Політологічний словник
Дипломатичні представництва – закордонний державний орган зовнішніх зносин, який очолює дипломатичний представник держави. Д. п., яке очолює посол, називається посольством, а те, яке очолює посланник або постійний повірений у справах, називається місією. Цим двом видам Д. п. відповідають папські представництва – нунціатури та інтернунціатури, які відповідно очолюються нунцієм і інтернунцієм. У практиці деяких держав зустрічаються й інші назви Д. п.
Правове становище Д. п. визначається Віденською конвенцією
У практиці окремих країн існують Д. п. напівпостійного характеру, Д. п. в Комітеті з роззброєння, функції яких обмежені проведенням переговорів з питань відповідного порядку денного.
А Кудряченко
(2 votes, average: 2,50 out of 5)Дипломатичні представництва - Довідник з політології
Схожі записи:
Автаркія Політологічний словник Автаркія (від давньогрецьк. autos – сам і arkeo – перебуваю в достатку) – форма здійснення державного суверенітету, яка грунтується на політиці економічного, соціального...
ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....
Православ’я Політологічний словник Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним...
Селекція влади Політологічний словник Селекція влади (power selection, від лат. selectio – вибір, добір) – фактично відбір найкращих спеціалістів для владної діяльності (наприклад, державних службовців); вибір влади....
Гетьманська держава (Гетьманщина) Політологічний словник Гетьманська держава (Гетьманщина) – назва двох державних організацій, створених українським народом упродовж його історії. Перша з них, відома також під назвою Гетьманщини (в...
Міхельс Роберт Політологічний словник Міхельс Роберт (1876 – 1936) – німецький історик, економіст, соціолог. Вважається одним із засновників політичної соціології. Найпопулярніша праця – “Соціологія політичної партії в...
ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ – відносини між суб’єктами політики у процесі здобуття та утримання політичної влади, реалізації інтересів у сфері політики....
Санкція влади Політологічний словник Санкція влади (approval /sanction of the power) – 1) утвердження у владних інстанціях будь-якого акта, дозволу; 2) захід проти країни, яка порушила угоду,...
Народний суверенітет Політологічний словник Народний суверенітет – ідея, що стала найвищим досягненням у рамках різноманітних теорій суспільного договору, розроблюваних представниками західної політичної думки XVII – XVIII ст....
Оріховський Станіслав Станіславович Політологічний словник Оріховський Станіслав Станіславович (1513 – 1566) – український просвітитель. Загальну освіту здобув у Перемишлі, у 1526 – 1542 pp. навчався в університетах Кракова,...
Злука УНР та ЗУНР Політологічний словник Злука УНР та ЗУНР – об’єднання двох суверенних українських держав в одну – Українську Народну Республіку (УНР). Урочистий Акт злуки (об’єднання) був проголошений...
Дуумвірат Політологічний словник Дуумвірат (від лат. duumviratus – двоначальність, від duo – два і vir – чоловіки) – спосіб організації влади (форма правління), для якої характерно,...
Бердяєв Микола Олександрович Політологічний словник Бердяєв Микола Олександрович (1874 – 1948) – видатний російський філософ, мислитель. Був відрахований з Київського університету за пропаганду соціалістичних ідей, висланий з Росії....
Югославія – драматизм і трагізм подій Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ 4. Югославія – драматизм і трагізм подій Балкани завжди були особливим регіоном Європи....
Кропоткін Петро Олексійович Політологічний словник Кропоткін Петро Олексійович (1842 – 1921) – російський революціонер-анархіст, вчений. Походив з князівського роду. Закінчив Пажеський корпус, навчався у Петербурзькому університеті, був членом...
Зенон Елейський Політологічний словник Зенон Елейський (бл. 490 – бл. 430 до н. е.) – давньогрецький філософ, представник елейської школи, засновник діалектики як правності в тлумаченні суперечностей...
Європейська політика сусідства Політологічний словник Європейська політика сусідства – стратегія, яка визначає принципи та методологію регіональної співпраці ЄС зі своїми сусідами, передусім у таких сферах, як соціально-економічний розвиток,...
Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що...
Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в...
Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...
Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі....
Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських...
Ваххабізм Політологічний словник Ваххабізм – в ісламі сунітського спрямування релігійно-політична течія, що виникла у XVIII ст. Нині В. є реакційною течією. М. Головатий...
Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці...
Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни....
Визнання виборів такими, що не відбулися Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати...
Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів...
Денатуралізація Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою...
КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА – момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил і тенденції його зміни; орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, новизну, заперечення спадкоємності. Врахування К....
Аддикція влади Політологічний словник Аддикція влади (англ. addict – наркоман; звичка, схильність до чогось) – сукупність проявів аддикативної поведінки (що модифікує емоції індивіда сприятливим для нього способом),...
Арабізм Політологічний словник Арабізм – слово або мовний зворот, які запозичені з арабської мови; мовний зворот, побудований за зразком арабської мови. М. Головатий...
Народи корінні Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107)...
Соціальна ринкова економіка Політологічний словник Соціальна ринкова економіка – модель конкуренції з соціально-державними корективами, коли перед державою стоїть завдання скоригувати небажані наслідки ринкової економіки відповідно до принципів соціальної...
Гуслистий Кость Григорович Політологічний словник Гуслистий Кость Григорович (1.10/18.11.1902, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер м. Запоріжжя – 21.02.1973, м. Київ) – відомий український історик і етнограф, доктор історичних...
Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і...