Загальна характеристика синтетичного обліку

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У БАНКАХ

ТЕМА 1

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В КОМЕРЦІЙНИХ БАНКАХ УКРАЇНИ

5. Загальна характеристика синтетичного обліку

Фінансовий облік повинен забезпечити запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у балансовій та фінансовій звітності для аналізу та управління.

Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використанням бухгалтерських рахунків.

їхній перелік наведено в плані рахунків.

Синтетичний облік – це узагальнюючий облік. Він ведеться без деталей у грошовому вираженні і дає загальне уявлення про операції, а також зміни в балансі банку. До матеріалів синтетичного обліку належать щоденний баланс, касові журнали, зведені обігово-сальдові відомості, які складаються в автоматичному режимі. Скажімо, касовий журнал складають на персональному комп’ютері окремо за прибутком і видатком каси. Водночас підраховують проміжні суми за рахунками, що кореспондують з рахунком каси, а також загальну суму журналу в цілому. Обігово-сальдові

відомості, перевірочні відомості, касові журнали відрізняються ступенем узагальнення інформації і використовуються для звірки даних аналітичного та синтетичного обліку.

Касові журнали формують до закриття каси і використовують, щоб звірити касові обороти.

Оборотно-сальдові відомості щодня складають за виконавцями, а також за особовими рахунками, підбиваючи підсумки за кожним балансовим рахунком, котрий може слугувати відомістю перевірки.

Баланс банку може складатися як у розгорнутій формі, тобто за всією номенклатурою діючих рахунків, так і за скороченою – за статтями балансу. Стаття, чи позиція, балансу – це агрегований об’єкт обліку, який розраховується за допомогою об’єднання рахунків IV порядку за ознакою їхнього економічного змісту. Баланс, складений за скороченою формою, називається балансовим звітом.

Відображення інформації в балансі досягається за допомогою методу подвійного запису, зумовленого бухгалтерським рівнянням.

А = П = 3 + К,

Де А – активи; П – пасиви; 3 – зобов’язання; К – капітал.

Кожна банківська операція, що підлягає реєстрації в балансі, аналізується з позиції цього бухгалтерського рівняння (моделі).

Баланс – це основна форма синтетичного обліку. Отже, балансовий метод узагальнення інформації має подвійне призначення: як інструмент управління та як засіб контролю за правильністю реєстрації банківських операцій в обліку. Існують такі види балансу:

– сальдовий баланс (щоденний і щомісячний) складається за залишками рахунків на певну дату, а обігово-сальдовий містить, як залишки, так і обіг за рахунками. За терміном і датою надання баланси підрозділяють на щоденні та щомісячні;

– пробний баланс – проміжний, або робочій баланс;

– звітний баланс складається за структурою плану рахунків.

Проміжний баланс має форму односторонньої вертикальної таблиці, в якій дані розташовані в міру зростання номерів бухгалтерських рахунків IV порядку. Розмежування балансових рахунків на активні та пасивні не передбачено, можливе виділення підсумків за розділами (рахунки II порядку) та групами (рахунки III порядку). Цей баланс включає всі види бухгалтерських рахунків. Його основне призначення – контроль за правильністю відображення операцій у бухгалтерському обліку. У той же час проміжний баланс не придатний для здійснення аналізу, використання в управлінні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Загальна характеристика синтетичного обліку - Бухгалтерський облік


Загальна характеристика синтетичного обліку