ВОСКОВА СИРОВИНА – сировина, з якої на пасіках отримують бджолиний віск. До неї належать: суш, витоплювання, мерва та прополіс.
Суш – це забраковані через старість або різні ушкодження стільники. Такі стільники вже непридатні для виведення в них розплоду або відкладання меду й переробляються на В. с. Суш є основною сировиною, з якої одержують віск. До суші також належать зрізки зі стільників й очищення з рамок.
Нові стільники, щойно відбудовані бджолами, майже повністю складаються з чистого воску, що його, перетопивши, можна відлити
Старі стільники темніють, загальна кількість у них воску знижується до 65 % і нижче. Чим темніша суш, тим менша її воскуватість.
Після неблагополучної зимівлі воскуватість суші, що містить пергу або мед, може впасти нижче ніж 40 %, тому що перга й мед значно обважнюють суш. Після виведення розплоду в кожній чарунці личинка залишає два шари ясно-коричневих коконів, між якими залишаються екскременти, особливо на дні чарунки. Кришечки стільників печатного
Суш, що не відповідає необхідній кондиції (3 сорт), прирівнюється до витоплювань.
Під час узятку бджоли виділяють багато воску й забудовують ним усі порожнечі, наявні у вулику. Якщо у вулику немає рамок зі штучною вощиною, вони забудовують відстань між верхніми планками рамок гніздового корпуса й нижніх планок магазинних рамок. Шматочки воску можна знайти також на рамках, поруч із наростами прополісу. Тому очищення воскових наростів найчастіше містять також шматочки прополісу. Іноді воскові пластинки падають на дно вулика та змішуються з різним сміттям. Це сміття витягають, щоб витопити з нього віск.
До В. с. належать також вирізки маточників, трутневих стільників тощо.
На маленьких пасіках зрізання стільників, очищення з рамок і сміття з підлоги вулика необхідно акуратно зберігати, навіть якщо їх небагато. В. с., кинута де завгодно, піддається псуванню восковою міллю, яка уражає не тільки запасні стільники, але й починає гніздитися у вуликах і може завдати величезної шкоди пасіці, тому що викличе псування воскових стільників і загибель бджолосімей.
До В. с., що витягається з вулика в натуральному вигляді, зараховують також відходи, що залишилися після переробки: витоплювання, пасічну й заводську мерву.
Мерва – відхід, одержуваний при пасічній переробці воскової сировини розварюванням у киплячій воді й подальшим відпресуванням воску. Мерва виглядає як грудкувата маса темно-коричневого або чорного кольору, у якій окремі кокони чарунок нерозрізнені. У процесі переробки більша частина розчинних речовин переходить у воду.
Витоплювання – відхід, одержуваний при переробці світлих сортів суші й забруса на сонячній і грубній воскотопках. Витоплювання виглядають як грудкоподібні злитки коричневого або чорного кольору. При дробленні вони розсипаються на окремі кокони. У витоплюваннях також міститься перга й інші речовини. Витоплювання після сонячної воскотопки містять від 48 до 52 % воску, їх найдоцільніше переробити на пасіці, а отримані відходи (пасічну мерву) здати на воскозаготівельні пункти. На воскобійних заводах одержують заводську мерву, у якій міститься ще не менше ніж 20 % воску.
Переробка В. с. повинна бути організована в такий спосіб. Суш 1 сорту перетоплюють на сонячній воскотопці. Витоплювання після її переробки, а також суш 2 і 3 сортів переробляють на пасіці на парових воскотопках і воскопресах. Мерва після пресування й частково витоплювання йде на воскобійні заводи, а заводська мерва – на воскоекстракційні заводи.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)