Тема: Частини мови. Вивчені групи орфограм.
Мета: Повторити й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти слова різних частин мови; повторити основні вивчені буквені й небуквені орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах та відповідними правилами обгрунтовувати вибір написання; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип уроку: Комбінований урок (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).
Обладнання:
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
* Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.
Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. У першому реченні підкреслити члени речення. Слухай, діброво, що ліс говорить. Певне, у лісі щось велике здохло, що ви до нас прийшли. Жди, грибе, може, й тебе хтось здибле. Кізонько, не бороню тобі лісу, але тебе вовк стріне. Знай, кобило, Народна творчість. |
Картка 2 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. Визначити, якою частиною мови виражено звертання. У формі якого відмінка стоїть ця частина мови? Терпи, козаче, горе, то перепливеш море. Роби, небоже, то й Бог дасть, може. Їж, язик, та не ходи до музик. Скільки, горобчику, не мудруй, а соколом не станеш. Тобі, вовче, кози пасти. Вези, кобило, хоч тобі не мило. Їж, коза, лозу, коли сіна нема. Подивися, козле, у воду на свою вроду. Як не крутись, собако, а хвіст – ззаду. Буває, й ведмідь літає, а теля вовка хапає. Казали, минеться, а воно тільки настає. Народна творчість. |
Картка 3 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їхнє вживання. У першому реченнї підкреслити члени речення. Мій друже, я красу люблю, як рідну Україну. (М. Вороний.) Журавлі, мої ви журавлята, повертайте до моєї хати! (О. Довгий.) Тебе, здавалось, ждало море. (Олександр Олесь.) Краса, можливо, нас таки врятує, якщо ми порятуємо красу. (М. Руденко.) Я чув не раз, казали: “Час – це гроші!” Можливо, й гроші, та не в них же суть… Буває, гроші справи нехороші пожадливим господарям несуть. (Д. Луценко.) |
Переписати, вставляючи пропущені букви й розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Звертання підкреслити. Мої милі ч..рнобривці, щирі, добрі українці! Зичу щастя вам, любові, ч..рнобривці ч..рноброві! Доброзичл..ві, т..рплячі, за любов і ласку вдячні. Пер..жили літню спеку, до морозу недалеко. Ви ж такі в..селі, жваві, ч..рнобривці куч..ряві! За В. Пароновою. |
Картка 5 Переписати, розставляючи пропущені розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). Кріт кротові говорив: “Ти дарма город порив. Краще вирив би криничку, хай хлюпоче в ній водичка!” (І. Гущак.) “Чим би це мені солодким закусить?”- буркотить незадоволено ведмідь. (Н. Забіла.) “Ти в нас грамотний такий! – хвалить мене мама. – Тільки ж хто чита книжки догори ногами?” (О. Орач.) |
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІІ. Повторення ключових питань розділу.
*Бесіда.
– Який розділ науки про мову вивчає частини мови?
– Скільки частин мови є в українській мові?
– Які з них є самостійними (повнозначними)?
– Які частини мови є службовими? Назвати їхні службові функції.
– Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів?
– Як дослівно перекладається грецьке слово орфографія?
– Визначити орфограми у словах осінній, м’ята, переливається. Що таке орфограма?
– Що таке орфографічне правило?
І V. Виконання вправ на повторення.
* Робота біля дошки. Записати речення, визначити в кожному частини мови. Назвати частини мови самостійні та службові. У чому полягає різниця між ними? Пояснити написання виділених слів.
І. Час фарбу на дерева насилає. Щедра осінь краще найзеленішої весни. Як вересніє, то дощик сіє. У вересні одна ягода, і та – горобина. Осінньої пори сім погод надворі. Що за осінь, якщо гусак вже на лід вийшов?
Народна творчість.
ІІ. Захопило літо вересень в полон. (І. Драч.) А сонце вересневе кришталеве. (Є. Гуцало.) У степ нечутною ходою медунку вересень приніс. (О. Довгий.) Прилетіли три синиці, впали, сіли при пшениці.(О. Пархоменко.) Хризантема тайну знає і під осінь зацвітає, щоб її красою ми милувались до зими. (А. Костецький.)
ІІІ. У вагоні метро тишина, тільки рейки дзижчать об колеса. (В. Сосюра.) Шофер за бистрих тридцять літ проїхав триста тисяч верст. (П. Воронько.) Мені б сто рук, щоб світ звільнить від мук! (А. Малишко.) І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе! (Л. Костенко.)
* Диктант з коментуванням. У кожному з речень визначити частини мови самостійні та службові. У виділених словах визначити орфограми. У яких ще словах диктанту є ці ж орфограми? Що таке орфограма?
Три геніальні скрипалі сиділи на однім стеблі. Та від ваги стебло зламалось, і розлетілися джмелі. (Д. Павличко.) І знову джміль розмружить квітку, а літо гратиме в лото. (Л. Костенко.) Джмелями літаки собі гудуть. І джміль до них гуде собі спросоння. (І. Драч.)
V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
* Робота з підручником. Виконання вправи 23 (ІІ).
*Опрацювання таблиці.
Вибір написання слова (певної букви) з ряду можливих варіантів за умови однакової вимови. | Написання слів разом, окремо, через дефіс, апостроф, перенос слів, скорочення слів. |
Наприклад: чЕРговий (Орфограма: Букви е-и, шо позначають ненаголошені голосні в коренях слів); БороТЬба (Орфограма: Букви, що позначають звуки, які уподібнюють ся); СПитати (Орфограма:Букви з-с у префіксах з-(с-). | Наприклад: НеХтувати (Орфограма: не з дієсловами); сузір’я(Орфо Грама: Апостроф);синьо-жовтий, водограй, пів-України(Орфограма: Написання разом, через дефіс складних слів); проф., доц. (Орфо Грама:Скорочення слів). |
V І. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
* Робота біля дошки.Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. З’ясувати, якою частиною мови виражено кожен з членів речення. Який розділ науки про мову вивчає словосполучення й речення? Який розділ вивчає частини мови?
Язик до Києва доведе, але там його доведеться прикусити. Не всі клепають молотком, дехто й язиком. Два брехуни однієї правди не скажуть. Узяв близько до серця.
Народна творчість.
* Робота з підручником.Виконання вправи 24 (ІІ), 27, 28.
* Словниковий диктант. Визначити орфограми, вказати з-поміж них буквені й небуквені. Якою частиною мови є кожне зі слів?
Берег, березовий, човен, рум’янець, В’ячеслав, Святослав, сузір’я, без’язикий, під’яр’я, осінній, безмежжя, роз’яснення, блакить, менший, учительчин, Маринці, веселці, премудрий, приміський.
* Прочитати заздалегідь записані на дошці (спроектовані через кодоскоп) речення. Визначити орфограми у виділених словах.
Очі заздрісника наситить лише пригорща піску. І з кістлявої рибки смачна юшка. Солодка їжа доледачого не приходить. Скупі ніколи не сторгуються. Скнара – то багатий жебрак. Уночі не їв, то увесь день кається. Язиком з одної мухи зшиє два кожухи. Язиком мереживо плете, а розумом і вузла не зав’яже. Там публіка – сім душ на півбублика. Чудний бублик: кругом об’їси, а всередині нема нічого. Тарган і півень однією дорогою не ходять.
Народна творчість.
* Диктант з коментуванням.Визначити, якими частинами мови є виділені слова. Визначити в цих словах орфограми. Які орфограми є буквеними, які – небуквеними? У вказаному вчителем реченні визначити самостійні та службові частини мови.
І. Там п’є меди веселка прехороша. (А. Малишко.) То колосся налилося, розспівалося колосся. (О. Пархоменко.) Колоссячко пишається, на сонці наливається. (Л. Забашта.) Уже кипить осінній келих багрянокленових лісів. (П. Воронько.) Стоять граби прозоро-жовті в промінні ясно-золотім.(М. Рильський.) Над килимом прив’ялених левад кружляло листя, мов жар-птиці пір’я. Край хати тлівосінній тихий сад багаттям золотого надвечір’я. (Д. Луценко.) А в небі, глянь, до сонця щік огненних приклеїлась хмарини борода. (І. Доценко.) Багряно-жовтий лист кудись за вітром лине. І в безвістьпадають і падають хвилини. (В. Сосюра.) Я бачу зелень трав крізь золоту утому багрянородної прощальної краси. (В. Сосюра.)
ІІ. Прощаються з літом ліси, верхів’ям гудуть, гудуть. А літо їх слуха баси й гукає: “Прийду, прийду!” Берези в осінніх сутанах несуть на гіллях каганці. Неначе з картин Левітана з’явилися фарби оці. Вклоняюсь кожному ліску з любов’ю й відданістю сина. В твоєму древньому разку я теж – маленьканамистина. День росу на травах випив, кинув промінь на льоту. Шелестять пахучі липи в жовто-біломуцвіту. А прозорі вітри пшениці буйногриві колишуть. В’ється ген між берегами річка сизо-голуба. За борами, за лугами переплескують хліба.
З творів Д. Луценка.
* Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Виділити в словах орфограми.
Рождаєт..ся м..лодія осін..я і м’яко на пл..че кладе кр..ло. (Б. Олійник.) Сипл..т..ся, ос..па..т..ся листя, горблят..ся б..рези, плаче і посміха..т..ся крізь сл..ози осінь. (М. Стельмах.) Є щастя в кожній боро..ьбі, коли м..та бл..зька, ясна. (П. Воронько.)
V І. Підбиття підсумків уроку.
V ІІ. Домашнє завдання.Вправа 30.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)