Розбір іменника як частини мови – Іменник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Розбір іменника як частини мови

Послідовність розбору

1. Назва частини мови. Загальне значення.

2. Морфологічні ознаки:

А) початкова форма (називний відмінок однини);

Б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту;

В) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині);

Г) рід;

Г) відміна, група (якщо є);

Д) відмінок.

3. Синтаксична роль.

Білі Гуси на Озеро впали (О. Олесь).

Зразок розбору

Гуси – іменник, означає предмет, стоїть у початковій формі. Назва істоти (відповідає на питання Хто?), загальна, множина (вживається тільки в множині), рід і відміна не розрізняються. Називний відмінок. У реченні виступає простим підметом.

(На) Озеро – іменник, означає предмет, початкова форма – Озеро. Назва неістоти (відповідає на питання на Що?), загальна, однина (має форму однини і множини: Озеро – озеٰРа). Середній рід, II відміна, тверда група. Знахідний відмінок. У реченні виступає обставиною місця.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Розбір іменника як частини мови – Іменник - Довідник з української мови


Розбір іменника як частини мови – Іменник