Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ.
ТЕМА 1. ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
§4. Образотворче мистецтво польсько-литовської доби
Архітектурне мистецтво
Зодчество України польсько-литовської доби позначене розвитком фортифікаційної та цивільної міської архітектури. Яскравим прикладом може служити забудова Львова – центру Галицької Русі. Порівняно молоде, але на той час уже велике ремісничо-торговельне місто, Львів був оточений кріпосною стіною з вежами й ровом, заповненим водою. На території міста
Ранніми пам’ятками оборонної архітектури в Україні є Луцькі Верхній та Нижній замки, зведені литовським князем Любартом.
Богоявленська церква. Рівненська обл.
Кам’янець-Подільський замок. Хмельницька обл.
Українські
До оборони були пристосовані й культові споруди. Наприклад, Богоявленська церква Острозького замку мала масивну північну стіну, оснащену бійницями. У цій церкві верхня частина приміщення під час осади перетворювалася на місце оборони.
Площа Ринок. Львів
Церква Троїцького чоловічого монастиря – фортеці. Рівненська обл.
Успенська церква. Львів
Визначною пам’яткою храмового оборонного зодчества в Україні є Сутковицька церква на Поділлі. Верхній поверх храму був пристосований до оборони, нижнє приміщення служило молитовнею.
Із середини XVI ст. в українській архітектурі відчувається вплив мистецтва Відродження. Здебільшого це традиції італійського, німецького та польського зодчества, що позначилися на архітектурі Львова. Проте в містах Західної України європейське Відродження органічно поєднувалось із національними українськими традиціями, втілюючись у неповторно оригінальних спорудах. Таким є один із найцікавіших архітектурних ансамблів старого Львова, створений наприкінці XVI – початку XVII ст. Ансамбль складається з Успенської церкви, каплиці Трьох святителів і високої дзвіниці. Разом з українськими майстрами працювали італійські. Успенську церкву зводили Павло Римлянин, Амвросій Прихильний і майстри Кульчицькі. Будівництвом каплиці Трьох святителів керував Петро Красовський, а дзвіниці – Петро Барбон.