Розділ IV ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XX СТ.
ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
§24.Живопис. Графіка
Живопис
Одним із найяскравіших явищ в українському образотворчому мистецтві початку століття була творчість видатного українського художника Михайла Бойчука та його послідовників (І. Падалка, В. Седляр). Творчість митця була орієнтована на осмислення спадщини всього європейського монументального мистецтва. Вивчаючи твори старих майстрів Візантії, Середньовіччя, раннього Відродження, він прагнув створити національний монументальний
Намагаючись осягнути закони монументального мистецтва й оволодіти технікою Мозаїки та фрескового живопису, молодий художник подорожує Італією, знайомиться з мистецькими шедеврами Венеції, Флоренції, Мілана. У вивченні музейних зібрань і щоденній напруженій аналітичній роботі визрівала оригінальна концепція монументального мистецтва. Практика М. Бойчука показала, що образотворчі канони різних часів і народів і, насамперед, художні засоби давньоруського живопису можуть дати благодатний грунт для втілення ідеї
Бойчуківці виконали три монументальні розписи: Луцьких казарм у Києві, Червонозаводського театру в Харкові та санаторію поблизу Одеси. Однак у тридцятих роках було проголошено, що творчість бойчуківців, їхні ідеї ворожі радянській владі. Майже всіх “бойчукістів” було репресовано, а їхні численні монументально-декоративні роботи та фрески знищено.
М. Бойчук. Біля яблуні
А. Ерделі. Заручені
Ф. Кричевський. Автопортрет
Живописці 20-х років (М. Самокиш, Ф. Кричевський, А. Петрицький, О. Шовкуненко) відображали у своїх творах драматичні події революції та громадянської війни, характерні прикмети радянської дійсності, риси нової людини.
Одним із перших українських художників, який звернувся до радянської тематики, був основоположник радянського батального мистецтва Микола Самокиш. Художник створив ряд видатних творів про героїчні подвиги народу (“Розвідка”, “Бій за прапор. Атака”), визвольну війну українського народу XVII ст. (“В’їзд Богдана Хмельницького в Київ”).
Зображення минулого українського народу посідає значне місце у творчості І. їжакевича та Ф. Кричевського. У картинах Івана їжакевича образи кріпаків відтворені з глибоким співчуттям (“Продаж кріпаків”, “Уманська різня”).
Федір Кричевський – художник високої академічної освіти, досяг висот професіоналізму (триптих “Життя”) завдяки своєму власному стилю, у якому поєдналися мистецькі надбання Європи і національного живопису. Творча індивідуальність майстра розкриває філософський зміст вічних тем життя – любові, надбань, втрат.
Одним із видатних українських живописців був Олександр Мурашко. У молоді роки він мешкав у Парижі, де створив такі полотна, як “Дівчина в червоному капелюсі”, “Паризьке кафе”, “На вулицях Парижа”. Після повернення на батьківщину Мурашко у своїй творчості звернувся до життя народу (“Неділя”, “Карусель”, “Продавщиця квітів”, “Селянська родина”). Найвідоміша картина митця – “Похорон кошового”. Мурашко першим почав брати участь у виставках за межами країни – у Парижі, Мюнхені, Венеції, Берліні. Під впливом подорожей він позбувся реалістичної манери і став на шлях імпресіоністичного зображення світу. До цього напряму почали схилятися К. Бокшай, А. Куїнджі, І. Похитонов.
М. Самокиш. Атака гусар Кульнева поблизу Клястиць 20 червня 1812 року
О. Мурашко. Благовіщення
Демократичні й реалістичні тенденції в мистецтві Галичини представляли художники І. Труш (пейзажі Придніпров’я, Буковини, портрети письменників І. Франка, Лесі Українки, композитора М. Лисенка), О. Новаківський, який був засновником художньої школи у Львові, й О. Кульчицька – автор картин на антивоєнні теми.
Плідним було звернення живописців К. Трохименка та О. Шовкуненка до індустріальної тематики. К. Трохименко один із перших почав компонувати картину на основі етюдів, виконаних із натури. Саме так створена картина “Дніпробуд”.
Т. Яблонська. Застудилася
С. Шишко. Голосіїво
Провідне місце у творчості українських митців зайняла тематична картина (К. Трохименко, В. Костецький, Т. Яблонська), життєствердні настрої посилилися в портреті (М. Божий, О. Шовкуненко), пейзажі (М. Глущенко, С. Шишко).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)