Тема 3. КВІТКОВА РОСЛИНА
§ 24. БУДОВА І ФУНКЦІЇ КОРЕНЯ
Ви дізнаєтесь, ж будова і спосіб розвитку кореня дозволяють цьому органу виконувати його функції.
З чого побудовані корені? Для чого потрібні корені? Як рослина орієнтується де – низ, а де – верх, щоб випустити стебло і корінь в потрібні боки?
Корінь – це осьовий підземний орган, який росте вглиб грунту за рахунок верхівкової твірної тканини, що знаходиться на кінчику кореня. Головні функції кореня – закріплення рослини у грунті і поглинання з нього води з розчиненими
Будова кореня. Верхівкова твірна тканина кореня (мол. 71) утворює нові клітини у двох напрямках: у напрямку росту кореня і до його основи. Клітини, які відкладаються у напрямку росту кореня, дають початок захисному кореневому чохлику. А ті, що у протилежному, – утворюють постійні тканини тіла кореня.
Мал. 71. Верхівкова твірна тканина кореня, прикрита кореневим чохликом
Від кінчика до основи вздовж кореня розрізняють такі основні зони: кореневий чохлик, зона поділу, зона розтягу, зона всмоктування та провідна зона (мал. 72).
Корені
Мал. 72. Зони кінчика кореня
З клітин верхівкової твірної тканини у зоні поділу утворюється решта клітин, з яких складається корінь. Клітини зони поділу дуже дрібні.
У зоні розтягу клітини швидко ростуть і починають перетворюватися на клітини постійних тканин. У цій зоні корінь інтенсивно видовжується і проштовхує прикриту кореневим чохликом зону поділу між часточками грунту.
Мол. 73. Кореневі волоски на головному корені проростка редису
Зона всмоктування (зона кореневих волосків) складена клітинами, які завершили процес росту і остаточно перетворилися на клітини постійних тканин. Клітини шкірочки кореня у цій зоні утворюють довгі вирости – кореневі волоски (мал. 65, б), які сягають 1 см завдовжки. Кореневі волоски входять у щільний контакт із часточками грунту і відіграють визначальну роль у поглинанні води і мінеральних речовин, оскільки значно збільшують поверхню кореня (мал. 73). Вони також закріплюють рослину в грунті. Підраховано, що доросла рослина жита має близько 10 млрд кореневих волосків, а їхня загальна довжина становить близько 10 тис. км. Одночасно їхня загальна площа 20 м2 що приблизно в 50 разів перевищує площу всіх надземних органів рослини.
У зоні кореневих волосків корінь вже не може зміщуватись відносно часточок грунту.
На поперечному перерізі кореня в цій зоні видно, що під шкірочкою розташована кора, складена багатьма шарами клітин основної тканини (жал. 74). Вона передає воду до центральної частини кореня, яву називають центральним циліндром. Кора також запасає поживні речовини.
Мал. 74. Внутрішня будова молодого кореня
У центральному циліндрі розміщений єдиний провідний пучок. Його деревина у поперечному перерізі зазвичай має форму зірки із кількома променями (мал. 76). Проміж “променів” деревини розташований луб. Провідний пучок забезпечує транспорт речовин вздовж кореня.
Мал. 75. Провідні тканини в центральному циліндрі кореня ню поперечному эрЫ
Провідна зона кореня розташована вище зони всмоктування. Ця зона найдовша. У провідній зоні кореневі волоски відмирають і всмоктування речовин практично припиняється. У цій зоні в зовнішніх тканинах центрального циліндра (на його межі з корою) із часом можуть з’являтися точки росту бічних коренів.
Провідною зоною по деревині та лубу транспортуються речовини, вона закріплює рослину в грунті завдяки бічним кореням, а також може запасати поживні речовини в корі.
У багатьох рослин з часом між деревиною і лубом провідного пучка утворюються шари клітин бічної твірної тканини. Завдяки поділу цих клітин корінь потовщується.
Знання про будову і розвиток коренів людина здавна використовує в сільському господарстві. Під час вирощування розсади (наприклад, томатів) рослинки після проростання розсаджують на більшу відстань і водночас відщипують верхівку головного корення: це прискорює галуження і сприяє збільшенню числа корінців із кореневими волосками. При виборі саджанців плодових дерев слід пам’ятати, що рослини, у яких є багато тоненьких корінців, на яких швидко утворюються нові бічні розгалуження, значно краще вкорінюються і приживаються, ніж ті, які мають велику кількість довгих старих коренів.
ВИСНОВКИ
1. Усі частини кореня утворені за рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини. Вона розташована в зоні поділу клітин кореня.
2. Кореневий чохлик – особлива частина верхівки кореня, яка захищає ніжну верхівку кореня під час росту і полегшує просування кореня вглиб грунту.
3. Ріст кореня в довжину відбувається в зоні розтягу клітин кореня.
4. Внутрішня будова кореня в зоні кореневих волосків забезпечує поглинання і транспорт водних розчинів мінеральних речовин.
5. Найстарші ділянки кореня формують зону проведення води і розчинених у ній речовин, а також закріплюють рослину в грунті за рахунок бічних коренів.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Корінь, кореневий чохлик, кореневий волосок, зона поділу, зона розтягу, зона всмоктування, провідна зона.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Які основні зони розрізняють від кінчика до основи кореня?
2. У якій зоні відбуваються (1) утворення нових клітин, (2) видовження кореня, (3) поглинання води і мінеральних речовин?
3. З чим пов’язане утворення коренем кореневого чохлика, які його функції?
4. Які тканини виконують в корені функції (1) поглинання води і мінеральних речовин, (2) транспорту речовин?
ЗАВДАННЯ
1. Заповніть таблицю в зошиті.
Зони кореня | Особливості будови | Функції |
Кореневий чохлик | Клітини щільно розміщені. Деякі клітини містять великі крохмальні зерна. Поверхневі клітини відмирають і злущуються | Захищає верхівку кореня, виділяє слиз і полегшує просування кореня в грунті, визначає напрямок росту кореня |
Зона поділу | ||
Зона розтягу | ||
Зона всмоктування | ||
Провідна зона |
2. Виберіть правильні твердження і виправте неправильні:
А Кореневі волоски з часом перетворюються на бічні корені.
Б Кора складена багатьма шарами клітин.
В У процесі росту кореня збільшується довжина зони поділу та розтягування, а довжина провідної зони лишається незмінною.
Г У зоні всмоктування корінь вкритий шкірочкою, яка утворює вирости.
Як корінь росте в товщину?
У багатьох рослин з часом між деревиною і лубом провідного пучка виникає бічна твірна тканина – камбій (мал. 76). Він відкладав до центру кореня додаткові шари деревини, а назовні – лубу. Завдяки цьому корінь сильно потовщується. В зовнішньому шарі центрального циліндра виникає ще одна бічна твірна тканина – корковий камбій, який відкладає назовні покривну тканину – корок. Такі значно потовщені, вкриті корком зони кореня вже не поглинають воду та мінеральні речовини, але надійно закріплюють рослину в грунті. Вони характерні для деревних рослин.
Мал. 76. Внутрішня будова старого кореня
(1 votes, average: 5,00 out of 5)