Екологія – охорона природи
ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. характерна для клімат., гідрол., геохім., геоморф., грунт., біогеогр. та ін. процесів. Антроп. впливи нерідко призводять до зміщення зон або “розмивання” 3. (напр., кордони геогр. зон Сх.-Європейської рівнини останнім часом зміщуються на пн., що спричинено заг. потеплінням клімату і знищенням прир. рослинності, насамперед лісів).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ЗОНАЛЬНІСТЬ - Довідник з екології
Схожі записи:
ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
БАКТЕРИЦИДИ Екологія – охорона природи БАКТЕРИЦИДИ – хім. речовини, призначені для знищення бактерій....
ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості...
ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто...
МАНГРОВІ ЛІСИ Екологія – охорона природи МАНГРОВІ ЛІСИ – рослинність припливно-відпливної смуги низьких мулистих тропічних узбереж. Представлена різними видами вічнозелених чагарників та невисоких дерев, що мають додаткові...
ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ) Екологія – охорона природи ХРЕБЕТ (ГІРСЬКИЙ) – лінійно витягнута форма макрорельєфу, обмежена схилами, спрямованими в протилежні боки. Залежно від висоти і напрямку гірські хребти мають...
ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі...
ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН – кількість окремих видів корисних копалин у надрах, обчислена відповідно до чинних нормативних документів. За вивченістю розрізняють розвідані,...
КРІОФІТИ Екологія – охорона природи КРІОФІТИ – холодостійкі рослини, які норм, розвиваються за порівняно низьких т-р і дефіциту вологи. К. утворюють основу рослинного покриву тундр і...
ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ЕРОДОВАНІ – території, грунти яких тією чи ін. мірою зазнали ерозії й тому частково втратили прир. родючість. Термін, як правило,...
ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ІНЖЕНЕРНА – комплексна наук.-техн. дисципліна, що вивчає екол. аспекти інж. діяльності людини. Е. і. – один з необхідних елементів у...
ГРАДИРНЯ Екологія – охорона природи ГРАДИРНЯ – споруда, призначена для охолодження води атм. повітрям (напр., ТЕЦ, Рівненська АЕС). Г. застосовують в основному в системах оборотного (циркуляційного)...
ОНФАУНА Екологія – охорона природи ОНФАУНА – водяні донні та придонні тварини, які вільно пересуваються по поверхні грунту (краби) або тимчасово спливають над ним (скати, мор....
АРХОЗАВРИ Екологія – охорона природи АРХОЗАВРИ – група викопних (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних (крокодили) рептилій....
ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи ОРГАНІЗОВАНІСТЬ СИСТЕМИ – структура зв’язків і взаємовідношень між елементами та відповідні їй функції системи (напр., біосфера, структурно організована життям), які й...
ЕНЕРГЕТИКА БІОСФЕРИ Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА БІОСФЕРИ – енергет. баланс між біосферою і косм. простором, енерг. процеси в екосистемах, антиентропійні процеси, спрямовані на впорядковуваність потоків енергії...
КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ Екологія – охорона природи КОНСУМЕНТИ ВТОРИННІ, консументи другого порядку – організми, які живляться тваринною їжею, переважно травоїдними тваринами. До консументів третього порядку належать хижаки хижаків,...
ГАММА-МЕТОД Екологія – охорона природи ГАММА-МЕТОД – метод розвідування покладів корисних копалин, що грунтується на вимірюванні інтенсивності випромінювання природних радіоакт. елементів, які містяться в гір. породах....
ХИЖАКИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ Екологія – охорона природи ХИЖАКИ ДРУГОГО ПОРЯДКУ – хижаки, які полюють на більш слабких хижаків (щука поїдає окунів)....
ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ Екологія – охорона природи ШКАЛА ЖИТТЄВОСТІ – бальна система оцінки життєвості виду в угрупованні на основі врахування фаз його розвитку....
ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД Екологія – охорона природи ЧЕТВЕРТИННИЙ ПЕРІОД, антропоген – сучасний геол. період, входить до кайнозойської ери. Незважаючи на ще малу тривалість, в Ч. п. відбулись визначні...
СЕЛЬ Екологія – охорона природи СЕЛЬ – короткочасний бурхливий потік або паводок у басейнах гір. річок з високим вмістом намулу та уламків гір. порід....
ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА Екологія – охорона природи ОБОЛОНКА БАЗАЛЬТОВА – товща літосфери, яка розміщується під гранітною оболонкою. На рівнині товщина її становить 20-25 км, у районі молодих гір....
РАДІОБІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи РАДІОБІОЛОГІЯ – наука про вплив усіх видів йонізуючого випромінювання на організми і з’ясування механізмів їх радіац. ураження. Р. здійснює пошук різних...
ДЕМОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ДЕМОГРАФІЯ – 1) наук, дисципліна про закономірності відтворення населення в сусп.-істор. зумовленості цього процесу; 2) Д. соц.-екон. – галузь науки, що...
РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ Екологія – охорона природи РІВЕНЬ РАДІОАКТИВНОСТІ – сумарна інтенсивність самовільного розпаду радіоакт. елементів у середовищі. Залежить від прир. фону радіоактивності і кількості штучних радіонуклідів та...
ДЕГРАДАЦІЯ МЕРЗЛОТИ Екологія – охорона природи ДЕГРАДАЦІЯ МЕРЗЛОТИ – перехід багаторічних мерзлих грунтів з мерзлого стану в талий під впливом підвищеної середньорічної т-ри або зміни теплоізоляційних властивостей...
ЕПІФІТИ Екологія – охорона природи ЕПІФІТИ – рослини, що живуть на ін. рослинах, використовуючи їх лише як місце прикріплення, а живляться самостійно. В угрупованнях є ланками...
ТЕХНОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕХНОСФЕРА – 1) частина біосфери, охоплена впливом техн. засобів і споруд, яку становлять витвори людства: міста, села, заводи, фабрики, залізниці, водойми,...
ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЦІЛЬНИЙ – ареал систематичної групи або первинних угруповань без істотних переривань....
ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ Екологія – охорона природи ПОЛЕ ЕЛЕКТРОМАГНІТНЕ – слабке фіз. поле, що виникає на Землі загалом та регіональне на її поверхні, а також те, що створюється...
ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової...
КАНАЛ Екологія – охорона природи КАНАЛ – штучно створене русло (водовід) з безнапірним рухом води, яке сполучає два чи більше водних об’єктів (річки, озера, моря) або...