ОМНІЦИД
Соціологія короткий енциклопедичний словник
ОМНІЦИД – соціальне явище, яке вивчають екосоціологи, що означає вимирання людини як зоологічного виду. Світ живої матерії різноманітний, його поділяють на рослинний, тваринний та людський. Відповідно до цього в сучасній екології розрізняють екологію рослин, екологію тварин і екологію людини. Кожна з них вивчає відношення людини, тварин, рослин до навколишнього середовища. З трьох видів екологій наймолодша – екологія людини, яка вивчає взаємовідносини людини та природного середовища у їх взаємозв’язку. У соціології виділяють основні теми екології людини: населення, середовище, технологія та організація в-ва і самого життя. Екологію людини можна визначити як напрям, що вивчає місце людини в екосистемі, взаємовплив людини та екосистеми і його наслідки. Під системою мається на увазі функціональне об’єднання, що складається із взаємодії організмів і всіх складових частин природного середовища.
Непередбачені наслідки негативного впливу виробничої діяльності суспільства на природу в умовах постіндустріального суспільства несуть загрозу існуванню самої людини як біол. істоти, котра не може жити без чистого повітря, води, продуктів харчування тощо. У зв’язку з цим постає проблема О., – загрози загибелі людства внаслідок знищення ним тих природних умов фіз. життя, без яких людина як живий організм не може існувати.
О. – проблема коєволюції, під якою розуміють сукупність соціоекол. поглядів, відповідно до яких суспільство і природа являють собою соціоприродну систему, де гармонійний розвиток суспільства неможливий без всебічного врахування природного і навпаки. Ідеї коєволюції вперше теорет. були висловлені й обгрунтовані В. І. Вернадським. Нині, через десятиліття після появи праць Вернадського, повніше й глибше усвідомлюється соціологами роль людини в природних процесах та непередбачувані наслідки впливу на них.
Сучасне людство стоїть перед вибором подальшого шляху розвитку у зв’язку з загостренням екол. кризи (посилення забруднення довкілля – повітря, води, грунту, виснаження не відновлюваних природних ресурсів, порушення рівноваги й зниження різноманітності біосфери, погіршення здоров’я та якості життя людини тощо), що може через деякий час обернутися екокатастрофою з трагічними наслідками – глобальним О., ознаками якого є і зменшення або відсутність зростання тривалості життя; переважання в деяких країнах смертності над народжуваністю; глобальні воєнні конфлікти; зростання кількості великомасштабних аварій, катастроф, стихійних лих внаслідок впливу людини на природні процеси і явища (озонні діри, зміна клімату, “парниковий ефект” та ін.).






Схожі записи:
ПРЕСТИЖ ПРОФЕСІЙ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРЕСТИЖ ПРОФЕСІЙ – співвідносна оцінка сусп. значущості професій, що складається в сусп. думці. П. п. як явище сусп. думки має ціннісно-нормативну природу і субординує ставлення до професій залежно від їх сусп. значущості і привабливості для індивідів на підставі певної системи цінностей. П. п. у сусп. думці складається значною мірою під впливом оцінки професій сусп. інституціями. Останні оцінюють професії залежно від їх значення для справи вирішення проблем, які стоять перед суспільством, іRead More...
ДИСПОЗИЦІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИСПОЗИЦІЇ – фіксовані соціальним досвідом людини її схильності до певного сприйняття умов діяльності й до певних дій за даних умов; форми психол. готовності людини до тієї чи іншої спрямованості її соціальної активності в певних ситуаціях, внутрішні психол. регулятори цієї спрямованості – ціннісні орієнтації та соціальні установки усіх рівнів узаг. та конкретності (переконання, інтереси, прагнення, нахили, бажання, потяги й т. ін.). Згідно з диспозиційною концепцією особистості генезис Д. починається з першої “зустрічі”Read More...
ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ – проблемна ситуація, пов’язана з суперечністю між соціальною дійсністю і її теорет. осмисленням, яка потребує для свого пізнання і розв’язання певних методів, процедур та прийомів дослідження. П. д. виражається через питання чи комплекс питань, що становлять теорет. чи практ. інтерес, але відповідь на них не міститься у наявному соціол. знанні. У найпростішому випадку – це недостатня обізнаність з реальною соціальною ситуацією, в інших випадках – це виявлення процесів таRead More...
ТОФФЛЕР (TOFFLER) Алвін Соціологія короткий енциклопедичний словник ТОФФЛЕР (TOFFLER) Алвін (04.10.1928, Нью-Йорк) – амер. соціолог і футуролог, публіцист, теоретик “постіндустріалізму” та “глобалізму”, автор відомих книг “Футурошок” (1970), “Третя хвиля” (1980), “Передбачення та передумови” (1983), “Зміщення влади” (1990), “Війна та антивійна” (1993). Проф. Корнельського ун-ту, член ф-ту Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку (тут він розпочав у 1966 р. читати чи не вперше в світі футурологічний курс – “соціологія майбутнього”), радник таких відомих організацій, як Фонд Рокфеллерів, корпорації АйRead More...
ПОМИЛКИ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОМИЛКИ – вид інформації, неадекватної об’єктові відображення, відхилення в передачі його змісту. П. є невід’ємною частиною будь-якого дослідження, адже їх неможливо уникнути повністю. П. просто потрібно враховувати як безспірний факт того, що всяке отримання певної кількості інформації завжди супроводжується деяким приростом її невизначеності. П у дослідженні може бути виражена кількісно, напр., як різниця при вимірюваннях однієї і тієї ж величини, що має відомий зміст. У соціол. дослідженнях іноді виникають такі відхилення,Read More...
МІРИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ Соціологія короткий енциклопедичний словник МІРИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ – узаг. характеристики розподілу ознаки, що відображають певну тенденцію в ряді розподілу. М. ц. т. обчислюються з метою отримати показник (одне число), який може в подальшому аналізі до певної міри “замінити” собою ряд розподілу. Обчислювати такі узагальнюючі показники ознаки є сенс лише для сукупностей, що за цією ознакою є досить однорідними (мають невелику варіацію). Інша назва М. ц. т. – середні значення. Які з показників центральної тенденції можутьRead More...
ХАЙСК (HAEUK) Фрідріх фон Соціологія короткий енциклопедичний словник ХАЙСК ( HAEUK ) Фрідріх фон (1899 – 1992) – австр. економіст і соціальний філософ. Закінчив Віденський ун-т, працював дир. Австр. центру екон. досліджень. З 1931 р. працює в Англії, з 1949 – у США, у 70-х рр. повертається до Австрії. Учень Візера і Бем-Баверка, послідовний прихильник ідей екон. лібералізму і цінностей зх. демократії. Лауреат Нобелівської премії у галузі економіки. Основною цінністю зх. цивілізації є, на думку X., ідея свободи індивіда.Read More...
АНКЕТА Соціологія короткий енциклопедичний словник АНКЕТА (від франц. enquête – розслідування) – впорядкований за змістом і формою перелік питань та висловлювань, втілених у вигляді опитувального листа чи опитувальника, Ці терміни можна вважати синонімами. Започатковані в період становлення т. зв. політ, арифметики, що розроблялась у XVII ст. В. Петті та його прихильниками. Тоді А. наз. процес сист. збору даних за допомогою формулярів (переліку питань). На той час відсутність наук, обгрунтованих принципів проведення вибірк. досліджень при намаганні систематизаціїRead More...
СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ АГРАРНА (від лат. agrarius – земельний, польовий, ager – земля, поле) – галузева соціол. наука, що вивчає соціальну організацію та структуру аграрного (с.-г.) в-ва, тобто систему соціальних відносин між його працівниками, їх групами, колективами, вплив людського чинника на аграрне в-во. Ця система соціальних відносин включає в себе сукупність позицій, функцій, ролей, ціннісних орієнтацій, взаємодій працівників у межах соціальних виробничих структур (с.-г. підприємств, колективів, груп, ланок, бригад тощо). Аграрне в-во –Read More...
ЗОНДУВАННЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ЗОНДУВАННЯ – техніка інтерв’ю, що застосовується інтерв’юєром у разі неадекватної відповіді респондента з метою точного з’ясування думки опитуваного або її відсутності щодо предмета запитання. З. допомагає респондентові зосередитися на змісті запитань, заохочує його до більш повних і точних відповідей. Від опанування і використання інтерв’юером З. великою мірою залежить Якість інформації, що збирається. Неадекватною є відповідь неповна, нечітка чи нерелевантна (стосується не предмета запитання, а чогось іншого). Такі відповіді респондента зумовлює: нерозумінняRead More...
Соціальний інститут Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.5. Соціальний інститут Важливим елементом соціальної структури є соціальний інститут (лат. institutum – улаштування, установлення). Саме через той або інший соціальний інститут забезпечується організація і регулювання сумісної діяльності людей, сталість соціальних відносин, від яких залежить буття соціальних груп і соціальних спільностей. В соціології соціальний інститут розглядається як: – певна сукупність установ,Read More...
МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕТОД БІОГРАФІЧНИЙ (МЕТОД БІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ) у соціології – сукупність технік збору та аналізу особистих документів, які містять повідомлення людей про їх участь у різних подіях і процесах. Спирається на принцип, згідно з яким поведінку людей слід досліджувати і розуміти виходячи з їх власної суб’єктивної перспективи. Цей принцип виключає використання як основного джерела збору інформації структурованого досліди, інструментарію, що підказує респонденту певну форму відповіді. Дослідник може ініціювати появу особистих документів (прохання написатиRead More...
Соціологічне спостереження Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА. МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Розділ 9. МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 9. 6. Соціологічне спостереження Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Остання запозичила його ще з часів перших соціологів із раніше сформованих галузей емпіричного знання і в кінцевому рахунку із природничих наук. В соціологічно-природничому симбіозі спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ,Read More...
ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОВЕДІНКА ІННОВАЦІЙНА – форма соціальної поведінки, у якій реалізується здатність особи орієнтуватися на мету розвитку, виявлення ініціативи, формування пошуку способу життя, вихід її активності за межі звичного соціоекон. контексту життєдіяльності. Виділяються кілька стратегій інноваційної поведінки: а) самостійна розробка новацій та їх активне впровадження в життя; б) активність при впровадженні нововведень; в) участь у реалізації інновацій без виявлення самостійної активності, яка може зникнути з появою труднощів; г) пасивне здійснення нововведень. П. і.Read More...
МЕНТАЛЬНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ (від лат. – розум, мислення, спосіб мислення, душевний склад) – полісемантичне поняття для позначення усталеного ладу людського мислення, що не обмежується сферою усвідомленого і сягає значною мірою в несвідоме. Вжито чи не вперше Р. Емерсоном (1856), але широкого культурного і наук, вжитку набуває з 20-х рр. XX ст., передусім у Франції. Зокрема, фіксується, щоправда, як щось найновітніше, “останній крик”, вже Марселем Прустом у третьому томі (“Германт”) його епопеї “В пошукахRead More...
ПІДПРИЄМЕЦЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІДПРИЄМЕЦЬ – провідний суб’єкт ринкового процесу, котрий ініціює бізнес для випуску товарів та надання послуг з метою здобування прибутку. Підприємницьку діяльність звичайно ототожнюють з активним запровадженням інновацій та нових технологій, творчим пошуком “нових комбінацій”, масовим випуском нових товарів та наданням нових послуг. Вітчизняне підприємництво у “застійні” роки існувало в “тіньовому” різновиді. Підприємницька діяльність “проривалась” до життя в різних варіантах. По-перше, вона частенько послуговувалась комсомольсько-молодіжними та партійними каналами. По-друге, підприємництво існувало позаRead More...
ВОРОНА Валерій Михайлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРОНА Валерій Михайлович – (05.03,1940, м. Речиця Гомельської обл., Білорусь) – укр. соціолог, економіст, д-р екон. наук (1990), проф. (1992), д-р 1н-ту соціології HAH України (з 1992). Закінчив екон. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Працював деканом, зав. кафедри, проректором Київського ін-ту народного господарства. Галузь наук, інтересів: екон. теорія, екон. соціологія, соціально – екон. закономірності становлення та розвитку громадянського суспільства. – Тв.: “Розвиток власності та удосконалення виробничих відносин”Read More...
ТЕОРІЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ Соціологія короткий енциклопедичний словник ТЕОРІЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИБОРУ – соціол. теорія, що пояснює вибір альтернатив діяльності соціальним суб’єктом, який виходить з припущення подвійної мети: поліпшення свого матеріального благополуччя та отримання соціального схвалення – при цьому зазнати якомога менше збитків. Ця теорія обгрунтовує поєднання матеріальної і культурної мотивації дії на основі вирізнення її головної мети та інструментальних цілей, що служать останній. З погляду Т. р. в. діючий суб’єкт не є актором, котрий виконує соціальні ролі, а виступаєRead More...
ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА – широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, з другого – специфічну галузь соціології, що досліджує методол. і теорет. засади соціального винахідництва, створення (конструювання) нових або удосконалення існуючихRead More...
ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався Е. Дюркгейм, привела його до парадоксального висновку про “нормальну” природу вияву сусп. патології через злочинність. Розглядаючи останню як істотний елементRead More...
НІКОЛАЄНКО Леонід Григорович Соціологія короткий енциклопедичний словник НІКОЛАЄНКО Леонід Григорович (10.07.1944, шахта 5/6 ім. Димитрова, нині – м. Димитров Донецької обл.) – укр. соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1974). Канд. філос. наук., доцент (1984). Працював інж.-соціологом соціол. лабораторії Київського держ. ун-ту (1974) та ст. лаборантом каф. філос. гуманітарних ф-тів. Після закінчення аспірантури при ун-ті у 1979 р. працював асист. кафедр філос. гуманітарних факультетів та соціології відділення соціології філос. ф-ту. З 1987 р.Read More...
МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МОБІЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – процес руху індивідів між ієрархічно або іншим чином організованими елементами соціальної структури: класами, прошарками, групами, статусами, позиціями Порівнюючи соціальне становище дітей та батьків (найчастіше сина та батька), соціолог встановлює, чи відбулася зміна соціального становища між двома поколіннями, тобто чи відбулася міжгенераційна мобільність. Фіксуючи рух індивіда у просторі різних позицій, статусів упродовж життя, соціолог вивчає внутрішньо-генераційну мобільність. За напрямом вирізняють вертикальну, висхідну або низхідну М. с. (посадове просування, підвищенняRead More...
Соціальний статус і соціальна роль Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ДРУГА. ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ Розділ 4. КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ 4.4. Соціальний статус і соціальна роль Будь-яка людина займає багато позицій в суспільстві, бо бере участь в найрізноманітніших групах і організаціях. Наприклад, візьмемо будь-якого із студентів: студент, молодий чоловік, син, спортсмен, член народного руху, греко-католик і т. д. Кожна з цих позицій може мати і для самої людини, і для оточуючихRead More...
СОЦІОЛОГІЯ ВІКОВА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ВІКОВА – спеціальна соціол. теорія, що вивчає закономірності й особливості соціального розвитку та діяльності людини в різних вікових спільнотах у процесі її онтогенезу як особистості. Предметом С. в. є дослідження основних періодів соціалізації особистості на різних стадіях її розвитку: дитинство, підлітковий вік, юність, зрілість, старість. Кожен з вікових періодів має свої особливості, пов’язані з відповідним засвоєнням соціальних норм, ролей, статусів, їх інтеріоризацією та втіленням у конкретних формах соціальної взаємодії таRead More...
СЕРЕДНІЙ КЛАС Соціологія короткий енциклопедичний словник СЕРЕДНІЙ КЛАС – основна частина соціальної структури суспільства з розвинутою ринковою економікою. С. к. складають дрібні та середні власники, фермери, менеджери, держ. службовці, вчені, лікарі, адвокати, високооплачувана частина інженерно-техн. працівників та висококваліфікованих робітників, люди т. зв. вільних професій (актори, спортсмени, музиканти, письменники) тощо. С. к. не є однорідним соціальним утворенням. Його складові – мобільні прошарки, які різняться за сусп. становищем, засобами існування і роллю в сусп. житті. Вони мають і суттєвуRead More...
СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНІ ПРОГРАМИ – виклад основних положень діяльності соціальних інституцій, політ, партій чи організацій на певну перспективу. Серед них розрізняють програми – максимум і програми – мінімум. Перші визначають кінцеву мету, заг. завдання, показують головні шляхи їх вирішення і дають теорет. обгрунтування принципів і методів діяльності. Другі являють собою перелік найближчих завдань і вимог, визначають конкретні плани діяльності для досягнення кінцевої мети. Суб’єктами соціального програмування виступають органи держ. управління різних рівнів. СоціальніRead More...
БОЧКОВСЬКИЙ Ольгерд Іполит Соціологія короткий енциклопедичний словник БОЧКОВСЬКИЙ Ольгерд Іполит (1884 – 1939) – визначний укр. соціолог, публіцист і політ, діяч; родом із Херсонщини; проф. Укр. господарської академії в Подєбрадах. До Чехії емігрував у 1905 р. На формування його соціол. поглядів справили вплив ідеї Г. Спенсера, М. Вебера, Ф. Тьонніса, Е. Дюркгейма. Найважливіший напрям, соціол. студій Б. – народотворчий процес, у якому він виділяв два етапи: етногенез і націогенез. Етногенез охоплює період від становлення народу до утворення нації.Read More...
Емпірична соціологія Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ПЕРША. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Розділ 3. ОСНОВНІ ШКОЛИ І НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ СОЦІОЛОГІЇ Якщо у першій половині XX ст. домінуючий видом діяльності соціологів у багатьох країнах були прикладні соціологічні дослідження, то у 60 – 80-х рр. в Західній Європі і почасти в США все більше соціологів стало цікавитися розробкою проблем самої соціологічної теорії. пов’язаних з процесом інтеграції різних напрямів у соціології, які різнились одинRead More...
ГОРОДЯНЕНКО Віктор Георгійович Соціологія короткий енциклопедичний словник ГОРОДЯНЕНКО Віктор Георгійович (14,02.1938, м. Дніпропетровськ) – укр. історик, соціолог. Закінчив Дніпропетровський ун-т (1969), аспірантуру (1977). Д-р істор. наук (1990), проф.. кафедри соціології (1992). З 1969 по 1973 pp. – керівник соціол. служби Дніпропетровського металургійного заводу ім. Г. І. Петровського. З 1991 р. – зав. каф. соціології і соціальної роботи ф-ту права та соціології Дніпропетровського держ. ун-ту. Голова Дніпропетровського обл.. відділення Соціол. асоціації України. Галузь наук інтересів – соціальна структура суспільства,Read More...
ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale – цілераціональна) – запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох “ідеальних” типів соціальної дії та поведінки. Ц. д. і., за Вебером, – дія осмислена, спрямована на досягнення чітко усвідомлюваних самим діючим індивідом цілей, котрий використовує для їх реалізації засоби, визнані адекватними таким цілям. НаRead More...