Самостійні частини мови
Іменник
Зразки відмінювання іменників
У родовому та орудному відмінках множини іменників першої відміни бувають паралельні закінчення (баби – баб, бабів; губи – губ, губів; легені – легень, легенів; ворота – ворітьми, воротами; сльози – слізьми, сльозами; свині – свиньми, свинями).
Відмінки | І відміна, однина | ||
Тверда група | М’яка група | Мішана група | |
Н. | Машина | Буря | Межа |
Р. | Машини | Бурі | Межі |
Д. | Машині | Бурі | Межі |
3. | Машину | Бурю | Межу |
О. | Машиною | Бурею | Межею |
М. | (на) | (в) бурі | (на) межі |
К. | Машино | Буре | Меже |
Відмінки | І відміна, множина | ||
Тверда група | М’яка група | Мішана група | |
Н. | Машини | Бурі | Межі |
Р. | Машин | Бур | Меж |
Д. | Машинам | Бурям | Межам |
3. | Машини | Бурі | Межі |
О. | Машинами | Бурями | Межами |
М. | (на) | (в) бурях | (на) межах |
К. | Машини | Бурі | Межі |
Зразки відмінювання іменників II відміни
Відмінки | II відміна, однина | ||
Тверда група | М’яка група | Мішана група | |
Н. | Дуб, залізо | Календар, здоров’я | Дощ, плече |
Р. | Дуба, заліза | Календаря, здоров’я | Дощу, плеча |
Д. | Дубу (ові), залізу (ові) | Календарю (еві), здоров’ю | Дощу (еві), плечу |
3. | Дуб, залізо | Календар, здоров’я | Дощ, плече |
О. | Дубом, залізом | Календарем, здоров’ям | Дощем, плечем |
М. | (на) дубі (ові), залізі (ові) | (в) календарі, (на) здоров’ї | (на) дощі, плечі |
К. | Дубе, залізо | Календарю, здоров’ю | Дощу, плече |
Відмінки | II відміна, множина | ||
Тверда група | М’яка група | Мішана група | |
Н. | Дуби | Календарі | Дощі, плечі |
Р. | Дубів | Календарів | Дощів, плечей (пліч) |
Д. | Дубам | Календарям | Дощам, плечам |
3. | Дуби | Календарі | Дощі, плечі |
0. | Дубами | Календарями | Дощами, плечами |
М. | (на) дубах | (на) календарях | (на) дощах, (на) плечах |
К. | Дуби | Календарі | Дощі, плечі |
Особливості відмінювання іменників II відміни, на які слід звернути увагу
У Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни бувають закінчення – а, – я або – у, – ю залежно від значення слова.
Закінчення – а (-я) мають іменники: | Закінчення – у (-ю) мають іменники: |
А) назви чітко окреслених предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму: листка, ясена, портфеля (але: трону) | А) назви установ, організацій та їх підрозділів: офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу |
Б) назви осіб, імена та прізвища: Шевченка, Трикоза, Лук’яна | Б) назви явищ природи: Жару, грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону |
В) назви персоніфікованих осіб і явищ: Мороза, Вітра, генія | В) назви матеріалів та речовин: Цукру, оцту, граніту, гіпсу (але: хліба, вівса) |
Закінчення – а (-я) мають іменники: | Закінчення – у (-ю) мають іменники: |
Г) назви планет: Сатурна, Марса, Місяця | Г) сукупність, збірні поняття: Оркестру, танцю, батальйону, гурту (але: гуртка, садка, табуна) |
Д) назви небесних тіл: астероїда, метеорйта | Д) назви почуттів, фізичного і психічного стану: жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму (але: гріха) |
Е) назви днів тижня та місяців: понеділка, вересня, червня | Е) назви середовища, чітко не окресленого простору: краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю (але: бугра, горба, хутора, берега та зменшені форми, наприклад: ліска, лужка) |
Є) назви тварин, дерев: вола, клена | Є) назви дій, процесів: Відльоту, переїзду, крику, виступу (але: ривка, стрибка, стусана, пікніка) |
Ж) назви різних мір, площі, довжини, ваги, часу: Кілометра, акра, карата (але: віку, кварталу, ранку, року) | Ж) абстрактні поняття, кущові і трав’янисті рослини, сорти дерев: Прогресу, слуху, характеру, гороху, барвінку (але: будяка, чагаря) |
З) наукові терміни: Префікса, метода, сектора | З) назви держав і територій: Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу |
И) назви населених пунктів: Харкова, Парижа, Голосієва, Орла, Сурожа, Гадяча, Севастополя, Відня | И) назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення Красного Лиману, Березового Гаю |
І) географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності – ов, – ев (-єв), – ин (-їн): Дінця, Дніпра, Чугуєва, Волхова, Канева, Козятина | І) терміни іншомовного походження, літературознавчі терміни: Розподілу, жанру, епосу, памфлету (але: дифірамба, мадригала) |
Ї) назви грошових одиниць, а також числові назви: долара, фунта, карбованця, мільярда, мільйона | Ї) спортивні терміни, назви танців, будівель, споруд та їх частин: Міні-футболу, волейболу, вальсу (але: гопака, тропака, козачка), стадіону, палацу, даху |
Й) назви машин, деталей: Мерседеса, москвича, комбайна, трамвая, двигуна | Й) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя: розвитку, колоквіуму, ритму, часу, хисту |
К) назви нечітко окреслених предметів, у яких наголос падає на закінчення: тягаря | К) складні слова, що не мають суфіксів, крім назв істот: самоаналізу, живопису, родоводу, світогляду, телекому (але: пароплава, електровоза, телевізора, телетайпа) |
Л) слова іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни: Конуса, домкрата, ребуса, відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутника, перпендикуляра (але: роду, виду, способу, складу, синтаксису, стану) | Л) іменники, що мають префікси, крім назв істот: обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту |
М) назви річок, у яких наголос не падає на закінчення, а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.: Дунаю, Бугу, Нілу, Єнісею, Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру, Криту | |
М) частини тіла, органи Носа, нігтя (але: стравоходу, мозку) |
2. У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають паралельні закінчення – ові, – еві, – єві та – у, – ю (будинкові – будинку, розумові – розуму, журавлеві – журавлю, солов’єві – солов’ю). Якщо у висловлюванні трапляються поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітності спочатку вживаються закінчення – ові, – еві, – єві, а тоді у,-ю: Ляшенкові Віктору Андрійовичу, Тарасові Григоровичу Шевченку, добродієві професору.
3. Деякі іменники, переважно назви побутових предметів, мають паралельні форми 3. в.: (поклав) олівця й олівець, (написав) листа й лист, (узяв) ножа і ніж, (зрізав) ясеня і ясень.
4. Іменники – прізвища чоловічого роду однини другої відміни твердої групи в орудному відмінку мають закінчення – им (Тапкіним, Самородовим, Іллюшиним). Але неслов’янські прізвища мають закінчення – ом (Дарвіном, Чапліном, Пульманом).
Закінчення – ом мають і відприкметникові географічні назви: Бородіном, Києвом, Харковом, Свяшошином.
5. У місцевому відмінку однини з прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення: по Дніпру – по Дніпрі, по місту – по місті, по селу – по селі; але для позначення часу вживаються тільки закінчення – і: по обіді, по закінченні.
ЗАПАМ’ЯТАЙ
Правильність закінчення Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни можна перевірити за орфографічним словником.
Від закінчення – а, – я або – у, – ю часто залежить значення слів: алмаза (коштовного каменя) – алмазу (мінералу), акта (документа) – акту (дії), вала (деталі машини) – валу (насипу), каменя (окремого) – каменю (матеріалу), терміна (слова) – терміну (строку), листа (послання) – листу (на дереві).
Слід розрізняти:
Поетом Пушкіним – містом Пушкіном;
Громадським діячем Кіровим – містом Кіровом.
Зразки відмінювання іменників III відміни
Відмінки | Однина | Множина |
Н. | Галузь, ніч, вість | Галузі, ночі, вісті |
Р. | Галузі, ночі, вісті | Галузей, ночей, вістей |
Д. | Галузі, ночі, вісті | Галузям, ночам, вістям |
3. | Галузь, ніч, вість | Галузі, ночі, вісті |
О. | Галуззю, ніччю, вістю | Галузями, ночами, вістями |
М. | (в) галузі, (у) ночі, (у) вісті | (у) галузях, (у) ночах, (у) вістях |
К. | Галузе, ноче, вісте | Галузі, ночі, вісті |
Особливості відмінювання іменників III Відміни, на які слід звернути увагу
В орудному відмінку однини іменників третьої відміни вживається закінчення – ю; якщо основа іменника закінчується одним приголосним, то цей приголосний (крім губного та р) подовжується: тінню, сіллю, зав’яззю, віссю, риссю, в’яззю, галуззю, ніччю, піччю, міддю; якщо основа іменника закінчується на сполучення приголосних або щ, то жоден з них не подовжується: кількістю, якістю, радістю, вістю, жовчю, нехворощю; коли основа іменника III відміни закінчується на губний (б, п, в, м, ф) або р, то в орудному відмінку ставиться апостроф: верф’ю, любов’ю, Об’ю, матір’ю.
Відмінювання іменника мати
Відмінки | Однина | Множина |
Н. | Мати (інколи матір) | Матері |
Р. | Матері | Матерів |
Д. | Матері | Матерям |
3. | Матір | Матерів |
О. | Матір’ю | Матерями |
М. | (на) матері | (на) матерях |
К. | Мати | Матері |
Зразки відмінювання іменників IV відміни
Відмінки | Однина | Множина |
Н. | Плем’я, лоша | Племена, лошата |
Р. | Племені (плем’я), лошати | Племен, лошат |
Д. | Племені, лошаті | Племенам, лошатам |
3. | Плем’я, лоша | Племена, лошат (а) |
О. | Племенем (плем’ям), лошам | Племенами, лошатами |
М. | (на) племені, (на) лошаті | (на) племенах, (на) лошатах |
К. | Плем’я, лоша | Племена, лошата |
Імена, імена по батькові відмінюються як іменники відповідних відмін: Ольга Іванівна – І відміна, Семен Петрович – II відміна, Любов, Рахіль – III відміна. Це ж правило стосується і прізвищ (крім незмінних, до яких належать іншомовні неслов’янські, українські жіночі на – о та кінцевий приголосний).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)