Більшість ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Більшість – як політична категорія є формуванням в органах влади представників політичної сили – групи, коаліції, блоку, що має домінуючий вплив за рахунок кількісного складу – наявності переважної кількості голосів у колегіальних органах, зокрема парламенті, а також у місцевих радах. Наявність політичної сили (групи), що має більшість голосів у парламенті, передбачає насамперед конкурентну політику, тобто наявність опонентів більшості, які можуть називатися меншістю, опозицією тощо. В умовах тотального

домінування або наявності однієї політичної сили в органах влади суть терміна втрачається і, як правило, не використовується. Наявність політичної сили, що становить більшість у парламенті, дає змогу ухвалювати законопроекти, поправки, програми та інше, що нею підтримується, а також формувати уряд із запропонованих більшістю кандидатур. В такому разі уряд може називатися урядом більшості. Політика такої реалізації програм вважається політикою більшості. Разом з тим це не означає, що думки або пропозиції “меншості” не враховуються. Меншість або опозиція чинить такий вплив, який вважає доцільним

і наскільки вистачає потенціалу для його реалізації. Для толерантної політичної практики характерно, що більшість іде на компроміс, консультації, узгодження з опонентами, щоб досягти максимально широкої підтримки. У разі непримиренних відносин спостерігається чітке розмежування та конфронтація. Структура більшість – меншість не завжди двополюсна. Інколи створюються ситуації, коли наявна третя сторона або сторони, від позиції якої залежить, хто з перших двох сил займе статус більшості і меншості. Специфічність такої ситуації полягає в тому, що відносно мала сила може стати визначальною. Більшість за своєю організаційною формою може бути створена на базі однієї політичної сили; коаліції з невеликої кількості політичних сил або коаліції порівняно численних політичних сил. Досвід свідчить, що більшість на базі однієї або кількох політичних сил є стійкішою, натомість більшість, сформована з великої кількості політичних сил, – менш тривка через складність узгоджувати дії та потенційну можливість виходу однієї з групи, що зменшить кількісний склад і цим може ослабити більшість або вона може перестати бути більшістю як такою. Тому розрізняють більшість сталу, нетривку і ситуативну. Наявність сталої більшості є однією з важливих умов політичної відповідальності. Іншими словами, формування у виборців розуміння, що створена соціальна, політична та економічна ситуація є наслідком діяльності більшості в особі конкретних політичних сил. За умови, що більшість ідентифікується з конкретними постатями та партіями, виборці матимуть змогу висловити свою підтримку або недовіру на наступних виборах. В результаті партії, що уособлювали більшість відповідно до настроїв виборців, виграють або здобудуть меншу кількість мандатів, або програють, що означає акт політичної відповідальності. За умови перемоги нової політичної сили, яка матиме кількісну перевагу мандатів, вона стане більшістю. Тобто більшість як інститут зберігається, змінюється лише його партійно-політичне наповнення. Також можливі ситуації або політична практика, коли інституту більшості і опозиції немає: насамперед в умовах тоталітарного політичного режиму; по-друге, при атомізованій партійній системі, коли велика кількість дрібних партій неспроможна сформувати більшість у парламенті і, по-третє, в умовах тіньової (кулуарної) політики, коли не публічні сили не публічними заходами здійснюють політику. Класичними моделями роботи інституту більшості і меншості є Велика Британія, де йому відповідає двопартійна система і періодичне чергування в статусі більшості провідних партій – консерваторів і лейбористів. В Україні потенційно можливою наявність більшості стала після скасування однопартійності. Разом з тим на початку 90-х у Верховній Раді України не виникло сталої більшості, і насамперед через слабкість партійно-політичних структур. Більшість виникала ситуативно, передусім у моменти прийняття важливих рішень. Вперше відносно стала і тривала більшість утворилася після парламентських виборів 2002 р. і була сформована на коаліції сил.

Р. Балабан

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Більшість - Довідник з політології

Схожі записи:

Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” Політологічний словник Закон “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” – основний нормативний акт (прийнятий Верховною Радою України 5 лютого 1993 р.), в...
Що таке соціально-політична стратифікація суспільства? 4 Що таке соціально – політична стратифікація суспільства? Що таке “середній клас”? Складні політичні процеси, що відбуваються у сучасному світі, неможливо зрозуміти поза діяльністю соціальних...
Спіноза Бенедикт (Барух) Політологічний словник Спіноза Бенедикт (Барух) (1632 – 1677)- нідерландський філософ – пантеїст. Походив з родини купця – єврея. За критику методів керування С. було вигнано...
Демократія: форми й моделі Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ: ВИНИКНЕННЯ, РОЗВИТОК, КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ 4. Демократія: форми й моделі Як відомо, термін “демократія”, утворений із грецьких слів demos – “народ”...
Яструби Політологічний словник Яструби – так, як правило, називають дуже імпульсивних, різких політиків, генералів, які відкрито виступають за вирішення спірних міжнародних проблем за допомогою військової сили,...
ТЕРОР ТЕРОР – особлива форма політичного насильства, що супроводжується жорстокістю, цілеспрямованістю та удаваною ефективністю. Широко використовується як засіб політичної боротьби в інтересах держави, організації чи певної...
Реакція політична Політологічний словник Реакція політична (reaction, від лат. ге – проти і actio – дія) – дія, що виникає у відповідь на якусь дію, вчинок, вплив...
Які критерії визначення глобальних проблем людства? 69 Які критерії визначення глобальних проблем людства? Поняття “глобалізм” (від лат. globus – куля, тобто такий, що охоплює всю земну кулю) означає стиль у політиці,...
Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 4. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства Наприкінці 1845 –...
>Оуен Роберт Політологічний словник Оуен Роберт (1771 – 1858)- англійський соціаліст. Найвідоміша праця О. – “Новий погляд на суспільство” (1812 – 1813). Він був переконаний у тому,...
Банк даних Політологічний словник Банк даних (data-bank) – автоматизована інформаційна система централізованого збереження і колективного використання даних, зокрема у владній, науковій, економічній і політичній практиці. М. Головатий...
Політична поведінка Політологічний словник Політична поведінка – це сукупність реакцій соціальних суб’єктів (спільнот, груп, особистостей) на діяльність політичної системи; взаємодія суб’єкта з політичною реальністю, яка охоплює його...
Винниченко Володимир Політологічний словник Винниченко Володимир (1880 – 1951) – український політичний діяч, письменник. Походив із селянського роду на Херсонщині. Студіював на юридичному факультеті Київського університету. Був...
Ідеологічний апарат держави Політологічний словник Ідеологічний апарат держави – термін, який став широко відомим завдяки Л. Альтюссеру і означає один із засобів, завдяки яким певний клас, велика соціальна...
Жадоба влади Політологічний словник Жадоба влади (thirst for power) – надто сильне бажання мати владу, непереборність у її досягненні, що, як правило, спричиняє зловживання владою, порушення конституції,...
Прудонізм Політологічний словник Прудонізм – одна із форм дрібнобуржуазного соціалізму та анархізму, в основі якої лежать погляди Прудона. Критикуючи велику капіталістичну власність, Прудон віддавав перевагу дрібним...
Житлова політика Політологічний словник Житлова політика – спеціальні інституціональні рамкові умови, процеси і програмові ініціативи соціального характеру, які спрямовані на врегулювання проблем і питань забезпечення громадян житлом,...
Толстой Лев Миколайович Політологічний словник Толстой Лев Миколайович (1828 – 1910) – російський письменник і громадський діяч. Як аристократ за походженням, Т. одразу вступив до Казанського університету (в...
Узурпація влади Політологічний словник Узурпація влади (usurpation of power, від лат. usurpatio) – протизаконне захоплення, незаконна дія, привласнення чужих прав на владу (на володіння нею і використання)....
АЛЬЯНС АЛЬЯНС – союз, об’єднання держав, організацій, окремих осіб на основі договірних зобов’язань....
ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН ВЛАСНИК – ГРОМАДЯНИН – особа, яка має права власника, індивідуально привласнює дохід від власності, прагне до примноження, але сама підприємницькою діяльністю безпосередньо не займається....
Сократ Політологічний словник Сократ (469 – 399 до н. е.) – грецький філософ. У центрі філософії С. – людина, яка розглядається насамперед як моральна істота. Філософія...
Інформаційна мережа Політологічний словник Інформаційна мережа – мережа, за допомогою якої здійснюється доступ до віддалених баз даних і зв’язок між користувачами, споживачами інформації за допомогою наземних, безпроводових,...
Автокефалія Політологічний словник Автокефалія (від грецьк. autos – сам, kephale – голова) – самоврядування, адміністративна незалежність помісних православних церков. Перші автокефальні церкви виникли на території східної...
Артхашастра Політологічний словник Артхашастра – видатна пам’ятка філософської, політичної, економічної думки Стародавньої Індії, що стала відомою сучасній науці з початком XX ст. – часу, коли відомий...
Інформатика Політологічний словник Інформатика – наука, що вивчає загальні властивості інформації, а також закономірності її створення, перетворення, передавання й використання в різних галузях діяльності людини. Словник...
Законодавчі збори Політологічний словник Законодавчі збори – назва однопалатного парламенту в Сальвадорі, а також законодавчої влади в ряді суб’єктів, наприклад, Російської Федерації (Кабардино-Балкарія, Красноярський край, Нижньогородська область...
Радянський комунізм Політологічний словник Радянський комунізм – офіційна ідеологія колишнього Радянського Союзу, яка почала формуватися під впливом ідей марксизму на російських інтелектуалів наприкінці XIX ст. Загалом Російська...
БЕЗВЛАДДЯ БЕЗВЛАДДЯ – кризовий стан суспільства або його окремої адміністративно-територіальної одиниці, що характеризується відсутністю впливу якоїсь політичної сили на політичні процеси в країні....
Вердикт Політологічний словник Вердикт (verdict, від лат. vere dictum – правильно сказане) – 1) у кримінальному праві деяких держав рішення присяжних стосовно вини чи невинності підсудного;...
Гобіно Жозеф Артюр Політологічний словник Гобіно Жозеф Артюр (1816 – 1882) – французький соціальний філософ, письменник та дипломат, один з перших “пророків” неминучої загибелі західної цивілізації. Це –...
Елітний блок Політологічний словник Елітний блок – домовленість, угода між елітами, а також неформальне об’єднання еліт з метою здійснення заходів соціального захисту (захисний блок) або врегулювання конфлікту...
Наукові школи геополітики Політологія ГЕОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР СВІТУ ГЕОПОЛІТИКА ЯК НАУКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ПРИКЛАДНИЙ КОНТЕКСТ 1. Наукові школи геополітики Геополітика – це наука майбутнього, основи якої най ближчим часом...
Вільне козацтвo Політологічний словник Вільне козацтво – українські добровільні збройні формування, що виникли в процесі розвалу царської армії навесні 1917 р. з метою створення і захисту Української...
Панславізм Політологічний словник Панславізм (від грецьк. pan – усе і “слов’яни” – спільна назва цілого ряду східноєвропейських народів) – теорія всеслов’янської єдності в тій чи іншій...