Тема. Вправи на визначення роду і числа прикметників за іменниками. (Вправи 168-170).
Мета. Виявити істотну відмінність між прикметниками та іменниками як частинами мови: кожний прикметник залежно від іменника може змінюватись не тільки за числами і відмінками, а й за родами; вчити розпізнавати рід прикметників за родом іменників та формальними ознаками – родовими закінченнями.
Обладнання: таблиця “Почуття” (додаток 2), індивідуальні картки.
Хід уроку
I. Організація класу.
II. Перевірка домашнього завдання.
Інтерв’ю
– Яка частина мови найчастіше вживається у вірші? Доведіть.
– Прочитайте виписані за абеткою прикметники.
– Які синоніми ви дібрали до прикметників різні, радісні!
– Прочитайте складені речення з цими прикметниками.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Спостереження за родовими значеннями прикметників.
Папір (який?) білий.
Хустинка (яка?) біла.
Молоко (яке?) біле.
Край (який?) рідний.
Земля (яка?) рідна.
Село (яке?) рідне.
Костюм (який?) синій.
Фарба (яка?) синя.
Море (яке?) сине.
День (який?) літній.
Ніч (яка?) літня.
Вбрання
– Позначте закінчення прикметників. Визначте рід і число прикметників. Висновок. Рід і число прикметників можна визначити за іменником, пов’язаним з цим прикметником. Прикметники змінюються за родами.
2. Повідомлення теми і завдань уроку.
– Усі вправи і завдання нинішнього уроку будуть спрямовані на те, щоб зіставити іменники і прикметники і зрозуміти, що спільного і відмінного між ними.
IV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Вибіркове списування (за вправою 168).
– Прочитайте вірш, з’ясуйте значення невідомих слів.
– Про що ви дізналися із тексту вірша?
– Які почуття викликає цей вірш? Чому?
– Визначте його головну думку. (Рідна батьківська хата і рідне слово, що подарувала дитині мати, є найдорожчими в житті.)
– Пригадайте інші твори українських письменників про Батьківщину, з якими ви ознайомились на уроках мови і читання.
– Доберіть синоніми до слова отчий. (Батьківський, рідний.)
– Знайдіть і випишіть з вірша по одному словосполученню з прикметником чоловічого, жіночого і середнього роду.
Фізкультхвилинка.
2. Вправа “Прочитай і доміркуй” (вправа 169).
– Прочитайте казку. Доповніть її, уставляючи на місці пропусків слова.
– Чому іменник не зрозумів пропозиції прикметника?
Висновок. Прикметники можуть змінюватися за родами, числами і відмінками, а іменники за родами не змінюються. Кожен іменник, що вживається в однині, належить тільки до одного з родів – чоловічою, жіночого або середнього: пісня (ж. р), мед (ч. р.), зерно (с. р.).
3. Опрацювання правила на с. 88.
4. Каліграфічна хвилинка.
Ий ій а я е є
– Доберіть прикметники з такими закінченнями і запишіть їх. Визначте рід прикметників. Зіставте, яке закінчення у прикметників кожного роду.
Висновок. Рід прикметників можна визначити за такими формальними ознаками як родові закінчення.
5. Колективна розповідь про прикметник за поданим планом (вправа 170).
До кожного пункту плану розповіді наводити приклади.
V. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.
1. Вправи для самостійної роботи (робочий зошит).
2. Робота з індивідуальними картками.
Картка 1
1. Від іменників утвори прикметники. Запиши їх у сполученні з іменниками у чоловічому, жіночому і середньому роді.
Морс – морський берег, морська гавань, морське узбережжя.
Мороз –
Сонце –
2. Склади речення з одним із словосполучень і запиши його.
Картка 2
1. Утвори від іменників по два прикметники, щоб вони відповідали схемам:
Краса –
Хмара –
Дорога –
2. Склади три словосполучення прикметника з іменником (на вибір) чоловічого, жіночого і середнього родів. Склади з ними речення і запиши те, яке тобі найбільш до вподоби.
VI. Підсумок уроку.
– Яка велика відмінність між прикметниками та іменниками?
VII. Повідомлення домашнього завдання з попереднім інструктажем.
С. 88 – правило, с. 89 – вправа 170 (завдання 2).