Розвиток мислення і мовлення
& 45. АУДІЮВАННЯ (СЛУХАННЯ – РОЗУМІННЯ). АУДІЮВАННЯ ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРЕДМЕТІВ ПОБУТУ
Я лілея у ставочку,
Я – дівчина у віночку,
Рясно-ягідна калина,
Твоя доля, Україно.
М, Харченко
269. І. Ознайомтесь із текстом.
УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІГРАШКА
Першим творцем іграшки була сама дитина. Народна іграшка народжувалась у зв’язку з природною потребою дитини пізнавати світ, творчо і самостійно його осмислювати.
Особливості світосприймання кожного вікового періоду
Українська народна іграшка несе малятам доступні знання про працю, відпочинок людей у давнину, їхній побут, мистецтво, життя загалом. Народна іграшка в дитячих руках є тією ниточкою, яка з’єднує людину з історією її Батьківщини.
Українські народні іграшки надзвичайно різноманітні, отже, відрізняються регіональними та видовими особливостями, їх можна поділити на кілька видів: дерев’яні, глиняні, м’які (ганчіркові), солом’яні
З усіх глиняних іграшок, які виготовляли в Україні, свищик – найулюбленіша і найпростіша іграшка для малят. У сиву давнину вважалося, що свищик відганяє злих духів від дитини. Найвідоміші із свищиків – косівські пташки, коники, цапки, баранці.
Найпоширеніші свистунці – півники. У них піднята голова, розширений у боках тулуб, згладжена горизонтальна спинка, короткий зрізаний хвіст – свищик. Півники стоять на коротких ногах на округлій підставці, витягнувши вперед шию, ніби готові заспівати.
Цікаві й коники з такими самими короткими ногами у вигляді підставки. Більше уваги майстри приділяли формуванню голови коня, передаючи характерні риси цих тварин.
Карпати славляться дерев’яною іграшкою. Саме звідси привозять сопілки, дудочки, ляльок, грибочки, писанки, дерев’яний посуд та інші вироби у подарунок дітям.
В іграшках-забавках Яворівщини виявляється міцний зв’язок із традиціями народного життя.
Предмети побуту, посуд, знаряддя праці, одяг – усе це відтворюється у народних іграшках: скриня, стільці, лави, стіл, колиска, ліжко, іграшкові меблі, виконані в мініатюрі, повторюють оригінал. Іграшки виготовляли з дерева: явора, липи, осики, верби, сосни, рідше з бука і груші. Художня виразність іграшки досягалась різьбленням, моделюванням, а розпис підсилював декоративність. На природному тлі деревини довільно продовжували жовті плями, хвилясті смуги, що складали основу дальшого розпису. На тих плямах та обіч їх малювали зеленими і червоними кольорами традиційні мотиви із зображенням листочків, вербівки, крапки, цяточки, ружі. Народні майстри виконували розпис пензлями, які робили з котячої шерсті. Малювали вільно від руки, фарби виготовляли з рослинних барвників.
У петриківських іграшках переважає рослинний орнамент з фантастичних небувалих у природі квітів. Серед них – традиційна квітка “цибулька”, яка схожа на розрізану навпіл цибулину, ” кучерявка ” – з вигнутими пелюстками; великі пластинчасті листочки; тоненькі бутони на стеблі, виконані легкими уривчастими мазками. У розписах застосовуються мотиви садових квітів – жоржин, айстр, тюльпанів, троянд; польових квітів – ромашок, волошок та декоративних; їстівних ягід – калини, полуниці, винограду.
Ужгородська іграшка – це керамічні сувеніри, набори посуду для молока, для кави, це фігурки різних тварин, персонажів казок тощо. За допомогою тонких ліній, широких мазків, кіл майстри зображують квіти, ягоди, листя, використовуючи білі, червоно-коричневі, сині кольори для розпису по темному (чорному, темно-коричневому) тлі. Іноді малюнок наносять безпосередньо на черепок, тоді розпис набуває більшої конкретності, виразності.
Київські керамічні вироби різноманітні за кольорами: коричневий, сіро-синій, червонувато-коричневий. Для орнаментів використовують темно-зелений, рудо-жовтий, вохристі та білі кольори. Хоч сотні майстрів повторювали принципи декорування і розпису, кожна окрема іграшка мала свою неповторність у деталях (3 кн. “Світ навколо тебе – Україна”; 521 сл.).
II. Дайте відповіді, обравши один із варіантів, та виконайте завдання до останнього питання.
1. Першим творцем народної іграшки були:
А діти;
Б народ;
В чоловіки;
Г жінки.
2. Для оздоблення іграшок не використовували:
А різьбу;
Б теслярство;
В декоративний розпис;
Г інкрустування.
3. За текстом, народна іграшка в дитячих руках є:
А забавкою на щодень;
Б улюбленим предметом;
В джерелом пізнання світу;
Г ниточкою, яка з’єднує людину з історією Батьківщини.
4. Українська народна іграшка має таку кількість видів:
А п’ять;
Б чотири;
В три;
Г два.
5. На Полтавщині своїми іграшками славляться:
А Косів і Кути;
Б Яворів і Стара Сіль;
В Опішня та Хомутець;
Г Полтава й Ковель.
6. Петриківка розташована:
А на Волині;
Б на Дніпропетровщині;
В на Львівщині;
Г на Прикарпатті,
7. Що робив свищик у сиву давнину?
А Відганяв злих духів від дитини;
Б оберігав дитину від хвороби;
В розвивав музичні здібності дитини;
Г дарував щастя й добробут у майбутньому.
8. Формою для найпопулярніших свистунців стали:
А коники;
Б півники;
В цапки;
Г баранці.
9. Прославлені карпатські іграшки виготовлені:
А з глини;
Б з соломи;
В з тканини;
Г з дерева.
10. Відтворювали народний побут в іграшках-забавках:
А Одещині;
Б на Яворівщині;
В на Київщині;
Г на Хмельниччині.
11. Петриківська “кучерявка” на вигляд така:
А квітка, схожа на розрізану навпіл цибулю;
Б це квітка з вигнутими пелюстками;
В як великі пластинчасті листочки;
Г вона подібна до тоненьких бутонів на стеблі, виконаних легкими уривчастими мазками.
12 Неповторність кожної окремої народної іграшки полягає в:
А деталях;
Б кольорі;
В використаних матеріалах;
Г принципі декорування й розпису.
III. А чим ви гралися в дитинстві? Пригадайте й опишіть свою улюблену іграшку.
Примітка-заувага! Тільки не кажіть, що вже з пелюшок сіли за комп’ютер або бавилися “мобільником”!