ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
§ 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Джерела походження українських фразеологізмів різні.
Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати очима). Причиною виникнення багатьох фразеологізмів є спостереження
Ще одним джерелом є усна народна творчість: молочні ріки й кисільні береги; казка про білого бичка; битий небитого везе.
Деякі фразеологізми походять із мовлення ремісників та представників різних професій: ковалів (між молотом і ковадлом; як ковальський міх), шевців (міняти шило на швайку), кравців (наживу нитку; тріщати по швах), чинбарів (шкурка вичинки не варта).
Частина фразеологізмів сягає своїм корінням у вітчизняну та світову історію: скинути ідола в Дніпро; запросити варягів; мамаєве
Чимало фразеологізмів походить із давньогрецької міфології: олімпійський спокій; аріаднина нитка; дамоклів меч.
Багато фразеологізмів можна знайти в Біблії: ноїв ковчег; адамові діти; святе сімейство, терновий вінець.
Велика кількість фразеологізмів походить із творів художньої літератури: гидке каченя (з казки Г. X. Андерсена); останній із могікан (з романів Ф. Купера).
119. Прочитайте. Визначте в реченнях фразеологізми. Які з них походять із мовлення трудівників; із творів усної народної творчості? Що означають ці фразеологізми сьогодні?
1. За батька Хмельницького текли по Вкраїні медовії ріки (П. Куліш). 2. З чужих турецьких берегів на ясні зорі і на тихі води привозили невольників-братів! (Є. Гуцало). 3. Мешкав у Січі, а тоді пішов на свій хліб (П. Загребельний). 4. Українська мова – давня й молода. Світить рідне слово, як жива вода (М. Сингаївський). 5. Чоловіче, повертай голоблі назад, щоб менше сорому захопити (М. Стельмах), б. Майбутнє не стригтиме людей під одну гребінку, як це уявляється вам (Олесь Гончар).
– Витлумачте значення фразеологізмів казка про білого бичка (курочку рябу); битий небитого везе; ловися, рибко, велика й маленька.
120. Подані фразеологізми запишіть у такій послідовності: 1) з мовлення військових; 2) з мовлення моряків; 3) з мовлення музикантів; 4) з мовлення спортсменів.
Вийти на фінішну пряму; поле битви, фальшива нота; триматися на плаву; честь прапора; кинути якір; чекати біля моря погоди; удар нижче пояса; заключний акорд; друге дихання; грати першу скрипку; забити гол у свої ворота; брати на буксир; викинути за борт; співати в унісон; офіцерська честь; штрафний майданчик; передати естафету; заборонений прийом.
121. З’ясуйте значення й походження поданих фразеологізмів.
За потреби зверніться до фразеологічного словника.
Ахіллесова п’ята; домоклів меч; мідасів суд; слуга Мельпомени; спочивати на лаврах; сізіфова праця; авгієві стайні.
– Перекажіть 2-3 античні міфи, з якими пов’язані подані фразеологізми.
– Різновидами фразеологізмів є прислів’я та приказки.
Наприклад: Не одежа людину красить, а добрі діла. Очам страшно, а руки роблять,
До фразеологізмів належать крилаті вислови. Це загальновідомі думки з художньої літератури: Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).
Фразеологізмами є й афоризми – стислі узагальнені думки. Наприклад: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах.
122. Прочитайте. Визначте в реченнях прислів’я та приказки, розкрийте їхні значення.
1. Дуже недобре діло брехати! Брехнею, кажуть люди, світ пройдеш, та назад не вернешся! Брехун сам собі ворог і людям зло робить (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Бувайте здорові та, не питаючи броду, не суньтесь у воду, бо втопитесь! (Марко Вовчок). 2. Славилося село дівчатами – здоровими, рум’яними й роботящими, голосистими, красивими – хоч з лиця воду пий (Ю. Яковський).
– Розкажіть про роль прислів’їв і приказок у мовленні.
123. Перепишіть вислови, які стали афоризмами. Вставте пропущені літери. Розкрийте значення кожного з афоризмів.
1. Чи не д..вина, що один у б..гатстві бідний, а інший у бідності б..гатий? (І. Сковорода). 2. Тоді я веселий, тоді я б..гатий, як буде серденько по волі гуляти! (Т. Шевчекко). 2. Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани! (Леся Українка). 4. У мудр..ця б..гатство відіграє службову роль, а в дурня – панівну (Ю. Мушкетик).
– Роздивіться зображення. Які фразеологізми, на вашу думку, вони можуть ілюструвати? До двох-трьох афоризмів доберіть або самостійно створіть ілюстрації.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)