ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ
7.3. БАВОВНИК
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед прядивних культур бавовник посідає перше місце у світі. Його волокно застосовують для виготовлення різних тканин, трикотажу, ниток та інших цінних побутових виробів. Насіння бавовнику містить 20-30% олії, яку використовують для харчових потреб, для виробництва маргарину, мила, гліцерину, фарб. Незначну кількість насіння згодовують тваринам.
Бавовник вирощують переважно у тропічній і субтропічній зонах. Ще за 3000 років до н. е. на великих площах його вирощували в Індії та Китаї.
На території колишнього СРСР бавовник почали вирощувати у 80-х роках XVIII ст. у районах Середньої Азії. Найбільші площі бавовнику в Узбекистані. Вирощують його також у Таджикистані, Азербайджані, Туркменістані, Казахстані, Киргизстані, Вірменії. В Україні бавовник не вирощують.
Високі врожаї бавовнику-сирцю збирають на спеціалізованих сортодільницях – по 40-50 ц/га.
БОТАНІЧНА
Корінь стрижневий, проникає у грунт на глибину до 2-2,5 м. Стебло пряме, у нижній частині здерев’яніле. У бавовносійних районах бавовник утворює кущ заввишки 80-100 см з 7-15 бічними гілками. У бавовнику розрізняють два види гілок: ростові (моноподіальні), які закінчуються верхівковою ростовою брунькою, і плодові (симподіальні), мають квітки, бутони і закінчуються коробочкою-плодом. Нижні 2-3 листки на головному стеблі серцеподібні, інші – лопатоподібні.
Квітки великі, кремові або білі. Кожна квітка відцвітає за один день. Бавовник – самозапильна рослина, проте трапляється і перехресне запилення.
Плід – чотири – або п’ятигнізда коробочка. Достигла коробочка розтріскується, але не в усіх сортів. У кожному гнізді коробочки міститься 5-11 яйцеподібних насінин.
Насінина вкрита коротким волокном-підпушком (лінтером) і довгими волосками. Довжина її становить 9-12, ширина – 6-8 мм. Маса 1000 насінин, звільнених від волокна, залежно від сорту коливається від 60 до 160 г і більше. Волокно бавовнику звичайно білого кольору, проте трапляються сорти з кремовим, зеленуватим і коричневим волокном. Довжина волокна – 10-70 мм. Маса однієї коробочки бавовни-сирцю – від 2 до 10 г і більше.
БАВОВНИК – тепло – і світлолюбна рослина короткого дня. Насіння його проростає за температури грунту 12-15 °С, приморозків не витримує. Оптимальна температура для росту і розвитку – 25-30 °С.
У Середній Азії та на Закавказзі високі врожаї його збирають на піщано-глинистих грунтах і сіроземах лише за умов зрошення. Досить добре переносить незначну засоленість грунту.
У сільськогосподарському виробництві поширені три види бавовнику.
Бавовник звичайний, або мексиканський (G. hirsutum L.). Стебло 1-1,5 м заввишки. Волокно біле, тонке, завдовжки 30-40 мм. До цього виду належить більшість сортів, поширених у країнах Середньої Азії.
Перуанський (G. peruvianum Gau.), або єгипетський, бавовник високорослий (1-3 м). Волокно кремове, високої якості. Сорти цього виду пізньостиглі, вирощують їх у південних районах Середньої Азії та на Закавказзі.
Бавовник трав’янистий (G. herbaceum L.), або гуза, має грубе стебло до 1,5 м заввишки. Волокно його також грубе, завдовжки до 30 мм.
Серед районованих сортів найпоширеніші такі: 108-Ф, С-4727, 5904-1, Ташкент-1, Дніпровський 5.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Найкращими попередниками для вирощування бавовнику є люцерна і кукурудза. Висівають його також після цукрових буряків, овоче-баштанних культур, гороху, сої. Бавовник можна вирощувати беззмінно впродовж кількох років.
Зяблеву оранку під бавовник проводять у жовтні на глибину 25-30 см. Навесні поле боронують у два сліди, а після поливів культивують на глибину 8-10 см або застосовують чизелювання (на важких грунтах) на глибину 15-16 см з наступним боронуванням у два сліди.
Під час внесення добрив бавовник можна вирощувати і як повторну культуру. У кращих господарствах, де збирають високі врожаї бавовнику (50-70 ц/га), вносять по 15-20 т/га гною і повне мінеральне добриво (N120-130P80-140K40-50). У разі висівання бавовнику після люцерни дозу азотних добрив зменшують до 70 кг/га діючої речовини. Найефективніше одночасне внесення органічних і мінеральних добрив. Для поліпшення умов живлення під час сівби бавовнику рекомендується вносити гранульований суперфосфат (Р15-20) або нітрофоску на відстані 5-8 см від рядка на глибину 12-15 см. На початку бутонізації посіви підживлюють азотними і фосфорними добривами – по 30 кг/га діючої речовини.
Бавовник сіють за температури грунту на глибині 10 см 12- 15 °С пунктирним способом з шириною міжрядь 90 см. Норма висіву насіння – 30-90 кг/га. Насіння загортають на глибину 4-5 см.
Догляд за посівами бавовнику полягає у розпушуванні грунту в міжряддях у міру появи бур’янів, а також після кожного поливу. Кірку на посівах до появи сходів знищують ротаційними мотиками. У період утворення двох листків посіви проривають, залишаючи 8-9 рослин на 1 м рядка, щоб густота рослин становила 80-100 тис. на 1 га. На зрошуваних землях Середньої Азії та Закавказзя застосовують вологозарядкові і вегетаційні поливи бавовнику. Оптимальна вологість грунту для бавовнику під час вегетації має становити 65-85% від повної вологоємності.
Перший вегетаційний полив проводять у фазі 3-5 листочків з нормою поливу 600-900 м3/га. Від початку цвітіння до достигання перших коробочок проводять два-три поливи. Застосовують також дощування бавовнику, яке зменшує затрати праці у 3-4 рази.
Для підвищення врожайності бавовнику зрізують верхівки рослин при утворенні 14-16 плодових гілок.
Збирають бавовник у міру достигання коробочок 2-3 рази до і 1- 2 рази після настання морозів.
Збирають урожай переважно комбайнами. Починають збирати бавовник тоді, коли на рослинах розкриється 50-60% коробочок. Перед збиранням комбайнами проводять дефоліацію. Посіви на початку розкривання перших коробочок обприскують хлоратом магнію (8-10 кг/га).
Зібраний бавовник-сирець просушують і відвозять на приймальні пункти або бавовноочисні заводи, де волокно відокремлюють від насіння на спеціальних машинах – джинах. Потім волокно пресують, упаковують і відправляють на текстильні фабрики.