ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ
§ 10 Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми, історизми), неологізми
78
Прочитайте текст. Випишіть виділені слова.
Богдан Хмельницький брав участь у польсько-турецькій війні 1620-1621 років. У цій війні вбили його батька, українського сотника Михайла Хмельницького. Богдан потрапив у полон, де вивчив турецьку і татарську мови. Після двох років неволі Хмельницький повернувся до батьківського маєтку в Суботові й записався до реєстрових козаків. Зібравши десять тисяч відважних козаків. Хмельницький
2. З’ясуйте значення виділених слів за словниками.
У словнику української мови відбуваються постійні зміни. З’являються нові слова для називання нових предметів, понять. Водночас виходять з ужитку певні предмети, аз ними – і їх назви. Таких слів значно менше, ніж нових.
Загальновживані слова, які використовуємо найчастіше, становлять активну лексику української мови.
До активної лексики належать:
А) загальновживані слова, зрозумілі всім мовцям: хліб, вода, повітря,
Б) широко вживані в сучасній мові терміни з різних галузей науки, техніки, мистецтва: квадрат, радіус, автомобіліст, диспетчер, інтер’єр, пейзаж.
79
1. Прочитайте поетичні рядки М. Рильського. Назвіть слова, що належать до активної лексики української мови.
Є на землі такі слова.
Що не старіють: буря й вітер,
Вода і сонце, і трава…
Лиш там, де вже душа німа,
Словам тим од гуку нема.
2. Наведіть приклади активної лексики сучасної української мови – іменників, прикметників, дієслів, займенників, числівників.
Це цікаво!
У кожної людини залежно від освіти, кола інтересів, професійних занять є свій запас активної лексики. В одних він становить 1000 слів, в інших – 5000 слів. Тлумачний словник української мови містить понад 200 000 слів.
80
1. Прочитайте текст. З’ясуйте за словниками значення виділених слів.
Богдан Хмельницький у 1643-1654 роках очолив Визвольну війну українського народу проти польського поневолення. Козацький ватажок був стриманою, чемною, навіть занадто спокійною людиною. Коли ж ішлося про справедливість, людську гідність, він міг бути пристрасним, енергійним. Із жменькою прихильників у січні 1643 року Богдан утік на Запорозьку Січ. вигнав звідти польські загони й добився гетьманства.
М. Івасюк. В’їзд Богдана Хмельницького до Києва. (Фрагмент). 1912 р.
Перемога Хмельницького під Жовтими Водами надихнула козаків на створення армії. Випробувані козацькі полки очолили полководці Филон Джалалій, Максим Нестеренко, Іван Гиря, Данило Нечай, Іван Богун та інші. Загоном легкої кінноти командував улюбленець повстанців Максим Кривоніс.
2. Випишіть прикметники, що належать до активної лексики. Поясніть їх значення.
Запам’ятаймо!
Слова, що вийшли з ужитку, а також ті, які щойно з’явилися в мові, становлять пасивну лексику. Пасивна лексика складається з історизмів, архаїзмів, неологізмів.
Історизми – це назви предметів і понять, пов’язані з історичним минулим народу. У сучасному житті їх не вживають, але звертаються до них у підручниках з історії, у художніх творах. Наприклад: князь, мечник, лучник, волхв, кошовий отаман, кіш, бунчук.
Архаїзми – це давні назви предметів і понять, яким у сучасній мові відповідають загальновживані слова. Наприклад: велій – великий, ректи – говорити, вольний – вільний, перст – палець, ланіти – шоки.
Неологізми – це нові слова, які щойно з’явилися в мові. Одні з них увійшли в мову з новими предметами, поняттями, а інші – результат словотворчості письменників. Наприклад: серфінг, менеджер, диск, імідж, піар; листолет (М. Вінграновський), сонцебризний (В. Сосюра, П. Тичина. І. Драч), хмарина-овечка (П. Воронько), яблуневоцвітно, ясновесний, брунькоцвіт, злотозор, прометейно (П. Тичина).
81
Прочитайте текст. Дайте йому назву. Підготуйте усний переказ цього тексту.
Разом з нашим життям змінюється й мова. Ще недавно були неологізмами слова космонавт, комп’ютер, лазер, аерозоль, бульдозер, біатлон, слалом, поролон, джинси, шорти та багато інших. Порівняно з тисячолітньою історією нашої мови ці назви справді нові, бо деяким лише п’ятдесят, а то й менше років. У неологізмів, як правило, вік короткий. Одні з часом поповнюють групу активної лексики, а більшість, яскраво спалахнувши, переходять до пасивної лексики.
82
Напишіть твір на тему “З’являються нові слова у мові, незвичні в музиці акорди чуть” (П. Тичина). Скористайтеся планом.
План
1. Чому змінюється наша мова?
2. Рух між активною і пасивною лексикою.
3. Звідки з’являються нові слова?
4. Незвичні (незрозумілі) для мене слова.
5. Словник допомагає.
83
Прочитайте речення. Випишіть застарілі слова (архаїзми). Доберіть до них загальновживані синоніми з довідки.
1. Аж ось учувся йому знайомий глас (М. Старицький). 2. Я йому для того музею дерев’яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталося (В. Кучер). 3. Піїти в одах вихваляли войну й царицю (Т. Шевченко). 4. Він, шаблюку вхопивши по-татарському, лівицею, хоч і не був шульгою, рубався люто (О. Ільченко).
Довідка: плуг, голос, поети, війна, ліва рука, лівша.
84
1. Прочитайте слова. Чи всі наведені слова “однакові за віком”? Які з них належать до історизмів та архаїзмів?
Земля чернь, ходити, дивитися, осавул, департамент, добрий, сьогодні, десятина, оскільки, але, понеже, слюсар, цирульник, урядовець, школяр, гімназія, ліцеїст, автобан, шосе, уздріти, побачити, черевики, сап’янці.
2. Випишіть загальновживані слова.
85
1. Прочитайте текст.
Петро Дорошенко – видатний гетьман Козацької держави. Коли Росія й Польща поділили Україну по Дніпру надвоє. Дорошенко все робив для об’єднання Лівобережжя й Правобережжя. Він навіть просив допомога в Порти (Туреччини). Султан передав Дорошенкові булаву, бунчук, стяг як символи влади. На відміну від інших гетьманів, які билися за булаву, Дорошенко мав мужність поступитися владою заради єдності Батьківщини.
2. Випишіть історизми: а) назви знаків влади; б) назви осіб, що очолюють державу; в) назви держав. Обгрунтуйте свій вибір.
86
1. Прочитайте текст. Визначте, до якого стилю він належить.
Юрба гостей зібралась уже чималенька, і все були міщани. Знані були міщани раз уже з того, що не носили шабель, – тільки ніж коло пояса: одні пани та козаки ходили при шаблях. А вдруге, знані були з того, що підперізувалися по жупану, а кунтуші носили наопашки. Іще з того були вони знані, що не важилися ходити в кармазинах: ходили тоді в кармазинах тільки люди значні та шабльовані, а міщани одягалися синьо, зелено або в горохвяний цвіт; убогії носили личакову одежу. Через те козаки дражнять було міщан личаками, а міщани їх натомість – кармазинами (За П. Кулішем).
2. Випишіть застарілі слова. З’ясуйте їх значення за словниками.
87
Спишіть слова. У кожному рядку підкресліть “зайве” слово. Обгрунтуйте свій вибір.
1. Глас, звук, голос, шум, шепіт.
2. Область, місто, район, селище, повіт.
3. Кліпмейкер, продюсер, бізнес-леді, дизайнер, кравчиня.
88
1. До слів-архаїзмів, поданих у колонці ліворуч, доберіть відповідні слова та словосполучення сучасної мови з правої колонки.
1 | Вої | А | Права рука |
2 | Перст | Б | Зозуля |
3 | Свічадо | В | Битва |
4 | Зигзиця | Г | Військо |
5 | Рать | Г | Палець |
6 | Брань | Д | Дзеркало |
7 | Десниця | Е | Воїни |
2. Пригадайте, у яких творах української літератури вам траплялися наведені слова-архаїзми.
Це цікаво!
89
1. Спишіть текст Підкресліть застарілі слова. З’ясуйте їх значення за словниками.
Різниця між градом і європейським містом (яке часто виростало з надійно укріплених замків – бургів) справді існувала. На заході місто мато два центри – князівський замок і міський ринок із ратушею. Слов’янські гради мали один центр – кремль, або дитинець, до якого тягнулись усі інші забудови. Град не так щільно забудований, як бург, бо на сході не було такої економії землі: у містах Русі були великі площі під городами і садами, були також великі незабудовані простори (За М. Поповичем).
2. Поясніть правопис виділених слів. Підкресліть у них орфограми.
90
Розгадайте кросворд, використовуючи слова з довідки. У виділеному рядку прочитаєте “заховане” слово.
1. Голос. 2. Знаряддя для оранки землі. 3. Гарбуз. 4. Ліва рука; лівша. 5. Поет. 6. Баба-повитуха. 7. Плече.
Довідка: рало, глас, шульга, ханька, піїт, рамено, пупорізка.
91
1. Прочитайте речення. Випишіть виділені слова (авторські неологізми).
1. Садками ходить брунькоцвіт, а в небі – злотозор (П. Тичина).
2. Ще не сідлані, ще ж і не коні – вітрогриві оті лошаки (П. Воронько).
3. І котиться грім вдалині, такий довгождано-раптовий! (М. Рильський). 4. Всі бджолята забджолили, й сонечко між ними, одним крильцем світ затьмили, другим – роз’яснили (І. Драч). 5. Будяки малиновоголово про сніги подумали й собі (М. Вінграновський). 6. І жайвори плещуть у небі у щебеті полю і житу, і сам я на рідній Вкраїні наповнений сонця-блакиту (А. Малишко).
2. Доберіть до авторських неологізмів відповідні поєднання слів (де можливо).
Зразок: брунькоцвіт – бруньковий цвіт.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)