Розділ II ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVII-XVIII СТ.
ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА
§ 12. Партесний концерт. Хоровий концерт та його творці. Збірка “Сад божественних пісень” Г. Сковороди
Хоровий концерт
Хоровий концерт – феномен музичної культури України, важливою жанровою ознакою якого було органічне поєднання новітніх досягнень композиторської техніки з глибинними національними рисами традиційного українського хорового співу.
Рукописи М. Березовського:
А) “Обідня”; б) концерт “Не отвержи
У творчості найвидатніших вітчизняних композиторів того часу – М. Березовського, А. Веделя і Д. Бортнянського – хоровий концерт досяг вершини свого розвитку. У їхніх творах втілено прогресивні художні ідеали того часу, в них у досить специфічній формі звучить протест людини проти насильства, зла, несправедливості. Ці композитори зуміли поєднати досягнення вітчизняної й західноєвропейської музичної культури і сказати своє оригінальне слово в мистецтві.
Максим Березовський. В історію вітчизняної музики М. Березовський – композитор, диригент, співак – увійшов
Хоровий концерт “Не отвержи мене во время старости” є одним із кращих творів світової духовної музики. Це великий циклічний концерт, який написано для чотириголосого хору з використанням поліфонічних форм, зокрема фуги.
І. Коломієць. Памятник М. Березовському в Глухові. Сумська обл.
До творчої спадщини М. Березовського належать опера “Демофонт”, духовні концерти, сонати для клавесина, соната для скрипки і чембало*.
Максим Березовський – творець нового стилю багаточастинного духовного концерту, що поєднав традиції українського хорового мистецтва, зокрема партесного співу, і західноєвропейського класицизму.
Артемій Ведель. Музика А. Веделя – композитора, хорового диригента, співака – глибоко національна, емоційно насичена, яскраво образна. Він втілив у музиці нові вимоги часу, своєрідно розвинув традиції хорового співу і партесних концертів.
Творча спадщина А. Веделя збереглася не повністю. Нам відомі 31 хоровий концерт, серед них – “Доколе, Господи…”, окремі твори для хору, зокрема “Херувимська”, 6 тріо, серед яких “Покаянія отверзи ми двери”, 2 літургії Іоанна Златоустого, “Всеношна” та один світський кант*.
У своїй творчості композитор широко використовував народнопісенний матеріал: мелодичні звороти, ладово-гармонійні особливості, мелодику і гармонію пісень-романсів тощо. У музичній мові Веделя помітними є такі риси, зокрема певні мелодичні звороти, які згодом будуть характерні для творчості композиторів-романтиків. Хорова творчість Артемія Веделя – безцінне надбання української музичної культури.
Дмитро Бортнянський – відомий український співак, композитор і диригент. Майже весь життєвий шлях Д. Бортнянського був пов’язаний із музичною освітою. Корені його творчості сягають глибин давньої української хорової традиції.
* Чембало – різновид клавішного музичного інструмента, попередник фортепіано.
* Кант (латин, cantus – спів) – старовинний урочистий, головним чином релігійний, спів.
І. Гречаник. Меморіальна дошка, присвячена А. Веделю, на стіні Києво-Могилянської академії
Д. Бортнянський
Музична спадщина Бортнянського величезна. Він створив 6 опер на італійські лібрето, понад 100 хорових творів, літургійні співи та багато іншого. Церковно-вокальний стиль Бортнянського є вершиною музичного мистецтва доби бароко.
У своїй творчості Дмитро Бортнянський спирався на традиції української духовної музики, хорового літургійного співу українських православних церков. Твори композитора сповнені інтонаціями народних пісень, церковних кантів, мелодіями багатоголосого українського церковного співу та кобзарського мистецтва. Усе це, поєднане із західноєвропейськими традиціями, зокрема італійськими, витворило неповторний стиль творів Бортнянського, інтерес до яких не згасає і в наш час.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)