Predmety


ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ, УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

Урок № 9

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ,

УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

Мета: повторити відомості про односкладні й двоскладні, поширені й непоширені, повні й неповні, ускладнені й неускладнені прості речення та ознайомитися з відтінками їх інтонування; удосконалювати пунктуаційні вміння учнів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови.

Внутрішньо-предметні зв’язки: стилістика (стилістичний синтаксис).

Міжпредметні зв’язки: література (виразне читання поетичного тексту).

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап

Конструктивна робота зі схемою

– Замість знаків питання вставте пропущені назви типів простих речень за їхніми ознаками (наприклад, за наявністю ускладнювальних компонентів – ускладнене / неускладнене). Наведіть приклади до кожного типу речень.

 ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІ ОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХ І НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ, УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ. ІНТОНУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ

Повідомлення експертів

– Учитель заздалегідь виділяє команду експертів, яка отримує завдання підготувати повідомлення за темою “Інтонування різних видів простих речень”.

Матеріал для довідок:

Найважливішою ознакою речення є його інтонаційна оформленість. Основних типів інтонації три, за цим розрізняють три розряди речень і три типи пунктуаційних знаків у кінці речення.

Розповідне речення вимовляють хоч і не завжди цілком одноманітно, тобто не завжди з тією самою інтонацією, оскільки на останню, між іншим, впливає більша чи менша поширеність речення, але характерною прикметою такого речення є пониження, спадання голосу під кінець. На письмі таку інтонацію позначають крапкою.

Приклади речень-розповідей: 1. Сонце заходить (Т. Шевченко). 2. Збирали пізні гречки (М. Коцюбинський). 3. На сірій скелі мак цвіте (О. Олесь).

Найвиразнішою ознакою інтонації речення-питання є дуже помітне піднесення голосу на однім якімсь слові. Коли в реченні є питальне слово (хто, де, куди), то це піднесення звичайно й буває на цьому слові, коли ж його немає, то на іншому. На письмі знак питання передає питальну інтонацію.

Приклади питальних речень: 1. Що я мушу робити? (М. Хвильовий). 2. Ти любиш дивитися на небо? (П. Загребельний). 3. Чому з тобою нам не поєднати дружбу? (М. Рильський).

Окличне речення характеризується піднесеною інтонацією па всіх словах (на письмі позначається знаком оклику).

Приклади речень-окликів: 1. Весна іде! (Б. Грінченко). 2. Ми хочемо жити! (В. Чумак). 3. Все здолаю! Буйним вихром закручу! (Г. Чупринка).

II. Процесуально-діяльнісний етап

Лінгвістичний аналіз

– Прочитайте виразно вірш, правильно інтонуючи різні за метою висловлювання та емоційною забарвленістю речення. Охарактеризуйте прості речення, використовуючи схему “Типи простих речень”.

В шелесті калини,

В шумі хвиль Дніпрових,

В душах незрадливих

Виплекана мова.

Горда і ласкава,

Зраджена й забута,

Ти чужою стала

Кобзаревим внукам.

Якже їх назвати?

Підкажи те слово!

Ти ж така багата,

Рідна наша мово!

Та невже забудуть

Люди снів сопілки

І навік замовкнуть

Думи і щедрівки?

Чом не б’ється в грудях

Більше честь синівська?

Що з тобою буде,

Мово українська?

С. Когут

Вибірково-аналітична робота

– Випишіть спочатку неповні речення, а потім – повні. У дужках біля кожного речення зазначте, односкладне воно чи двоскладне. Підкресліть члени речення.

Зверніть увагу! Те, що в односкладному реченні є лише один головний член, не означає, що речення неповне, оскільки другий головний член не передбачений його структурою. Односкладне речення є неповним тоді, коли в ньому пропущено цей головний член або інший потрібний другорядний член речення.

1. Всяке діло починай з голови (Народна творчість). 2. Надворі ясна холодна ніч (І. Вільде). 3. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 4. Над пам’яттю простягнуто мости (В. Коротич). 5. А під горою крейдяною дорога біла (О. Ковалевський). 6. Несподівано, раптом у чорну тишу щось впало. Живе, веселе, безтурботне (М. Коцюбинський). 7. Згадав черешню білу-білу й подвір’я в питнім спориші (О. Квітневий).

Проблемне завдання

– Поміркуйте, чи можуть односкладні називні речення бути неповними. Чому?

Вправа-трансформація

– Перебудуйте непоширені речення на поширені.

1. Гудуть вітри. 2. Шурхотить листя. 3. Павуки мережать. 4. Блищать росинки. 5. Зустрілося село.

Відновлювальна робота

– Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви і розкриваючи дужки. Визначте в тексті прості ускладнені речення. Якими синтаксичними конструкціями вони ускладнюються? Туристів па вул..цях Ки..ва ле..ко впізнати. Пасок фотоапарата, пер..кинутий через пл..че або шию, ледачкуватий вигляд і блиск подиву в очах. Вони (не)одмінно фотографуються на тлі футуристичного арх..т..ктурпого ансамблю па Майдані, фонтанів па Хрещатику. Звіс..но, біл..шість київських Туристів – це наші ж співгромадяни (вони пр..святили свій вихідний (не)відпочинку десь па пр..роді, а подорож., до столиці). Серед наших туристів (с)початку важко в..різнити інших мандр..вників. Вони пр..були сюди за тисячу (якщо (не)більше) кілометрів. Влас..не, ви навряд(чи) впізнаєте чужих одразу. Наші сусіди з півночі, сходу, півд..ня їздять сюди відпоч..вати “за кордон”, як ми до Праги, Відня чи Варшави. Ось так. Ки..в має рівнятися на європейські міста (3 журналу).

Стилістичне спостереження

– Прочитайте уривок тексту. Визначте тини речень, ужитих у ньому. З’ясуйте, з якою метою використано різні типи синтаксичних структур.

…Свято Петра і Павла – жнива. А там і Маковія: святили квіти та мак. Мельна, мамине село. Хата дідова на горбі, білим піском висипані доріжки. Пахнуть печені паляниці. Катруся вносить велику чорну макітру. Ломить паляниці. У малій макітрі терти мак. Медом пахне. А ми випрошуємо кусочки ламанців. Катруся свариться: “Завтра Маковія. Потерпіть. Нині не можна їсти – на те лиш час завтра” … Як перебути ту ніч? Красне свято Маковія, як Святий вечір! (Р. Кобальчинська).

Висновок

Стилістичні можливості синтаксичних структур виявляються в їх протиставленні за одним типом ознак. Так, при зіставленні односкладних речень з двоскладними, неповних із повними, простих зі. складними виявляються їх стилістичні функції.

III. Контрольно-рефлексивний етап

– Прочитайте гумореску за ролями. Які репліки діалогу е неповними реченнями? Чим зумовлений пропуск членів речення?

БУЙНІ ПРЕДКИ

Вдарив батько спересердя хлопчика малого.

Той поплакав, переплакав та й питає в нього:

– Тебе, татку, бив твій татко?

– Бив, та ще й немало.

– Ну, а татка твого били?

– Теж перепадало.

І сказало хлопченятко, заломивши ручки:

– Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки (П. Глазовий).

IV. Домашнє завдання (на вибір)

– Написати гумореску у формі діалогу, використовуючи неповні речення.

– Виписати з довідкової літератури вашого фаху уривок тексту з:

А) неповними реченнями, б) односкладними реченнями; в) ускладненими реченнями. З’ясувати, з якою метою вжито в тексті ці речення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...