МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
Дієприкметник як особлива форма дієслова
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання Який? яка? яке? які?
Наприклад: Солодко пахло Утоптаним у землю Набубнявілим житом (Григір Тютюнник). Стояли люди Злякані, Притихлі (Л. Костенко).
Дієприкметник поєднує ознаки дієслова і прикметника, тому й називається дієприкметником. Із дієслівних ознак дієприкметникові
Подібно до інших дієслівних форм дієприкметник може мати залежні іменники або займенники в непрямих відмінках (Напоєний (чим?) пахощами, звернений (до кого?) до нього), а також може означатися прислівниками (Трохи похилий, постійно стривожений, дуже втомлений).
За ознакою активної чи пасивної дії дієприкметники поділяються на Активні (сяючий, танучий) і Пасивні (прибраний, збудований).
До прикметникових особливостей дієприкметників належать:
У реченні дієприкметники найчастіше виступають у ролі узгодженого означення, рідше – іменною частиною складеного присудка. Знову ті самі Зорані клапті землі та старі городи з Почорнілими крихітними голівками Забутої капусти та сухим бадиллям (В. Винниченко). Посмітюха і хлопці Були тим Здивовані (В. Винниченко). Грядка граблями Розрихлена, розпушена, Боками грабель цупко Ущільнена для чепурності й межі, ще і ярижкою Обведена по всіх чотирьох сторонах (І. Чендей).
Якщо дієприкметник уживається в реченні в значенні іменника, він може бути підметом або додатком. Головуючий закалатав у дзвоник, зроблений із шматка тонкої стальної труби (П. Загребельний). Коло Зомлілої Зібрався натовп (О. Гончар).