СИСТЕМА “ПРИРОДА – НАСЕЛЕННЯ – ГОСПОДАРСТВО”
ТЕМА 2 СВІТОВИЙ РОЗВИТОК І ЕКОЛОГІЯ
§ 10. Екологічна криза: причини і наслідки
Причини екологічної кризи. Зростаючі масштаби антропогенного впливу на природне середовище досягли глобального рівня і почали істотно впливати на зміни природних процесів і деградацію компонентів природного середовища. У другій половині ХХ ст. почали наглядно проявлятися кризові явища у природному середовищі. Під екологічною кризою розуміють загострення взаємин між суспільством і природним
Екологічна криза й екологічні катастрофи спричиняють надзвичайні екологічні ситуації, загальною ознакою яких є нестійкий перехідний стан природних систем, що формується в результаті зміни лімітуючих
– Наслідки екологічної кризи. Головними причинами існуючої екологічної кризи є планетарний характер масштабів антропогенного впливу і змін, спричинених ним, який є нерегульований у загальносвітовому вимірі (мал. 20).
У результаті тривалого антропогенного впливу на природне середовище сталися такі глобальні зміни природних процесів і компонентів природи:
– порушення теплового балансу планети;
– зміна ланок колообігу речовин і енергії;
– забруднення навколишнього середовища;
– деградація компонентів природи;
– формування антропогенних модифікацій ландшафтів.
Порушення теплового балансу планети є результатом вивільнення
Світовим господарством величезної кількості теплової енергії, значна частина якої затримується в нижніх шарах атмосфери парниковими газами (вуглекислий газ, оксиди нітрогену, фреони, метан). Причому тільки концентрація СО2 за останні 100 років зросла на 17 %. Порушення теплового балансу спричиняє глобальне зростання температури на планеті, за підвищення якої на 3-5 °С можуть відбутися глобальні негативні для людства явища. Так, танення льодовиків планети призведе до підняття рівня Світового океану, за оцінками вчених, на 60-80 м, а це спричинить затоплення найбільш освоєних і заселених низовинних територій планети. Різке танення льодовиків Антарктиди може призвести до активізації неотектонічних процесів, землетрусів і вулканічної діяльності, що стане причиною “вулканічної зими”. Підвищення глобальної температури на 1-3 °С може призвести до зміни конфігурації кліматичних поясів, зміни циркуляційних процесів в атмосфері і шляхів переносу повітряних мас, виникненню посушливих явищ і активізації спустелення території.
Мал. 20. Система “людина – середовище” в індустріальній фазі (за Гейнріхом Д, Гергтом М, 2003)
Зміну ланок колообігу речовин можна простежити на прикладі деяких ланок колообігу води. Зокрема, в результаті випадання опадів на земну поверхню формується поверхневий і підземний стік води. У природних умовах співвідношення між поверхневим і підземним стоком на користь останнього. В антропогенізованих умовах, на розораних і забудованих територіях частка поверхневого стоку різко зростає і інколи є більшою за підземний стік. Якщо врахувати особливість зростання частки розораних і урбанізованих територій і скорочення частки природної рослинності, то наслідками такого процесу є скорочення запасів підземних вод, зменшення живлення річок і озер підземними водами і різке коливання їх водності в посушливі періоди року. В період затяжних і інтенсивних атмосферних опадів зростання поверхневого стоку є основною причиною паводкових явищ.
Під забрудненням розуміють привнесення в навколишнє середовище надмірної кількості характерних для нього хімічних елементів і сполук або незначної кількості нехарактерних для нього речовин (табл.).
Шкідливі викиди в різних середовищах, т/км2
S O М | NO | No2 | Озон | |||||
С* | М* | С | М | С | М | С | М | |
Атмосфера без впливу людини | 0,5 | – | 0,2 | – | 1 | 100 | – | – |
Регіони чистого повітря | 5 | 100 | 1 | – | 5 | 30 | 80 | 180 |
Сільські райони | 20 | 300 | 2 | – | 10 | 80 | – | – |
Густонаселені райони | 70 | 1000 | 40 | 800 | 40 | 400 | 30 | 300 |
Центральні райони міст з високим навантаженням | 140 | 1500 | 50 | 1200 | 80 | 800 | 30 | 400 |
*с – середньорічне значення, м – максимум у році.
Масштаби забруднення навколишнього середовища оцінюються сотнями мільярдів тонн газових викидів і твердих відходів і сотнями мільярдів кубометрів стічних вод. Забруднення є однією з причин зміни параметрів середовища існування живих організмів і середовища життєдіяльності людини. Це так званий опосередкований вплив світового виробництва на деградацію живої природи. Забруднення погіршує якість природного ресурсу, який є основою виробничих процесів. Забруднення природного середовища життєдіяльності людини спричиняє погіршення здоров’я населення. Наслідками забруднення і надмірного використання природного ресурсу є деградація основних складових природного середовища. Деградація атмосферного повітря і води проявляється у погіршенні їхнього якісного стану. Деградація грунтів спричиняється процесами ерозії, засолення, закислення, заболочення, порушення структури грунту, хімічного забруднення. Деградація живої природи проявляється в процесах вимирання та міграції біоти. Спеціальних форм охорони і збереження нині потребує близько 10 % генофонду живих організмів, що становить близько 30 тис. видів вищих судинних рослин і 150 тис. видів тварин. У результаті сукупної дії антропогенних чинників на природне середовище змінюються ландшафтоутворювальні процеси і компоненти ландшафту, які спричиняють модифікацію природних ландшафтів. Модифіковані і перетворені людською діяльністю природні ландшафти іменують антропогенними (від грец. antropo – людина, genes – створений). Такими ландшафтами нині охоплено близько 60 % суходолу планети.
Основні відмінності антропогенних ландшафтів від природних такі:
– рушійною силою природних ландшафтів є природний саморозвиток, а антропогенних – людська діяльність;
– антропогенний ландшафт є спрощеною біологічною системою щодо природного;
– антропогенний ландшафт є менш стійким до зовнішнього впливу.
Аргументи і факти
Щорічний приріст населення Землі за нинішніх темпів становить близько 100 млн осіб.
– За прогнозами демографів до 2050 року близько 50 % населення планети мешкатиме у містах.
– Традиційне землеробство нині може прогодувати близько 3 млрд осіб.
– Запаси енергетичних мінеральних ресурсів за нинішніх темпів споживання можуть бути вичерпані до 2250 року.
– Кожен четвертий мешканець планети відчуває дефіцит чистої води.
– Щорічні техногенні надходження газових забруднень сягають близько 25 млрд тонн.
– Близько 20 % річкового стоку забирається на господарські потреби.
– Щорічне внесення мінеральних добрив у грунти становить 0,5 млрд тонн і 4 млн тонн отрутохімікатів.
– Понад 7 тис. хімічних сполук нині є забруднювачами довкілля.
ВИСНОВКИ
1. Екологічні кризи і катастрофи природного походження притаманні розвитку природи Землі і спричинені в основному геофізичними чинниками.
2. Сучасна екологічна криза має антропогенне походження і може перерости у глобальну екологічну катастрофу, яка загрожує існуванню людства.
3. Вихід із кризової ситуації, що склалася, може бути знайдений лише за умови переосмислення людиною свого ставлення до природного середовища на нових морально-етичних засадах.
(2 votes, average: 4,00 out of 5)