РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ
§ 27. Загальне поняття про частини мови
261.
Іменник | Прикметник | Дієслово |
Зима | Білим | Прийшла |
Пухом | Білому | Покрила |
Землю | Білий | Радів |
Михайлик | Білий | Бігав |
Зимі | Великого | Ліпив |
Снігу | Білого | Катався |
Сніжки | Пухнастого | Неповторна |
Викотився | Зупинився | |
Гірки | Завмерли | |
Санчатах | Придивився | |
Яблуні | Впізнав | |
Снігу | ||
Михайликом | ||
Клубок | ||
Михайлик | ||
Клубочку | ||
Зайця | ||
Зустріч |
262.
Іменники – морозець, лід, хлоп’ята, дівчатка, ковзанами, руках, ковзани, льоду, вуxax, свист, вітру, сили, людині, ковзани.
Прикметник – дзвінкому.
Дієслова – ударив, з’явився, біжать,
Сполучник – і.
Прийменники – з, в, на, по, у.
263. Дуб, береза, клен, троянда, чоботи, черевики, шапка. Коричневий, білий, сірий, малий.
Рахувати, спати, писати.
264. Жито, рис, пшениця, овес – зернові культури.
Абрикос, слива, черешня, апельсин – садові дерева.
Черемха, горобина, каштан – декоративні дерева.
Понеділок, четвер, п’ятниця – дні тижня.
Доба, хвилина, секунда, століття – міри чacу.
Метр, сантиметр, дециметр – міри довжини.
Автомобіль, автобус, тролейбус – транспорт.
265. Назви рослин: тюльпани, іриси, барвінок, конвалії, м’ята, чебрець, полин, кульбаба, кропива, чистотіл.
Назви тварин: лисиці, тхори, ласки, їжаки, вужі, жовто-череві полози, ящірки, степові гадюки.
266.Ведмідь, рись, бобер – це звірі, а сорока і грак – птахи. Окунь, щука, лящ – це риби, а муха, оса, джміль – комахи. Корова, кінь, собака – тварини, а кури, гуси, качки – птахи.
267.
Пояснення
Пригадайте! Спільнокореневі слова – слова зі спільним коренем, але з різними значеннями.
Спільнокореневі до слова “праця” – “працьовитий”, “відпрацювати”. Слова “праця”, “праці”, “працю” не є спорідненими, це форми одного слова. Слова “робота” і “робот” не є спорідненими, тому що спільні частини – робот – мають різні значення.
268. Сліпуча Білизна (що? ім.). Білий (який? прикм.) сніг. Біле (що робить? дієсл.) навколо. Старанний Працівник (хто? ім.). Корисна Праця (що? ім.). Працьовиті (які? прикм.) руки. Працює(що робить? дієсл.) добре.
Новий комбайн (що? ім.). Комбайнер (хто? ім.) працює.
269. Дружба – дружній – дружити;
Радість – радісний – радіти;
Сміх – смішний – сміятися.
270. Дзвін – дзвонити – дзвінкий. Танець – танцювати, танцювальний. Зима – зимній, перезимувати.
271. Веселий клоун показує номер. Артист співає на сцені.
273. Головною думкою тексту є шанування традицій українського народу, бережливе ставлення до одвічних людських символів – хліба та рушника.
Іменники: рушник, хліб, єдність, злагода, пошана, віки, традиція, час.
Прикметники: глибоку, доброю, народною.
Дієслова: прийняти, поцілувати, символізувало, виявив, пройшов.
Прийменники: до, в.
Сполучники: і, що.
274.
Лижні змагання
Яка краса взимку на природі! Яскраво синіє небо, відчувається в повітрі легкий морозець, падають ніжні сніжинки, дерева стоять прикрашені сніговими шапками.
Кожної зими вчитель з фізкультури проводить лижні змагання. Це велике свято для юних прихильників активного відпочинку. Радість, веселощі та враження, отримані під час перегонів, запам’ятаються дітям назавжди.
275.
Хвала рукам, що хлібом пахнуть!
Кажуть, що працьовиті руки гори вернуть. Усе на світі здобувається людською корисною працею.
Але особлива праця хлібороба. Вона є найдавнішою професією людства, яка залишається чи не найголовнішою і в наш час. З давніх часів вважається, що хліб в оселі – це достаток і, впевненість у завтрашньому дні. Треба ставитися з пошаною і вдячністю до клопіткої праці хлібороба. Хвала рукам, що хлібом пахнуть!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)