ДЯГЕЛЬ ЛІКАРСЬКИЙ – дворічний першокласний медонос родини зонтичних (рис. 14). Розповсюджений у лісостеповій і степовій зонах Росії, в Україні – на Поліссі, у лісостепу, степу – на всій території країни, крім Криму. Росте на болотах, на берегах рік, озер, на вологих луках і лісових галявинах. Висота Д. 1-2 м. Кореневище вкорочене, циліндричне, зверху буре, усередині біле, із численними корінцями, зі своєрідним приємним запахом, гострогіркуватий на смак, до 5 см затовшки, якщо його переломити, виділяється молочний сік. Листя голе, почергове, велике
Квітки зеленувато-білі або рожевуваті. Плід – плоска двосім’янка з крильцями з боків. Цвіте в червні – липні. Д. дає бджолам нектар і пилок.
У кореневищах і коріннях Д. містяться дубильні речовини, смоли, валеріанова й оцтова кислоти, крохмаль, цукор, гіркоти й інші речовини. Нерідко Д. плутають із борщівником.
У культурі Д. вирощують на невеликих площах, на припасічних ділянках, у ботанічних садах тощо. Розмножується Д. як насінням, так і діленням кущів, відводками від дворічних рослин.