ПРИСЛІВНИК
7. ОСНОВНІ ТИПИ АДВЕРБІАЛЬНОЇ ДЕРИВАЦІЇ
АНАЛІТИЧНІ ПРИСЛІВНИКИ З ТЕМПОРАЛЬНОГО СЕМАНТИКОЮ
Аналітичні прислівники з темпоральне семантикою також відображають синтаксичний ступінь відіменникової адвербіальної деривації. Вони базуються на прийменникових формах родового, знахідного, орудного та місцевого відмінків. Прийменниковий родовий пов’язується з вираженням часового стосунку щодо часового орієнтира, а також з відображенням параметрів тривалості дії в часі. Для реалізації цих темпоральних значень родовий
Адвербіалізовані прийменникові форми знахідного відмінка передають більшість тих темпоральних значень, які виражає прийменниковий родовий. Відмінний у них лише інвентар прийменників. Із знахідним відмінком вживаються: 1) прийменники в, на, під, що вказують на часткову (неозначену) одночасність: “І червень стеле в зелені хустинку Таку, як ти носила у жнива” (А. Малишко); ” – Сама ти була думою моєю. На фронті під громи й крики смертні я бачив тебе. В шумі моря, там, в Криму – я чув дихання!.. Усюди, завжди – сама ти!” (А. Головко); 2) прийменники на, за, що визначають проміжок часу, цілком охоплений дією: “На дві хвилини на пероні здіймалася метушня, ніби люди починали гратися в хрещика” (П. Панч); “Сценарій “Аероград” я написав у Москві за два з половиною місяці” (О. Довженко); 3) прийменники над, під, по, за, які передають значення часової попередності: “А над осінь прилітає птиця із північних сивих чагарів” (М. Рильський); “За добрий місяць до початку зими випав білий і наче аж не холодний сніг” (Ю. Яновський); 4) прийменники через, за, які виражають значення часової наступності, що конкретизується як точний відрізок часу, що відмежовує наступне за часовою ознакою явище: “Через тиждень після того, як уперше навідався до їх Олександра, Василь кликнув до себе матір” (Панас Мирний); “Десь за місяць після останньої розмови професор сидів за сніданком” (П. Панч).
Адвербіалізовані прийменникові форми орудного відмінка з семантикою темпоральних відношень визначають усі параметри часу щодо часового орієнтира – одночасність, часову наступність і часову попередність. Така диференціація часу здійснюється за допомогою трьох рядів прийменників, зокрема: 1) прийменників за, з, одночасно з, які виражають одночасність: “За роботою точилися розмови про полювання” (3. Тулуб); “Тільки за обідом чи то вже вночі підходила до якогось із них і ласкала його своїми тихими сірими очима” (М. Хвильовий); “Збудили його рано, разом зі сходом сонця” (Б. Лепкий); “Одночасно з висаджуванням рослин в лунку механічно впорскується вода” (журн.); 2) прийменників за, слідом за, вслід за, які передають часову наступність: ” – Партачі! Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом” (О. Гончар); “Слідом за цим криком загримів хор і загули дзвони” (О. Довженко); 3) прийменника перед, що вказує на часову по передвість: “Недруг не знайде ніде. Перед розплатою схову” (Д. Павличко).
Проміжок часу між двома, здебільшого однорідними, часовими орієнтирами окреслюють прийменники між, поміж: “Є війна. Є перемога і відпочинок поміж битвами” (О. Довженко).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)