ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
ЧАСТИНА І.
ОСНОВИ ТЕОРІЇ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
1. ЗМІСТ, ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
1.4. Економічний аналіз в управлінні виробництвом
Управління слід розглядати як цілеспрямований процес впливу або як об’єднання зусиль персоналу для досягнення певних цілей.
Провідну роль в управлінні виробництвом відіграє прийняття рішень, ефективність яких є неодмінною умовою успішного функціонування підприємства.
Тому не дивно, що прийняття рішень займає центральне місце в теорії управління.
Потреба
Звідси прийняття рішення – це вибір курсу дій із великої кількості можливо здійснених альтернатив. Вибір оптимального курсу дій зв’язаний з переробкою значної кількості інформації відносно проблеми, що вирішується.
Враховуючи, що рішення завжди повинно привести до конкретних дій, особа, що приймає рішення, повинна бути впевнена в обгрунтованості своїх дій.
Слід пам’ятати, що рішення в управлінні виробництвом приймається, зазвичай, в умовах невизначеності, коли неможливо оцінити імовірність
Тому прийняття управлінських рішень та їх втілення завжди пов’язані з ризиком. Ризик не тільки притаманний господарській діяльності, але і стає невід’ємною частиною будь-якої виробничо – комерційної діяльності. Усунути ризик не є метою управлінської діяльності, тому що здійснити це неможливо.
Метою управління є гарантія того, що взятий на себе ризик повинен бути обгрунтованим ризиком, що врешті-решт повинно забезпечити максимальну віддачу від затрачених ресурсів.
Звідси стає зрозумілим прагнення кожного керівника отримати в своє розпорядження якомога більше інформації, щоб максимально гарантувати себе від можливих невдач. Якість рішення значною мірою залежить від повноти і якості інформації.
Первинним джерелом економічної інформації служать дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку. Однак вищезазначена інформація не може бути безпосередньо використана органами управління для вироблення рішень.
Вона не дає можливості осмислити стан і розвиток господарських явищ і процесів, не дозволяє оцінити резерви виробництва, розробити заходи щодо перспективних напрямків діяльності підприємства.
Ці та інші задачі управління вирішує економічний аналіз, який на підставі первинних даних та спеціальних прийомів дозволяє отримати таку інформацію, таку систему показників, яка може безпосередньо використовуватися в управлінні виробництвом.
Економічний аналіз, як і планування, організація, облік, контроль, координація (регулювання), мотивація є функцією управління. Як функція управління, економічний аналіз орієнтований насамперед на оцінку виконання зобов’язань і стану підприємства, виявлення і реалізацію резервів виробництва і, що найголовніше, на обгрунтування управлінських рішень.
Прийняттю будь-якого рішення повинні передувати аналітичні розрахунки, тому кожен представник апарату управління повинен бути добре обізнаний в теорії і особливо в методології економічного аналізу.
Практика підтверджує, що за допомогою економічного аналізу можна дати повну характеристику об’єкта управління; результати економічного аналізу служать цілям управління як засіб обгрунтування управлінських рішень і одночасно як засіб контролю за їх виконанням.
Накопичені за допомогою економічного аналізу знання про закономірності розвитку об’єкта дослідження сприяють підвищенню ефективності виробництва, поповнюють систему знань науки управління. Врешті-решт, які б задачі не ставилися перед економічним аналізом, він служить насамперед цілям управління як засіб прийняття рішень.
Дійсно, якщо грунтовно проаналізувати функції управління, то можна зробити такий висновок: кожний управлінський акт складається із аналітичної і конструктивної частин. Аналітична частина обгрунтовує рішення, а конструктивна – це власна дія як результат рішення.
Процес прийняття рішення показує на значну роль економічного аналізу в його обгрунтованості, особливо на етапі оцінки і аналізу варіантів, який дозволяє відібрати найкращий варіант для подальшого порівняння результатів з поставленою задачею (метою). При цьому задачею аналізу є правильне обгрунтування мети і системи обмежень
Для кожного варіанта управлінських рішень, відбір оптимального варіанта.
Але роль економічного аналізу цим не обмежується. Економічний аналіз важливий на будь-якому етапі процесу управлінських рішень. Варто підкреслити, що інформація необхідна на всіх стадіях розробки, реалізації і виконання рішень, оскільки вона притаманна будь-якому етапу управлінського процесу і насамперед вона потрібна на стадії кінцевого регулювання.
Багатогранність економічних явищ (процесів), особливо в сучасних умовах, висуває нові вимоги до економічного аналізу. В ринкових умовах економічний аналіз повинен бути орієнтований не на пояснення фактичного стану підприємства за даними періодичної звітності, а служити джерелом обгрунтування управлінських рішень.
Водночас аналітик не повинен обмежуватися складанням аналітичних записок і звітів, а проводити повсякденну, кропітку і оперативну роботу над проектами управлінських рішень.
Слід пам’ятати, що в умовах ринку додаються нові вимоги щодо рівня обгрунтованості рішень, ігнорування яких може призвести до сумних наслідків, наприклад, до банкрутства, від якого не застраховане жодне підприємство.
В умовах, коли необхідно підвищити гнучкість і адаптивність організації до зовнішнього середовища, відповідно ускладненню і розвитку управління повинен вдосконалюватися і розвиватися економічний аналіз. Йому належить важлива роль у приведенні системи управління у відповідність зі складністю керівництва, оскільки результати економічного аналізу служать інформаційним і рекомендаційним матеріалом для вироблення, обгрунтування і втілення управлінських рішень. Економічний аналіз водночас дозволяє оцінити результати реалізованих управлінських рішень шляхом порівняння запланованих і фактичних значень показників, які кількісно характеризують, що намічено і що досягнуто; визначити відхилення між ними, виявити і оцінити чинники, що викликали ці відхилення.
Особливістю економічного аналізу є його іманентний зв’язок зі всіма функціями управління. Так, в процесі розробки планових завдань економічний аналіз шляхом порівняння альтернативних варіантів забезпечує відбір найбільш прийнятого, оптимального планового завдання.
Регулювання (координація) в сучасних умовах господарювання являє собою уточнення всередині планового періоду завдань, обмежень параметрів, спрямованих на виконання планів, зобов’язань, договорів, контрактів; взаємоузгодження одержаних даних про тенденцію функціонування виробничого процесу з ресурсами і резервами на підприємстві. Всі зазначені заходи здійснюються на основі результатів попередньо проведеного економічного аналізу і особливо оперативного, для якого характерні передусім регуляторні функції.
З огляду на вищевикладене, для адаптації управління до безперервних змін в умовах ринку спеціалісти економічного профілю (бухгалтери, фінансисти, економісти, аудитори) повинні досконало володіти методикою економічного аналізу, умінням робити узагальнення і висновки на основі проведених досліджень.
Віддаючи належне прагненню керівників мати якомога більше аналітичної інформації, слід стверджувати, що отримати всю бажану інформацію в реальних умовах практично неможливо. Отримання такої інформації вимагає значних витрат часу і засобів, що знижує, а інколи і позбавляє цінність інформації для прийняття рішень.
Тому, коли йдеться про прийняття управлінських рішень в умовах відсутності певної інформації, слід зважити на важливу, перевірену багаторічним досвідом тезу: прийняття рішення – це не тільки наука, але і значною мірою мистецтво.
Отже, як наука, управління базується на професійних знаннях та інформаційному забезпеченню управлінських рішень, як мистецтво – на досвіді, інтуїції і, врешті-решт, на професійних здібностях (таланті) управлінського персоналу.
І насамкінець, слід завжди дотримуватися визначальної і пріоритетної тези: цінність і корисність економічного аналізу визначається тільки тим, наскільки результати його з користю застосовуються в процесі прийняття управлінських рішень.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)