Закон зростання віддачі факторів виробництва

Закон зростання віддачі факторів виробництва – сформульований А. Маршаллом закон, згідно з яким із зростанням обсягу виробництва в конкурентних умовах граничні витрати зменшуються разом із цінами пропозиції, “збільшення обсягів витрат праці і капіталу зазвичай веде до вдосконалення організації виробництва, що підвищує ефективність використання праці і капіталу”. Цей закон, або закон зростання продуктивності, сформульований ним щодо взаємодії цін виробника в деяких галузях економіки. Недоліками цього закону є окремі хибні положення концепції граничної корисності, дотримання концепції продуктивності всіх факторів і біологізаторський підхід.




Закон зростання віддачі факторів виробництва