АНІС – ПРЯНІ РОСЛИНИ

Сад і город (енциклопедія)

ПРЯНІ РОСЛИНИ

АНІС

Це – пряність і лікарська рослина, відома ще в Давньому Єгипті, Греції та Римі. Вирощується з метою одержання насіння, яке використовується в кондитерській промисловості, при виготовленні лікеро-горілчаних виробів, при консервуванні овочів. З насіння одержують ароматну ганусову олію.

Аніс – однолітня трав’яниста рослина родини 30нтичних (селерових). Стебло виростає до 50-70 см, дрібні білі квітки зібрані в складні 30нтики. Вегетаційний період анісу – 110-130 днів.

Аніс –

холодостійка культура, його насіння проростає при температурі +3…+5 °С, а сходи безболісно переносять короткочасні заморозки зі зниженням температури до -4…-5 °С. Однак у період від початку цвітіння до дозрівання насіння рослина вимоглива до тепла. У цей час також аніс потрібно регулярно поливати.

Грунт для вирощування анісу має бути легким, добре структурованим, багатим на поживні речовини й чистим від бур’янів. Насіння перед посівом для прискорення проростання слід замочувати. Висівають аніс

дуже рано, на початку березня, у вологий грунт. Сіють грядками по 4-5 рядків у стрічці з відстанню між, рядками 15 см, між грядками – 50 см. Можна висівати також, широкими рядами з міжряддями 45 см. Норма посіву залежить від схожості насіння, зазвичай витрачають 100-160 г на сотку. Перед посівом бажано внести в грунт гранульований суперфосфат. Глибина посіву – 3-4 см.

Через 2-3 тижні після посіву з’являються сходи, у цей період дуже важливо активно боротися з бур’янами. Протягом вегетаційного періоду аніс регулярно поливають, розпушують міжряддя, просапують. У разі потреби проводять 1-2 підживлювання мінеральними добривами.

Збирають аніс на насіння в період воскової спілості, залишаючи дозрівати в пучках під навісом, потім обмолочують насіння та провіюють.

Рекомендований сорт: Олексіївський 38.




АНІС – ПРЯНІ РОСЛИНИ