Політологічний словник
Авторитет політичний (від лат. auctor, auctoritas – засновник, творець, владний вплив) – джерело, одна з основних форм здійснення влади, яка грунтується на загальнопоширеному впливі будь-якої особи чи установи в різних сферах суспільного життя. З допомогою А. п. здійснюється контроль над політичними діями (стимулювання одних дій, обмеження або заборона інших), їх узгодження як у загальному, так і в індивідуальному плані. А. п. грунтується на знаннях, досвіді, моральних якостях та соціальному статусі. Легітимність А. п. полягає
А. п. здобувається численними стратегічними і тактичними методами та заходами. Серед них: прямий вплив на політичну владу і державних керівників вищого рангу, опозиційність до існуючого політичного режиму; використання фінансових та інтелектуальних можливостей; вплив на суспільну думку та громадськість за допомогою засобів масової інформації для популяризації власних ідей та політичних програм; намагання вплинути на результати виборів за рахунок фінансів та адміністративного ресурсу; пряме представництво у законодавчих органах влади чи урядовому апараті, що надає широкі можливості брати не тільки безпосередню участь у прийнятті важливих державних рішень, а й лобіювати власні або корпоративні інтереси. Ефективність А. п. залежить від активності та енергії лідерів і представників елітарних кіл певної політичної організації, від фінансових можливостей, рівня збігу прагнень тих, хто впливає, з громадською думкою, типу політичного режиму та його здатності враховувати інтереси тих, хто впливає, і мас взагалі, правильності стратегії і тактики у діяльності та ін. Нарешті, політична наука визначає соціальні функції А. п. залежно від консервативної чи радикальної політичної орієнтації лідерів. Консерватори вважають традиційність А. п. умовою стабілізаційних процесів у суспільстві, радикали, навпаки, цю саму традиційність вважають серйозним гальмом на шляху до суспільного прогресу. Але, безумовно, стійкість і тривалість А. п. пов’язані з народною довірою, політичною і громадянською відповідальністю перед суспільством, власною порядністю, почуттям справедливості та беззастережним дотриманням законів у проведенні політики. Владна діяльність, побудована на основі А. п., не викликає в суспільстві негативної реакції, не сприймається як примусова. Ось чому здобутий загальнодержавними лідерами, політичними елітами та іншими владними структурами А. п. є суттєвою умовою стабільності й злагоди у суспільно-політичному житті. А. п. існує в кожному суспільстві і визнається майже всіма політичними ідеологіями та організаціями.
Вебер М. Избранные произведения. – M., 1990; Давыдов Ю. H. Авторитет /Современная западная социология. Словарь. – М., 1990; Пахарев А. Д. Политическое лидерство и лидеры. – К., 2001; Політологічний енциклопедичний словник. – К., 1997.
А. Пахарев
(2 votes, average: 4,00 out of 5)