Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 7. БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН, ЙОГО СУТЬ І РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ
7.1 Загальні уявлення про процеси, що відбуваються у грунті
З курсу грунтознавства відомо, що грунт – це верхні пухкі шари суші земної кори, які несуть на собі рослинний покрив. Як природне тіло, грунт має специфічну структуру та склад, що утворилися при взаємодії органічних речовин з мінеральними гірської породи.
Грунтам властива поглинальна здатність, котра
Найважливіша для рослин фізико – хімічна або обмінна поглинальна здатність. При ній колоїдні часточки грунту обмінюються з іншими іонами на своїй поверхні. При цьому грунт здійснює обмін селективно:
Наявність іонів водню в грунтовому розчині, а також обмінних іонів водню та алюмінію в грунтовому поглинальному комплексі обумовлює кислотність грунту. Підвищена кислотність грунту негативно впливає на рослини та грунтові мікроорганізми.
Розрізняють дві форми грунтової кислотності: актуальну або активну та потенціальну або пасивну. Актуальна кислотність грунту обумовлюється наявністю іонів водню в грунтовому розчині. її, як правило, виражають від’ємним логарифмом концентрації водневих іонів, що позначається рН, або в мг-екв на 100 г сухого грунту. При умовній величині рН, рівній 7, реакція грунтового розчину буде нейтральною, при меншій – кислою, а при більшій – лужною. Підзолисті грунти лісової зони мають переважно кислу реакцію (рНВ0Д 4,5-5,5).
Хоча масштаб актуальної кислотності виражають у цілих числах (в межах від 3 до 11), логарифмічний масштаб виражає 10-кратну різницю кислотності між кожним числом. Наприклад, грунтовий розчин з рН 6 у 10 разів кисліший від розчину з рН 7, а розчин рН 5 – у 100 разів кисліший нейтрального (рН 7).
Потенціальна кислотність – це кислотність твердої частини грунту. Вона поділяється на обмінну та гідролітичну, її виражають у мг-екв на 100 г грунту. Обмінна кислотність обумовлюється наявністю катіонів водню, алюмінію в твердій фазі грунту, які переходять у грунтовий розчин з поглинального комплексу при взаємодії з нейтральними солями. В багатих на гумус горизонтах грунту обмінна кислотність обумовлюється іонами водню, а в бідних на гумус мінеральних горизонтах – іонами алюмінію. В підзолистих грунтах обмінна кислотність становить рН КСl3,5- 5,0 або 0,5-6,0 мг-екв на 100 г сухого грунту.
Гідролітична кислотність визначається іонами водню, які не здатні переходити з поглинального комплексу в грунтовий розчин під дією нейтральних солей, а переходять при взаємодії з лугами або гідролітичнолужними солями, наприклад ацетатом натрію. В підзолистих грунтах величина гідролітичної кислотності знаходиться в межах 1-10 мг-екв на 100 сухого грунту. Для поліпшення розкладу лісової підстилки, росту деревних порід (найчастіше в розсадниках) надмірно кислі грунти вапнують.
Деревні породи впливають на кислотність грунту. Так, хвойні породи сприяють збільшенню кислотності верхнього шару грунту значно сильніше, ніж широколистяні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)