ТЕМА ІІ ПРИРОДА І ЛЮДИНА: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД
§ 4. Властивості складних систем. Хронологія розвитку геосфери
Мал. 8. Ієрархія матеріальних систем (за Б. С. Флейшманом, 1982, з доповненнями)
Сутність поняття “система”. Згідно із загальною теорією, система – це реальна або уявна сукупність частин, цілісні властивості якої визначаються взаємодіями між цими частинами. Всю багатогранність нашого світу можна уявити у вигляді трьох ієрархій, що виникли поетапно і тісно взаємопов’язані між собою. Це природна,
Кожна із цих систем розвивається за властивими їй законами. Інколи їхній розвиток входить у протиріччя, внаслідок чого розбалансовується існуюча динамічна рівновага. Взаємодія систем з різних ієрархій зумовлює появу змішаних систем. Так, об’єднання соціальної і господарської систем формує техніко-економічні системи тощо.
Деякі загальні властивості систем.
1. Кожна система має певну структуру, яка визначається формою просторово-часових зв’язків або взаємодій між елементами системи.
2. Відповідно до принципу необхідного різноманіття
3. Кожна система наділена цілісністю. Цілісність – це не проста сума частин, а така взаємопов’язана їх єдність, яка формує якісно нове ціле.
4. Кожну систему можна умовно поділити на дві частини: саму систему та її середовище. За характером зв’язків і можливостями обміну речовиною і енергією із середовищем виділяють ізольовані (немає жодного обміну із середовищем), замкнуті (неможливий обмін речовиною) і відкриті системи (можливий обмін і речовиною, і енергією). Будь-яка природна система, у тому числі і біосфера, є відкритою динамічною системою.
5. Перевага внутрішніх взаємозв’язків у системі над зовнішніми сприяє її самозбереженню завдяки властивостям витривалості і стійкості.
6. Дії системи в часі називають її поведінкою. Зміни поведінки системи під дією зовнішніх чинників називають реакцією системи, а якісні зміни реакції системи, пов’язані зі зміною структури і спрямовані на стабілізацію поведінки, – її пристосуванням.
7. Важливою особливістю еволюції систем є нерівномірність. Періоди поступового накопичення незначних змін інколи перериваються різкими якісними стрибками, які істотно змінюють властивості системи.
8. Будь-яка реальна система може бути представлена у вигляді певної матеріальної або знакової моделі.
Хронологія розвитку геосфери. У сучасній природничій науці існує усталене розуміння системно-структурної організації географічної оболонки Землі. Як і весь реальний світ, географічна оболонка складається з багатьох різноякісних і різнорівневих елементів, які взаємодіють один з одним і утворюють цілісні територіальні системи – геосистеми.
Згідно з геосферним підходом до уявлення про географічну оболонку Землі, вона також складається з багатьох різноякісних, певним чином підпорядкованих і взаємодіючих складових оболонок, так званих геосфер. Геосферами прийнято називати головні компоненти і елементи Землі як цілісної системи, що виокремлюються на різних рівнях її організації. Геосфери зароджувалися в різний час. Найдавніша з них – террасфера (літосфера) – сформувалася 4-5 млрд років тому. Наступною геосферою є атмосфера, за нею йде гідросфера, далі – біосфера, соціосфера, еконосфера, культуросфера і техносфера. Загальна схема геохронології земних сфер спрощено представлена в таблиці. Згідно з наведеною схемою, геосфери не змінюють одна одну, а скоріше накладаються одна на одну. Кожна наступна геосфера зароджувалася в рамках попередньої і впливала на неї.
Таблиця. Генетична схема геосфери (за М. Вабару, 1981)
Аргументи і факти
Шість типів речовин біосфери (за В. І. Вернадським)
Резервуари Біосфери | Маса, (r) – 1021 | Резервуари Біосфери | Маса, (r) – 1021 |
Морські води гідросфери | 1410 | Мули океанів | 0,1 |
Інші види гідросфери | 85 | Грунти континентів | 0,05 |
Атмосфера | 5,2 | Жива речовина | 0,0041 |
ВИСНОВКИ
1. Розвиток людської цивілізації і взаємодія систем з різних ієрархій зумовлюють формування змішаних систем з наявними внутрішніми протиріччями.
2. Формування геосфер Землі чітко підпорядковується закону про прискорення еволюції.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)