ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ ❤️ Довідник з екології

Екологія – охорона природи

ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ – заходи, спрямовані на зменшення виробничого ризику в хім. пром-сті, а також виробництв, що досягли такого рівня. Робиться спроба на основі аналізу ризику досягти макс. екол. і соц. сумісності, а також створити хім. виробництва зниженого ризику. Необхідними критеріями оцінки можуть бути, напр., виміряні шкідливі викиди, інформація для місцевого населення, що мешкає на околицях підприємств і сховищ, дискусія про окремі речовини, такі як формальдегід, діоксин та ін., дослідження токсикол. і екотоксикол. характеру виробничих технологій, потоків речовин і багато ін. Основною метою оцінки за вибраними критеріями є вироблення відповідних заходів та необхідних інструментів їх здійснення. Останнім часом набули розвитку методи перевірки екол. стану справ, як, напр., оцінка наслідків впровадження нових технологій, екол. експертиза заходів і проектів та аналіз технол. ліній з випуску продукції.

Методи, що мають різну орієнтацію, доповнюють один одного і забезпечують достовірність екол. оцінки.

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

ХІМІЯ ЗНИЖЕНОГО РИЗИКУ - Довідник з екології

Схожі записи:

ЕВРИГІГРОБІОНТ Екологія – охорона природи ЕВРИГІГРОБІОНТ – організм, здатний витримувати істотні зміни вологості середовища, що характерно, напр., для тварин літоралі....
СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й...
АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) Екологія – охорона природи АВТОРЕГУЛЯЦІЯ (У ПРИРОДІ) – цикл, процес авт. підтримування сталого стану біогеоценозів. Грунтується на впорядкованості потоків біомаси різної якості, призначених для різних...
ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЄ РОСЛИННОСТІ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ, – шкідливі речовини у вигляді пилу, аерозолів забруднюють повітря й ушкоджують рослинний організм. Гази агресивно...
ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ Екологія – охорона природи ВИД ПАНЕЙКУМЕННИЙ – вид, що входить до складу всіх доступних у даний час екол. ніш на всій земній кулі, напр., людина,...
ГЕЛІОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕЛІОБІОНТ – організм, який віддає перевагу місцю перебування, що добре освітлюється сонцем....
АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
ЗАКОН УЗГОДЖЕННЯ РИТМІКИ ЧАСТИН (ПІДСИСТЕМ) Екологія – охорона природи ЗАКОН УЗГОДЖЕННЯ РИТМІКИ ЧАСТИН (ПІДСИСТЕМ) – у системі як у самоорганізованій єдності індивід, характеристики підсистем узгоджені між собою. Ілюстрацією та конкретним...
ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ТРАДИЦІЙНА – отримання енергії з викопного палива – вугілля, нафти, прир. газу, торфу, сланців, а також дров, проточної води, з...
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див. Забруднення сільськогосподарське....
ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗАСОЛЕННЯ ВОДИ – перевищення звичайної конц. солей у воді з огляду на прир. або антроп. причини: для прісної води – понад...
МЕГА(ЛО)ПОЛІС Екологія – охорона природи МЕГА(ЛО)ПОЛІС – дуже велика міська агломерація, що включає численні поселення (функц. об’єднання низки міських агломерацій). Чисельність населення М. – кілька млн...
ПЛЯМА НАФТОВА Екологія – охорона природи ПЛЯМА НАФТОВА – ділянка на поверхні води, вкрита шаром нафти, який перешкоджає аерації водойм та звичайному випаровуванню з них води. Масове...
СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих...
УКІС Екологія – охорона природи УКІС – кількість скошеної зеленої маси рослин з певної площі. Метод У. широко застосовують у геоботаніці....
АНТОСФЕРА Екологія – охорона природи АНТОСФЕРА – сфера впливу аром, виділень окремої квітки й активної діяльності комах – споживачів нектару, пилку, запилювачів рослин....
ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення...
ДОМІНАНТ(И) Екологія – охорона природи ДОМІНАНТ(И) – 1) види, що кількісно переважають у певному угрупованні або в певному проміжку часу, як правило, порівняно з близькими формами...
КАТАЦЕНОЗ Екологія – охорона природи КАТАЦЕНОЗ – завершальна, фінальна стадія дигресії біотичного угруповання, яка характеризується малим числом збережених видів і деградацією біотичного середовища....
ПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи ПЕЛАГІАЛЬ – товща води або озера, що є місцем помешкання видів водяних організмів, не пов’язаних з дном водойми, та простягається від...
АДСОРБЦІЯ Екологія – охорона природи АДСОРБЦІЯ – вбирання (поглинання) речовини (адсорбата) з газоподібного середовища або розчину поверхневим шаром твердого тіла (адсорбента) або рідини. Розрізняють фіз. А....
ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність багатьох видів рослин зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами. Забезпечується їхніми анат.-морф., фізіол. та біохім....
ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ Екологія – охорона природи ОЦІНКА ЗЕМЕЛЬ – визначення продуктивності земель на основі оцінки чинників їхньої родючості за спец, методиками та шкалами....
ВОДОЛІКУВАННЯ Екологія – охорона природи ВОДОЛІКУВАННЯ, гідротерапія, гідропатія – зовн. використання води різних т-ри та сольового складу з лікувальною та профілактичною метою....
ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНА, фація осадова – умови (сучасні чи давні) накопичення осадів, упредметнені в геол. відкладах чи породах. Характеризуються фіз.-геогр., топографічними, фіз.-хім....
БІОЦИКЛ Екологія – охорона природи БІОЦИКЛ – вища одиниця екологічного розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, суходіл та внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми....
ЕДИФІКАТОР(И) Екологія – охорона природи ЕДИФІКАТОР(И) – види рослин, які переважають у фітоценозах і визначають особливості рослинного угруповання, в основному властивості фітоценозів (склад, структуру, фітосередовище, продукцію,...
ЗЕМЛЕТРУС Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕТРУС – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, зумовлені раптовими зміщеннями і розривами в земній корі або верхній частині мантії, які...
ДІАСПОРА (біол.) Екологія – охорона природи ДІАСПОРА (біол.) – частина рослини, що відокремлюється від неї природно і виконує функції розмноження і поширення цієї рослини. Це може бути...
СОРБЦІЯ Екологія – охорона природи СОРБЦІЯ – вбирання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та розчинених речовин. Розрізняють адсорбцію (вбирання поверхневим шаром сорбенту) і абсорбцію...
СПЕКТР ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи СПЕКТР ТРОФІЧНИЙ – склад харч, об’єктів будь-якого виду, виражений графічно....
КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли...
АБІОТИЧНІ УМОВИ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи АБІОТИЧНІ УМОВИ СЕРЕДОВИЩА – див. Умови середовища абіотичні....
АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється...
БЕТАМЕЗОСАПРОБИ Екологія – охорона природи БЕТАМЕЗОСАПРОБИ – організми, які живуть у середньо-забруднених або майже очищених від забруднення водоймах, що містять азот у формі амонію, нітритів і...