УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Вигук
Завдання та вправи для самоконтролю
1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова.
1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, звідки, звідкіля впали квіти на поля? (В. Крищенко) 3. Ах, так добре, захоплює дух, летиш, здається, кудись далеко, відірвавшись від землі (М. Коцюбинський). 4. Мисливець почув
2.
Був собі, жив собі невеличкий жучок. А який він був – може, хочете знати? Ох, важко сказати про це… Як сідав він на гілочці, пташки казали: – Он зелений жучок, зловімо його! І пурх-пурх до нього. Та хіба він дурний був, щоб так і дати себе з’їсти! Він – дж-дж – розправив крильця і полетів…
Якось уранці прокинувся він і полетів навпростець, над лісовою галявиною, до ставка…
– Ой, що це таке? – раптом закричав жучок, – Хто це ловить мене?
Справді, ніби щось заплутало його ніжки… Якісь тоненькі срібні ниточки літали в повітрі (За О. Іваненком).
3. Знайдіть вигуки та звуконаслідувальні слова, поясніть їх написання та пунктуацію.
1. Спів вівсянки складається із окремих вигуків, які умовно можна записати так: “Чи-чит!.. Чит-чит-чирз-з-з!”. 2. В українському фольклорі пісня вівсянки імітується словами так: “Діду, діду, сій ячмінь!”. Або: “Кидай сани, бери віз-з-з!.. та й поїдем по рогіз-з-з!”. Або ще: “Телегіз-з-з! покинь сани, бери віз-з-з!” 3. Перепілка побачила пеньок та й каже: “Під пеньок! Під пеньок!”. 4. Журавель іде за плугом та кричить: “Турли! Турли!”. 5. Деркач каже: “Придерж-ж-ж. Придерж-ж-ж!” (За О. Воропаєм).
4. Поясніть, якими частинами мови, членами речення (чи, може, реченнями) виступають виділені слова. Яка їх стилістична роль? Що вам відомо про січових стрільців?
Гей, ви, стрільці січовії,
Раз, два, три!
Ваших дівчат серце мліє,
Раз, два, три!
Ви вперед все поступайтесь,
Ні на що не оглядайтесь,
Раз, два, раз, два, раз, два, три!
“Гей, ви, стрільці січовії”
5. Зробіть аналіз вигуків, вказавши на значення, які вони виражають у реченні. З’ясуйте грама тичну природу слів-речень, виражених вигуковими словами.
1. Дід Карась усе зрозумів. Задумано здорової – Н-но, кося! – тоненько крикнув він і батогом помахав у повітрі (О. Бойченко). 2. “Тру-ту-ту-у!” – все вище і вище підіймає над лісами свою переможну мелодію ріг… 3. Заочі на цього пана Никонора махає рукою і зневажливо кривить одне слово: “Ет!”. 4. Ох, той щоденник… Хоч би він не потрапив до чужих рук… (М. Стельмах). 5. – Спасибі, – сказала нарешті Улянка. – Я забула, що треба подякувати. 6. Ух, як важко тримати язик за зубами! 7. Ой, снігу, снігу! Прийшла в ліс зима… 8. От як узвар почав уже клекотіти й бурчати: ” вар-вар-варрюсь “, Улянка ненароком глянула у вікно й побачила на сніжній білій ковдрі слід. 9. – Ого-го! Та тут, мабуть, на одну підводу не забереш! 10. Ось саме цієї хвилини Уляна й почула в далечині крик. – А-га-га! – докотилось до неї, як луна. 11. Скрізь тільки й чути було: фінь-фінь, – коротка мовчанка, і а-ха-ха!.. Фінь-фінь, а-ха-ха!.. (О. Донченко) 12. Геть з моїх очей, геть! (М. Коцюбинський) 13. Ура! Ура, Панченко! – дружно лунають вигуки в залі (О. Бойченко).