7. ІІІ
І кохаНнЯ має пори року,
Має вихідні й СвЯткові дні,
То воно дає гіркі уроки,
То майне прощалЬНо вдалині.
(коми між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком і повторюваним сполучником)
То в життєвих нетрях заблукає
Й, повернувшисЬ, упаде до ніг.
(комами виділено одиничний дієприслівник)
І на всій землі того немає,
Хто б йому проститЬ цЬоГо не міг.
(кома між частинами складнопідрядного речення)
СкілЬКи сліз пролито через нЬоГо,
Та вИРує
(кома між частинами складносурядного речення)
І хоч терном встЕЛена дорога,
Та ніхто із неї не зверта.
(кома між частинами складнопідрядного речення)
Схема останнього речення:
8. ІІ. 1. У тексті переважають складні речення, оскільки саме вони допомагають повніше передати думку, точніше виразити зв’язки між явищами.
2. [мр’іj? али], [покра? шчен’:а], [в:ажa? іjчи], [неишчодa? ўно],
3. Пшеничку, картопельку.
5. Наприклад, навпаки, мовляв, може, по-перше, по-друге, по-третє.
6. Архітектор –
Зодчий – художник-архітектор, будівельник.
9. І. Похилився (дієсл.) колос (іменн.) на (прийм.) долоню (іменн.), Довгим (прикм.) Вусом (іменн.) Шепче (дієсл.) Про (прийм.) Врожай (іменн.).
II. ПоХилИвСя – хилитися, ПоХилЕнИй, НаХил: колос – колосся, колоситися, заколоситися; долоНЯ – долоНнИй, долоНькА, долонечка; довгий – довгенький, довгуватий: вусом – вусАтИй, вусИк, вусАч; шепче — шептАТи, шепОтіти, ПоШепКи; врожай – врожайНИй, врожайність.
11. І. Протягом, підвищення за посадою, урядові нагороди, робота за сумісництвом, після закінчення, вступити до інституту, брати участь, працюю вчителем, написати автобіографію, працюючи на цій посаді, підвищив кваліфікацію, інженер з обслуговування, стосунки в колективі, ставлення до роботи, гармонійний розвиток, особистий приклад, одержувати досвід, курси вивчення іноземних мов.
12. І. 1. Криниця розбалакаласЬ з відром, і вікна променями протИРаютЬ очі (Н. Гнатюк). 2. УміНнЯ роЗВ‘Язувати задачі таке ж практичне мИСтецтво, як і вміння плавати, бігати чи таНцЮвати (Д. Пойя). З. Почалося у соНцЯ безсоНнЯ і подовшали раптом ДнІ (В. Симоненко). 4. Вже лИСтопад ПідКрався з-за дубів, і гай знімає золоту перуку (Л. Костенко), 5. Тихі, обернено яйцеподібні, перисто-лопатеві, біля основи – з вушками. Цвіте протягом квітня-травня; плодоноситЬ у вересні-жовтні. Утворює чисті насаджеНнЯ або росте в суміші з іншИМи породами майже по всій території УКраїни (3 енциклопедичного довідника).
2. У багатьох чудових українських народних піснях оспівано зеленого патріарха лісів. У багатьох віршах постає він як символ незламної сили, могутності та пЕРЕМожного довголіття!
Дуб і справді жИВе наДЗвичайно довго. У сЕЛі ВЕрхня ХОртиця, яке нині перетворилося на передмістя ЗАпоріЖжЯ, вИСочитЬ старезний дуб-вЕЛЕТенЬ, вік якого – понад вісімсот років. Ще за часів КИївської РУсі з брунатного жолудя проклюнувся паросток і, набИРаючи сили, згодом пЕРЕТворився на могутнє розлоге дерево. Під ним проходили слов‘Янські плЕМЕНа, мешканці півдеНнИх стЕПів, у його затінку відпочивали, ховалися від дощу або палючого сонця. Нині над дубом– велетнем мчатЬРЕАктивні лайнери, пролітають штучні супутники Землі, а він, як і колисЬ, живе, зеленіє, задумливо шумитЬ серед безкраїх рідних обширі в (С. Івченко).
17. Галина на підприємстві мала гарну репутацію. Вона досягла успіху завдяки сумлінній праці. Хоча спочатку ніхто не зважав на неї. Це вимагало від неї чимало зусиль. Наполегливість у праці зумовлюється зацікавленістю дівчини у збільшенні виходу продукції. І цього аж ніяк не можна ке враховувати. Зовні вона виглядала цілком щасливою. Спочатку вона лише шукала новий стиль у роботі, та згодом розгорнула свою діяльність. Врешті-решт вона перемогла.
21. Військовий – воєнний; особовий – особистий; афект – ефект; ефектний – ефективний; авторитетний – авторитарний; корисний – корисливий; пам’ятка – пам’ятник; показник – покажчик; кампанія – компанія.
Військовий – який стосується війська.
Воєнний – який стосується війни, пов’язаний з нею.
Особовий – прикметник до “особа”.
Особистий – який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний.
Афект – стан дуже великого, але короткочасного нервового збудження, пов’язаного з різкими змінами важливих для суб’єкта життєвих обставин; супроводжується різко вираженими руховими проявами і змінами у функціях внутрішніх органів.
Ефект – 1. Сильне враження, викликане ким-, чим-небудь. 2. Результат, наслідок яких-небудь причин, сил, дій, заходів.
Ефектний – який справляє сильне враження, ефект; розрахований на створення ефекту.
Ефективний – який приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Авторитетний – який користується авторитетом; впливовий, поважний; який заслуговує на повну довіру.
Авторитарний – 1. Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові. 2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет; владний.
Корисний – який дає, приносить добрі наслідки; здатний приносити користь.
Корисливий – 1. Який прагне до власної вигоди, наживи. 2. Який грунтується на користі; який робиться заради власної вигоди.
Пам’ятка – 1. розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. // Те. що лишилось як наслідок чогось. 2. Предмет матеріальної культури минулого.
Пам’ятник – 1. Скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь. 2. Споруда (звичайно кам’яна) на могилі в пам’ять померлого; надгробок.
Показник – 1. Свідчення, доказ, ознака чого-небудь. 2. перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому-небудь. // Дані, які свідчать про кількість чого-небудь.
Покажчик – 1. Напис або який-небудь знак (стрілка і т. ін.), що вказує на напрям руху, розташування чого-небудь і т. ін. 2. Контрольно-вимірювальний прилад. 3. Довідник або довідковий перелік (список). // Довідкова книжка або довідковий список, доданий до книжки.
Кампанія – 1. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету. 2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання.
Компанія – 1. Група людей, що перебувають у тісних стосунках; найближчий комусь колектив; середовище, коло знайомих. Коло або група людей, взагалі пов’язаних певною спільністю (походженням, становищем у суспільстві, інтересами тощо). 2. Група осіб, які в даний момент, в якийсь період часу разом проводять дозвілля. 3. Організація, об’єднання людей, які ставлять перед собою спільні завдання, мету, програму дій і відповідно діють для їх виконання, здійснення.
22. І. Зайшов до історичного музею, дивився на речі, Що якимсь чином не згоріли в часі, на зброю, котра якимсь чином не заржавіла, на книги, які випускалися бозна-як давно і які горталися впродовж сторіч новими й новими людьми, ЩоШукали в них загадки вічного (За В. Шевчуком).
Речення складне, з безсполучниковим і підрядним видами зв’язку.
23. 1. Йшлося про будівництво нової школи протягом року. 2. На нараді було розглянуто низку питань, пов’язаних з аграрним комплексом. 3. Текст заяви має бути лаконічним. 4. Публіка захоплено слухала тріо виконавців. 5. Питання про цей апарат досліджувалося в кількох працях. 6. У майбутньому підприємство планує покращити результати роботи. 7. У травні кияни святкують день міста. 8. Своєю роботою працівники галузі зміцнюють економіку держави. 9. Ми завжди пам’ятаємо повчальні сторінки історії нашої країни, 10. Розплющивши очі, він побачив, що світло в кімнаті вже вимкнене, а у відчинене вікно ллється яскраве сонячне проміння.
25. Авторитет – повага, пошана, престиж, вага.
Авторитет – загальновизнане значення, вплив (особи, організації, колективу).
Аргумент – доказ, підстава, обгрунтування, мотив.
Аргумент – певне міркування або факт, що наводиться для обгрунтування істинності чогось.
Дефект – помилка, прорахунок, хиба, вада.
Дефект – вада, недолік.
Ремонтувати – лагодити, налагоджувати, виправляти, відновлювати.
Ремонтувати – виправляти пошкодження, усувати неполадки, дефекти.
Чіткий – ясний, очевидний, недвозначний, однозначний.
Чіткий – розбірливий, виразний, ясний для розпізнавання, розуміння.
Екстрений – негайний, спішний, терміновий, надзвичайний, невідкладний.
Екстрений – терміновий, невідкладний; надзвичайний, непередбачений.
Енергійний – рішучий, наполегливий, активний, працьовитий.
Енергійний – повний сили, енергії.
Основний – головний, найважливіший, найактуальніший, першочерговий.
Основний – який є основою чого-небудь, становить його найважливішу частину.
Стимул – причина, поштовх, рушійна сила, імпульс.
Стимул – причина, що спонукає до дії, те, що викликає зацікавленість у здійсненні чого-небудь.
27. II. Консенсус – взаємна злагода людей; спільність почуттів і думок; відсутність у сторін, що домовляються, заперечень проти пропозицій, висунутих під час переговорів.
Конфронтація – очна ставка із свідками протилежної сторони; становище, коли якісь особи або держави опиняються перед загрозою зіткнення між собою.
Консорціум – одна з форм монополій; угода групи банківських або промислових монополій для спільного здійснення великих фінансових операцій. Альтернативний – який містить альтернативу.
Брифінг – ущільнена інформація офіційної особи, представника уряду, для групи журналістів.
Рейтинг – визначення ступеню популярності (місця серед собі подібних) якоїсь особи, організації, групи, їх діяльності, програм, політики в певний час шляхом голосування, соціологічного опитування.
Конверсія – 1. Істотне перетворення, зміна умов, заміна одних об’єктів виробництва іншими або одних фінансових інструментів на інші. 2. Зміна умов випущених раніше державних позик (напр. зменшення позикового процента, подовження терміну виплати тощо).
Плюралізм – І. Ідеалістична філософська концепція, за якою все існуюче складається з множини самостійних, рівнозначних сутностей, що не зводяться до єдиного начала; визнання множинності істин. 2. Множина рівноправно конкуруючих течій, сил у політиці, ідеології, релігії тощо.
Консолідація – зміцнення, згуртування, об’єднання.
28. II. Заплакало – зарюмсало, заголосило, захникало; скаче – стрибає, плигає; завія – метелиця, хуртовина, заметіль, віхола, хурделиця, сніговій, буревій, буран.
29. І. Колесо історії – закономірний хід історичного розвитку, певного процесу, події тощо.
Наріжний камінь – основа чого-небудь.
Тернистий шлях – важке, складне, з труднощами, стражданням життя.
Берегти як зіницю ока – дуже пильно.
Вогнем і мечем – з великою жорстокістю; нещадно.
Альфа і омега – початок і кінець чого-небудь.
Манна небесна – що-небудь бажане, приємне, легкодоступне.
Грати першу скрипку – бути головним у якійсь справі.
Покласти в довгий ящик – відкласти на тривалий, невизначений час.
За сімома замками – дуже надійно; під особливим наглядом, охороною; дуже таємно, приховано; зовсім недоступний, незрозумілий для пізнання.
Вітер у голові – хто-небудь легковажний, несерйозний.
Бісики пускати – привертаючи до себе увагу, поглядати на когось.
Перейти рубікон – робити рішучий крок, приймаючи остаточне рішення.
Вивести на чисту воду – викривати чиюсь непорядність, підступність, нечесність тощо.
Розставити всі крапки над – з’ясувати все до кінця.
Сидіти на шиї – бути під чиєюсь опікою, на чиємусь утриманні, матеріально обтяжуючи когось.
Повіяло іншим вітром – відчутно змінилися обставини, настрої, погляди тощо.
Піти за вітром – пропасти, марно зникнути, нераціонально кимось витрачаючись, використовуючись тощо.
Дрижаки хапати – тремтіти, трястися від холоду, страху, хворобливого стану.
35. І. 1. Промова так само, як і наші вчинки, створює сприятливе враження тільки тоді, коли вона сповнена невимушеності, простоти й щирості. (Перші дві коми відокремлюють порівняльний зворот, третя кома відокремлює підрядну частину, четверта кома стоїть між однорідними додатками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком.) 2. Виразний погляд, доречно зроблений рух тіла варті іноді значно більше усіх промов. (Кома між однорідними підметами.) 3. Бесіда – мистецтво, в якому суперником людини виступає все людство. (Тире між підметом і присудком, які виражені іменниками, комою відокремлюється підрядна частина.) 4. Лекція, переобтяжена фактами, нагадує вогнище настільки завалене дровами, що воно починає згасати. (Перші дві коми відокремлюють дієприкметниковий зворот, третя кома відокремлює підрядну частину.) 5. Тон голосу, очі і вираз обличчя мовця є не менш красномовними, ніж самі слова. (Перша кома стоїть між однорідними підметами, друга відокремлює підрядну частину.) 6. Можна язиком говорити одне, а обличчям і жестами виражати прямо протилежне. (Кома між частинами складносурядного речення.) 7. Жести й манери мають бути як мимовільний наслідок сердечних рухів, в не навпаки… (Кома між частинами складносурядного речення.) 8. Хто ні про що не запитує, той нічому не вчиться. (Кома між частинами складнопідрядного речення.) 9. Уміння вести розмову – це талант. (Тире між підметом і присудком, які виражені іменниками.)
II. Лекція, Переобтяжена фактами, Нагадує Вогнище Настільки Завалене дровами, що Воно Починає згасати.
Розпов., неокл., складнопідрядне.
1-ша частина двоскл., пошир., ускладнена дієприкметниковим зворотом
2-га частина двоскл., пошир.
40. І. Театральна лексика: лаштунки, сектор, театр, прем’єра, прожектор, завіса, сцена, глядачі, програмка, оркестр, соло, декоратор, фінал, аплодисменти, тріумф, апартаменти.
41. І. Як називається Ваша посада? Хто є Вашим безпосереднім керівником?
Які Ваші основні функціональні обов’язки?
Яку заробітну платню Ви отримуєте? Якою є тривалість Вашого робочого дня?
Якими навичками володієте?
42. 1. Я наполягаю на звільненні Василенка з посади. 2. Я дійшов такого висновку. 3. Я неодноразово порушував питання про підвищення зарплатні. 4. Мій висновок такий. 5. Ця пропозиція заслуговує на увагу. 6. Наші міркування збігаються. 7. Я повинен скласти свої повноваження. 8. Вибачте, якщо чимось завинив. 9. Вироби підприємства надійшли у продаж. 10. Ми вжили заходів щодо поліпшення умов праці. 11. Збори акціонерів проголошено відкритими. 12. Буря завдала великої шкоди посівам.
46. II. Одне слово, Сказане від щирого серця, Діє На Наш Розум Сильніше усяких найважливіших Доказів і Переконливіше усяких розмірковувань.
57. 1. Г, 2. Б, З. В, 4. А, 5. В, 6. Г.
60. II. [шеилеис? ти??т’], [с? т? і??нах], [пролет? і? і? ли], [ди? ви??с?:а], [приезвиечa? jуjе? с?:а], [ви? ес? і? jе? ц?:а], [беизкрa? jе], [диеви??тиес? а], [ко? ти? ец?:а].
61. І. Дзига, грунт, книжці, ручці, хвилюєшся, вибачся, весілля, смієшся, хатинці, ляльці, вогко, петрушці, шістнадцять, садити, близько, ховається, збігаються, честь.
II. Спрощення у вимові відбувається у слові шістнадцять, але на письмі воно не закріплено.
64. ГРати – ГРати, плюЩ – плюШ, кОТи – кУТи, гриБ – гриП, веЗТи – веСТи, вищИЙ – вищІЙ, сиЛ – сиНЬ, білИТи – білІТи, полиН – полиНь, гаДКа – гаТКа, знАТи – знЯТи, пиШУ – пиЩУ, бурАН – бур‘яН, ліД – ліТ.
65. І. II. 1. У вільний час, зимою, порівнюючи таємниці природи із законами математики, я насмілююсь сподіватися, що знайшов основу дивної науки (Р. Декарт). 2. І стежка текла від криниці в оселю, де сміх крейдяний віддзеркалила стеля, де лунко бурульки цвіли на шнурку і тихо сиділа сова на дашку (П. Мовчан). 3. Мене спинила біла піна гречки, легка і запашна, неначе збита крильми веселих бджіл (Д. Білоус). 4. Ой, зозуле, зозуленько, нащо ж ти кувала! (Т. Шевченко). 5.Вечір зіркою в небі повис і розсипав свої бризки на тремтливі листочки беріз… І здається, що плачуть берізки (В. Сосюра). 6. Якщо прямі перетинаються (мають лише одну спільну точку), то вони не збігаються і не є паралельними (3 підручника).
III. Сміх, цвіли: с. ц – м’які, м, в – пом’якшені.
66. І. Грунт, гава, гудзик, гандж, гринджоли.
II. Грати – виконувати що-небудь на музичному інструменті.
Грати – переплетення металевих прутів для загорожі.
Гулі – 1. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. 2. Вигук для прикликання голубів.
Гулі – Заокруглені опуклості, нарости на тілі людини або тварини від запалення, удару і т, ін,
68. Звук [д’] у поданій групі слів ужито 7 разів.
69. Село [сиело], кожух [коужу? х), гудзик [гу? дзиек], електрика [еиле? ктриека], лікар [л? і? кар], ніч [н? іч], злість [з? л? іс? т’], лічба (л? іджба?], вогко [во? хко], просьба [про? з? ба], сережка [сиере? шка], відріж [в? ідр? і? ж], учиться [у? чиец? а], глядачці [гл’ада? ц:і], ложці [ло? з? ц? і].
70. II. [ўже скоси? ли гре? чку / о? с? інь неидале? чко / мі? с? ачна вузде? чка впа? ла на поур? і? г // трава? шеипо? че про неибе? сні о? чі / шчо кр’із? да? л? і но? ч? і с? а? іво шл? ут? до н? іг]
71. І. Легко (легенький), кігті (кіготь), дігтяр (дьоготь), ходьба (ходити), молотьба (молотити), просьба (просити), довідка (довідатися), ліжко (лежати), рідко (рідина), берізка (берези), вузько (вузенький), косьба (косити), тягти (тягати), сніжка (сніжок), прудко, мотузка (мотузяний), солодкий (солодощі), везти (возити).
72. 1. Прийшов у новій сорочці. 2. Бабуся подарувала онучці нову сукню. 3. Ти тепер сподіваєшся на краще. 4. Чому ти крутишся як білка в колесі? 5. Вранці квіти вмиваються росою. 6. Усе змінюється на краще.
73. І. ІІ. РоЗТанути, роЗСипати, беЗСтрашний, роЗХитати, роЗТулити, роЗФормувати, роЗПисати, беЗСмертний.
74. Товстий, тонкий, відстояти, допізна, чотирнадцять, середина, дочка, живопис, кропива, легкий, кидати, літопис, мілкий, ненависть, нести, везти, завдання, запитання, обруч, олень, посидіти, причіп, приятель, русло, столяр, кажу, роблю.
II. Тепло (присл.) – прислівник до “теплий”, про підвищення температури повітря де-небудь.
Тепло (іменн.) – І. Підвищена температура чогось. 2. Доброта, щирість; доброзичливе ставлення до когось.
Відомість (іменн.) – документ, зазвичай для одержання чогось (грошей, матеріалів і т. ін.).
Відомість (іменн.) – звістка, певні дані.
Загалом (присл.) – у цілому, разом; повністю.
Загалом (іменн.) – спільно, укупі.
Образу (іменн., ч. р.) – п. ф. образ — відбиття у свідомості людини того, що існує в дійсності, або чогось уявного.
Образу (іменн., ж. р.) – п. ф. образа.
Верхи (присл.) – сидячи на коні (мулі, верблюді і т. ін.), звісивши ноги по його боках.
Верхи (іменн., мн.) – правляча верхівка.
77. ІІ, ІІІ.
Балада про дві скрипки
Ой зробив хлопчина та дві красні скрипки –
Поділив надвоє снів своїх красу.
(Тире між частинами складного безсполучникового речення.)
Що перша скрипка – біла лебідка,
А друга скрипка – вечірній сум.
(Обидва тире – між підметом і присудком, що виражені іменниками.)
Закохались в нього дві сестри весною.
Одна – як та нічка, друга – мов той день.
(Обидва тире відокремлюють порівняльні звороти.)
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою.
Легінь між ними явором став.
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі спів своїх красу.
Що перша скрипка – біла лебідка,
А друга скрипка – вечірній сум.
(Обидва тире – між підметом і присудком, що виражені іменниками.)
Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень;
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень,
(В. Марсюк)
78. І. Лопух, голубка, миліший, променіє, осені, тиждень, хлопець, шелестить, берегиня, тривога, бриніти, пшениця, мелодійний, апельсин, минулий, реферат, левада, термодинаміка, оксиген, степеневий, директор, стирати, здирати,
79. Сільський, морський, цвях, любов’ю.
80. II. Конферансьє – артист (або артистка), що оголошує номери програми підчас естрадної вистави, концерту тощо й розважає присутніх між номерами.
Ательє – 1. Майстерня маляра, скульптора, фотографа. 2. Майстерня одягу, взуття, головних уборів.
Портьєра – завіса з важкої, щільної тканини на дверях або на вікні.
Мільярд – назва числа 1000000000 і його цифрового позначення; тисяча мільйонів.
Мільйон – назва числа 1000000 і його цифрового позначення; тисяча тисяч.
Каньйон – вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу.
Ньютон – одиниця вимірювання сили.
Нью-Йорк – місто.
Альбатрос – великий морський водоплавний птах із довгими вузькими крилами і видовженим дзьобом; буревісник.
Досьє – зібрання документів, що стосуються якого-небудь питання, якої – небудь справи, а також папка з такими документами.
Кольє – намисто з дорогоцінних каменів, перлів і т. ін.
Віньєтка – прикраса у вигляді невеличкого малюнка на початку або в кінці книжки, в альбомі тощо.
Комп’ютер – електронна обчислювальна машина.
Бар’єр – 1. Невисокі поручні, паркан, грати, огорожа. 2. Перепона, перешкода, що встановлюється на біговій доріжці, арені цирку та їн.
Кар’єра – 1. Швидке, успішне просування у службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності; досягнення слави, вигоди тощо. 2. з означ. Рід занять.
Монтеск’є – прізвища.
Миш’як – хімічна речовина, яка бере участь у окиснювально-відновних реакціях.
Прем’єр – у низці країн – особа, що очолює уряд, стоїть на чолі кабінету міністрів, ради міністрів; прем’єр-міністр підзвітний у своїй діяльності главі держави (президенту, монарху) і вищому законодавчому органу країни.
Ад’ютант – 1. Військовослужбовець (зазвичай офіцер), що перебуває при командирі для виконання (переважно штабних) службових доручень. 2. Придворний військовий чин у почті монарха.
Ін’єкція – впорскування під шкіру або у вену яких-небудь лікувальних речовин.
Кон’юнктура – 1. Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний впливати на вирішення, розв’язання якої-небудь справи, питання тощо. 2. ек. Сукупність ознак, які характеризують стан товарного господарства (рух цін, розміри випуску продукції тощо).
Інтер’єр – архітектурно й художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення.
Бюджет – 1. Кошторис прибутків і видатків держави, підприємства, сім’ї або окремої особи на певний період. 2. Планові обчислення майбутніх очікуваних грошових доходів і видатків держави, підприємства, сім’ї на певний період. 3. Фінансовий план, що відбиває витрати коштів на реалізацію різних фінансових операцій чи інвестиційних проектів і надходження від них.
Бюро – 1. Назва керівного органу партії, організації, установи. 2. Назва деяких установ або їхніх відділів-контор. Підрозділ фірми, що виконує, як правило, обслуговувальні, забезпечувальні функції.
Бюлетень – 1. Зібрання офіційних актів, розпоряджень тощо. 2. Зведення, інформаційний лист.
81. НатаЛцІ, ГаЛьцІ, МариНцІ, твариНцІ, сторіНцІ, доНьцІ, доНцІ, сопіЛцІ, хмариНцІ, скриНьцІ, хатиНцІ, ляЛьцІ.
82. І. Камінчик, няньчити, тонший, зменшення, доріженьці, зозульчин, Гетьманчук, різьблення, малесенький, ковальський, велетенський, донецький, дев’ятисот, повістю, мільярдер, чотирьох, сльозинка, батальйон, компаньйон, вольєр, здіймаються, смієшся.
[кова??л? с? киї], [веилеите??н? с? киї].
83. У слові свято не пишеться апостроф, оскільки перед б стоїть м’який приголосний, а у слові зв’язок апостроф пишеться за загальним правилом (перед в стоїть твердий приголосний).
84. І. Пів’яблука, пів’ящика, ллється, морквяний, бруквяний, медвяний, духмяний, торф’янистий, святковий, Святослав, возз’єднання, з’їжджати, без’ядерний, під’юджувати, передювілейний, Лук’янівка, безхмар’я, матір’ю, Любов’ю.
II. [меидв’а??ниї], [духм’а??ниї], [беизjа??деирниї], [л? убо??ўjу]
85. І. II. 1. Було після дощу і громовиці плодів солодких в пелену Збереш й Смакуєш їх, солодких і духмяних, а Яблука Вигупують в саду… (Складне.) 2. А Земля Лежить медова, а Поля пожаті Мріють, на городах Достигають Гарбузи зеленоребрі. (Складне. 3. Історія – це Святая святих народу, недоторканна для злодійських рук. (Просте.) 4. Запарувала рілля, тьмяно Заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі. (Складне.) 5. Розтьохкався Соловейко на калиноньці, щось Не СпитьсяСеред ночі сиротиньці. (Складне.) 6. Темряву Тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір’ям, Лоскотали марево золотим сузір’ям. (В. Симоненко) (Складне.) 7. Затихли людські голоси в маленькій хатинці, лише Цвіркуни десь під печею та в старих стінах Заливались своїм цвіркотом… (Складне.) 6. Скільки сліз Пролилось на землі за мільйони, мільярди років. А коли вже запізно, тоді кожен Каже; “Та Я ж Не Хотів“. (Перше – просте, друге – складне.)
86. 1. Тонший. 2. Кишеня. 3. Священик. 4. Бриніти. 5. Бюлетень.
87. І. Деревце, пріоритет, Чикаго, степовий, очеретяний, дециметр, сицилійський, тривожний, Бразилія, диригент, величальний.
Інфекція, миш’як, ад’ютант, Х’юстон, прем’єра, бюро, портьєра, кольє, ньютон. II. [ад? jута??нт], [кол? jе??].
88. 1. Нью-Йорк. 2. Ньютон. 3. Ін’єкція. 4. Портьєра. 5. Прем’єр-міністр. 6. Дирижер. 7. Прем’єра. 8. Дециметр. 9. Ательє. 10. Каньйон.
92. 1. Село стояло у величезній балці, а балкою протікала, виляючи, степова річечка. Один бік балки зривався високою кручею. Скеля, припавши землею, поросла деревами. Поміж них слалася стежка, що доводила до містка через річку. Джерело било зі скелі. Здавалося, якась величезна сила викинула із землі страшенну кам’яну брилу. Вода витікала чистою холодною течією. Навколо було каміння, складене людською рукою. Хтось змурував цямриння, а на нім поставив давній образ. Не було вже видно малювання, але, незважаючи на це, щороку на Зелені свята дівчата квітчали ікону над криничкою (За Б. Грінченком).
98. І. 1. ОсіНнІй деНЬ, осіНнІй деНЬ, осіНнІй! ОсіНнІй деНЬ, о сиНІй День, о сиНІй! ОсаНнА осеНІ, о сум! ОсаНнА. Невже це осіНЬ, осіНЬ, о! – та сама.
2. ЗАмітка СНіжинка СлЬозою ЗІйШЛа на доЛОні, мороЗОм ШЕпнуЛА мені СИвина, що вже не повернуться юності наШОї коні, бо надто даЛЕка між нами лягЛА даЛИна.
3. ЖЕНЕ з гір бурЕЛом, котИТь валуни, ріка глухо гуркоче, пЕРЕМелюючи все в глИБИНі на кам’янИХ своїх жорнах.
4. ЗЕленим голосом сади ЗОвуть ЗОЗУлю, ЗЕлений борщ збігає на плиту. РоЗПлющив очі вечір на цибулю, картопля дивиться у ЗЕмлю ЗОлоту.
5. Розбивши вІТер ЧоРні хмари, лІГ бІЛя мОРя ОДпОЧить.
99. І. 1. Анафора, епіфора. 2. Анафора. 3. Анафора. 4. Анафора, епіфора.
100. І. Вжитий прийом зіставлення.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)