ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

Тема 3. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ

§ 35. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН

Перші насінні рослини виникли ще у час панування деревоподібних спорових рослин. Вважають, що попередниками насінних рослин були насінні папороті, у яких у перебігу еволюції на листках утворились насінні зачатки. Деякий час насінні та вищі спорові рослини успішно співіснували. Поступово клімат Землі ставав сухішим і набув характеру сезонності. Це викликало загибель великої кількості спорових рослин, тому що їх розвиток

залежав від наявності вологи.

За своїм зовнішнім виглядом перші насінні рослини нагадували папороті. їх листки розміщувалися розеткою на верхівках стовбурів. Там же, на верхівках, знаходилися насінні зачатки.

Поширення. Вивчення вищих насінних рослин почнемо з більш давнього за походженням відділу Голонасінні. У світовій флорі їх усього понад 700 видів. Як сучасні, так і вимерлі види голонасінних – переважно дерева та кущі. Трав’янистих форм немає.

Представники відділу Голонасінні можуть рости в горах, пустелях, у тропіках. Ці рослини поширені на земній кулі й наявні майже в усіх кліматичних

зонах. Немає голонасінних лише в Антарктиді. Голонасінні становлять близько 90 % лісів на планеті. Деякі з них займають величезні простори північних районів, утворюючи тайгу.

 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН

Мал. 79. Будова шишок сосни: 1 – чоловічої (а – гілка з чоловічою шишкою; б – шишка; в – пиляк на лусці); 2 – жіночої (а – гілка з жіночою шишкою; б – шишка; в – насінна луска з насінними зачатками)

Особливості будови. У флорі України голонасінні представлені, переважно, хвойними, або шишконосними, рослинами. На їх прикладі розглянемо особливості будови рослин цього відділу.

Корінь може проникати глибоко в грунт, надійно закріплюючи рослину. Стебло хвойних рослин потовщується за рахунок камбію, має добре розвинуту деревину, що складається здебільшого з мертвих клітин. У деревині розміщена велика кількість смоляних ходів, заповнених особливою смолою – живицею. Усе це робить стовбури хвойних рослин дуже міцними.

Досконаліша у хвойних і покривна тканина, яка добре захищає рослини від висихання. Провідна тканина представлена особливими видовженими клітинами із загостреними кінцями – трахеїдами.

Листки у хвойних рослин також пристосувалися до існування в умовах нестачі вологи. Вони видозмінені в лусочки (хвою). Вона вузька, має малу площу поверхні, вкрита воском і тому дуже мало випаровує вологи. Це дає змогу хвойним рослинам не скидати листя на зиму. Лише у модрини хвоя опадає щорічно, а в інших хвойних рослин – раз на два, три або п’ять років. Така зміна листків майже не помітна, тому хвойні рослини називають вічнозеленими.

Особливості розмноження. Однією з найважливіших ознак голонасінних є наявність насіння, яке відкрито розміщується на насінних лусках. Звідси і походить назва відділу – Голонасінні. Насінина має цілу низку переваг перед спорою. Вона містить готовий зародок та запас поживних речовин, що забезпечує його розвиток. Зародок захищений насінною оболонкою. Це дає змогу голонасінним широко розселятися на планеті і займати різні екологічні ніші.

Розглянемо особливості розмноження голонасінних на прикладі сосни звичайної.

Весною в основі молодих пагонів видно скупчення зеленувато-жовтих чоловічих шишок. У них достигає пилок, у якому формуються чоловічі статеві клітини (мал. 79). Оболонки пилку утворюють два повітряні мішки. В суху погоду пилок висипається і легко переноситься вітром.

Жіночі шишки поодинокі, червонувато-бурі, розміщені на верхівках молодих гілок. На поздовжньому розрізі жіночої шишки добре видно центральну вісь, на якій знаходяться покривні й насінні луски. По два насінні зачатки відкрито лежать на насінній лусці (мал. 79).

 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН

Мал. 80. Життєвий цикл сосни звичайної: 1 – гілка з шишками;

2 – чоловіча шишка; 3 – пилковий мішок; 4 – пилкове зерно;

5 – шишка з насінними зачатками; 6 – луска з насінними зачатками; 7 – запилена шишка; 8 – дозріла шишка з насінням;

9 – насінина; 10 – проросток

Коли пилок потрапляє на насінні зачатки, відбувається запилення, після чого покривні луски закриваються і склеюються смолою. З пилкового зерна проростає пилкова трубка. Нею до яйцеклітини рухаються чоловічі статеві клітини – два сперми. Поява пилкової трубки забезпечила голонасінним можливість запліднення без наявності води. У сосни звичайної від процесу запилення до процесу запліднення проходить довгий час, тому що пилкова трубка росте дуже повільно і спермії досягають яйцеклітини лише через 1-1,5 року.

Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) починає формуватися зародок (мал. 80 ). Увесь цей час покривні луски жіночої шишки закриті. Відкриваються вони тільки тоді, коли насіння дозріє (наприкінці літа наступного року). Насіння сосни має своєрідні крильця, тому легко поширюється за допомогою вітру.

Голонасінні рослини, на відміну від вищих спорових рослин, розмножуються насінням. Насінина надійніше забезпечує розмноження рослин на суходолі, ніж спора. Процесу запліднення, який здійснюється без участі води, передує процес запилення. Голонасінні мають краще розвинуті корінь і стебло. Усі ці ускладнення у будові та розмноженні дали змогу голонасінним широко розселитися на земній кулі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН - Біологія


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ РОСЛИН