ЗВ’ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ)
§ 59 Аудіювання, читання, говоріння, письмо
Запам’ятаймо!
Ви слухаєте й розумієте пояснення вчителя, аудіозапис народної казки, пісні, художнього твору. Ця мовна діяльність – аудіювання.
Ви читаєте книжку, ознайомлюєтеся з газетою, звертаєте увагу на рекламні написи. Ця мовна діяльність – читання.
Ви відповідаєте на уроці, розмовляєте з друзями на перерві. Ця мовна діяльність – говоріння.
Ви пишете листа бабусі, заповнюєте квитанцію на передплату газети тощо. Ця мовна діяльність –
555 1. Прочитайте текст уголос і якомога швидше, на одному диханні, без підвищення і зниження голосу.
Олесь старанно скрипів олівцем і натхненно прицмокував коли ж учителька зупинилася біля його парти із зошита на неї презирливо примруживши око дивився дятел чого тобі тутечки Олесю адже я наказувала всім малювати горщечок суворо сказала Матильда Петрівна їй сподобався дятел але вона добре знала що таке вчительська принциповість тому й додала я поставлю тобі двійку.
2. Використовуючи розділові
Олесь старанно скрипів олівцем і натхненно прицмокував. Коли ж учителька зупинилася біля його парти, із зошита на неї, презирливо примруживши око, дивився дятел: чого тобі тутечки?
– Олесю, адже я наказувала всім малювати горщечок, – суворо сказала Матильда Петрівна.
Їй сподобався дятел, але вона добре знала, що таке вчительська принциповість, тому й додала:
– Я поставлю тобі двійку.
3. Поміркуйте, за допомогою яких засобів незрозуміле “торохтіння” перетворилося на зрозумілий уривок з оповідання Гр. Тютюнника “Дивак”. Яку роль відіграють паузи між словами? Як змінюється інтонація висловлювань?
556 1. Послухайте байку Езопа. Про що вона?
Вовк і коза
Весняного погожого ранку на високій горі над кручею паслася біленька кізка. Навколо буяли соковиті трави, зеленіли дерева, пишнілися кущі. Кізка ласувала смачними паростками й примовляла вдоволено:
– Ме-е-е! Ме-е-е! Як гарно в горах, коли все зеленіє. Яка краса!
Вовк, пробігаючи під горою, почув її голос. Підвів голову, зміряв оком висоту й зітхнув:
– Жаль, не видеруся. Але ж коза може сюди скочити. Це їй за іграшки. А там…
Вовкові очі жадібно заблищали.
– Як би заманити сюди кізку? – пробурмотів собі під ніс.
Думав, думав сіроманець, а потім посміхнувся лукаво та й каже:
– Ет, що тут мудрувати? Хіба важко? Хитрість допоможе всюди, отже, без неї не обійдешся.
Прокашлявся вовк, аби пом’якшав голос, і гукнув солоденько:
– День добрий, біленька кізко!
– День добрий, – відмовила та.
– А чого це ти пасешся на скелях? – удавано здивувався сіроманець. – Що ти там знаходиш? Чи тобі кращого місця немає?
– О, тут такі смачні гілочки!
– Та кинь ти їх. Ходи сюди, поглянь, яке тут пасовисько. Яка трава висока, які буйні кущі! Ти такого харчу зроду-віку не бачила.
– Дякую, любий вовче, – чемно відказує кізка, усміхаючись сама до себе, – але мені й тут добре.
– Ого! А який тут виноград! А я й не бачив! – вигукнув вовк. – І коли він устиг викинути такі товсті смачні пагони?
– І на горі є виноград, – сміється кізка, – скільки хочеш!
– Далебі, не такий добрий, як тут, – правив своєї вовк. – Ходи-но сюди, покуштуєш – спасибі мені скажеш.
Кізці урвався терпець; нахилилася вона над кручею й каже насмішкувато:
– Ой вовче, вовче! Здається мені – клопочешся не так за мій живіт, як за свій! Хіба ні?
Побачив вовк, що пошився в дурні, та й прикусив язика. Похнюпився й сердито почвалав геть.
А кізка напаслася й пішла собі відпочивати.
Отож, коли шахраї мають справу з розумними й мудрими людьми, їхні хитрощі не досягають мети.
Переказ П. Цімікалі (Переклад В. Забаштанського, А. Чердаклі)
2. Чого вчить ця байка? За якої ситуації вона могла б допомогти вам прийняти правильне рішення? Чому?
3. Розподіліть між собою ролі оповідача, вовка і кози. Розіграйте сценку.
Це цікаво!
557 Працюючи з текстом оповідання Є. Дударя “Треба”, потрібно дотримуватися трьох правил.
Правило перше. Послідовно й чітко виконуйте завдання.
Правило друге. Враховуйте кожну висловлену співрозмовником думку.
Правило третє. Фантазуйте, не бійтеся бути не схожими на інших.
1. Прочитайте першу частину тексту.
Я прийшов додому раніше, ніж завжди. Мама висловила міркування:
– Мабуть, якась планета іншим боком до Землі повернулася.
– Чого? – здивувався я.
– Що ти одразу ж після уроків додому з’явився.
– А-а-а, – сказав я. І подумав: “Чому б мені не стати зразковим? Ось дам собі слово… Вивчу уроки… Одразу ж… Тільки після цього піду гуляти”.
2. Придумайте продовження історії.
3. Прочитайте другу частину оповідання. Дайте відповіді на запитання.
1. Чому мама героя оповідання була вдома?
2. Як звали друзів хлопця?
– Ти що, знову до школи збираєшся? – спитала мама. – Книжки перебираєш.
– Ні! – мамі не кажу нічого. – Просто складу акуратно.
Мама здивовано стенула плечима. І поставила мені їжу.
Їм. Надворі сонячно. Горобці ганяються один за одним. Один подібний до Петька Софіяна… Петько, мабуть, уже на вулиці. І Вадим. А може, не починати з уроків?.. Я ж іще не дав собі слово. А ще тільки збирався давати. І ніхто про це не знає. Я можу його ще переглянути.
Почати не з уроків. Почати з прибирання у квартирі. Мама ось піде з обіду. Я візьмуся… Поприбираю геть усе. І спальню, і вітальню, і кухню, і туалет… А поки вибіжу надвір.
Полегшено зітхнув. Ніби гора з плечей зсунулася.
4. Прочитайте третю частину оповідання. Дайте відповіді на запитання.
1. Скільки осіб задіяно в описаній ситуації?
2. Що означають вислови наче з-під землі виросла, наче гора з плечей зсунулася?
3. У яку пору року відбувається дія? Як ви це визначили?
Ганяємо м’яч. Вадим як фуганув – м’яч між гіллям на дереві зачепився.