МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ЗАЙМЕННИК
§ 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова?
Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила:
– Як це усмішка може зникнути? – дівча схмурило свої бровенята. – Коли щира усмішка, не награна… Коли в ній настрій чи ваше ставлення до когось…
– Дивись, яка вона категорична в питанні усмішки, – весело каже мій друг. – Але, очевидно, усмішка завжди-завжди буде. Хіба можна уявити, скажімо, Джоконду неусміхненою? Усмішка – це ж, власне, частка душі, її вияв, її світло, і тому вона, треба думати, вічно буде. Ліда тут має рацію…
За Олесем Гончаром
– Назвіть почуття, які, на вашу думку, може передавати усмішка.
ЗАЙМЕННИК – самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.
Значення
Подібно до іменників, прикметників і числівників займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?
Деякі займенники, як іменники, змінюються за відмінками. Інші, як прикметники, – за родами, числами та відмінками.
У реченнях займенник найчастіше буває підметом, додатком або означенням. Давно я знаю все (Олександр Олесь). Ти був іще малий котигорошок (М. Рильський). Читаю знов твої листи (В. Сосюра).
466. Ознайомтеся з таблицею розрядів займенників
– Прочитайте прислів’я. Визначте в них займенники, з’ясуйте, до якого розряду належить кожен із них.
1. Усяка травичка на своєму корені росте. 2. Гречана каша хвалилась, ніби вона з маслом родилась. 3. Ніщо у світі не пропадає даремно. 4. Не одна у світі криниця, можна з абиякої напитися. 5. Син мій, а розум в нього свій. 6. Про когось іншого в нього промова, а про себе жодного слова.