ЕТИКА ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків населення – однакові як для ченців, так і для світських людей. Суворі вимоги до людини містились у спеціальних порадниках для сповіді. Напр., “Ізборник

Святослава”, 1076 р. (“Поради багатим”) або “Поученіє” Володимира Мономаха (до 1125 р.) містили класифікацію доброчинств, де поряд з релігійною санкцією моралі (“Заповіді Божі”) вказувалися і санкції “людські” (слава та поважання людей). Вимоги християнської етики до питань політики викладені у т. зв. “Слові про князів” (XII ст.). Про вимоги “лицарської моралі” свідчать літописи (зокрема, т. зв. Іпатіївський). Ці три типи етичних поглядів панували в Україні аж до XII ст. Етичні проблеми висвітлював у своїх творах Г. Сковорода (систематичний виклад: “Начальная дверь ко християнскому

добронравию, діалоги”). У них наголошено на індивідуальних моральних завданнях, які стоять перед кожною людиною, покликані Богом до певного життєвого шляху. Подібне пропагують М. Гоголь (кожній людині Богом “доручено” виконання якогось завдання, людина є робітником у “Божому господарстві”), І. Франко, Леся Українка, І. Багряний. Велике значення для ефективності підприємництва має дотримання етичних норм.

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

ЕТИКА - Культурологічний словник

Схожі записи:

ГОЛОВНИЙ МОЗОК Культурологічний словник ГОЛОВНИЙ МОЗОК – частина нервової системи, замкнена у черепну коробку; складається з великого мозку, стовбура, мозочка....
АМІНЬ Культурологічний словник АМІНЬ (від грец. і лат. amen – і давньоєвр. “Хай буде істинна”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитов, релігійних текстів, наприклад, євангелій,...
СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво...
ПРОГНОЗ Культурологічний словник ПРОГНОЗ – імовірне судження про стан якогось явища в найближчому або віддаленому майбутньому на основі спеціального наукового дослідження (наприклад, агрометеорологічний, демографічний, науково-технічний П.)....
АБУЛІЯ Культурологічний словник АБУЛІЯ (від грец. – нерішучість) – термін патопсихології, вживається на означення хворобливого ослаблення або втрати волі. А. виступає як безвольність, незібраність, невміння спрямовувати...
АКМЕ Культурологічний словник АКМЕ (від грец. – розквіт, вершина, вищий ступінь чогось) – соматичний, фізіологічний, психічний і соціальний стан особистості, який характеризується зрілістю її розвитку, досягненням...
АСПІРАНТ Культурологічний словник АСПІРАНТ (від лат. uspirans – той, що до чогось прагне) – особа, яка готується до наукової чи викладацької роботи у вузах і науково-дослідних...
КОНКУРЕНТ Культурологічний словник КОНКУРЕНТ (від лат. concurrens (concurrentis) – той, що біжить разом із кимось) – особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою....
БЕРЕГИНЯ Культурологічний словник БЕРЕГИНЯ – зображення богині-праматері, давні, дохристиянські символи, нанесені на утилітарні чи побутові вироби. “Берегиня” – від слова берегти, оберігати, – так і досі...
КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА – організована 1615 р. київським богоявленським братством. Статут К. б. ш. був затверджений 1620 р. за зразком статуту Львівської братської...
КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
ПЛІНФА Культурологічний словник ПЛІНФА (грец.) – широка й пласка обпалена цегла – будівельний матеріал, що його використовували у візантійському зодчестві, а також у Київській Русі (на...
ВЕСНЯНКИ Культурологічний словник ВЕСНЯНКИ – вид народно-обрядової творчості у східних слов’ян. Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія. Виконувалися...
ДРУЖБА Культурологічний словник ДРУЖБА – взаємна прихильність між людьми, що виявляється в здатності до самопожертви, взаємодопомоги, насолоди духовним спілкуванням....
КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА МАТЕРІАЛЬНА – сукупність матеріальних цінностей, створюваних народом у процесі його історичної діяльності (знаряддя праці, одяг, їжа, транспортні засоби, житло, побутові речі, ін.)....
ПАЛЛАДІЙ Культурологічний словник ПАЛЛАДІЙ (грец. Palladion) – священна скульптура (як правило, дерев’яна) озброєного божества, яка вважалася покровителькою й захисницею міста у древніх римлян. П. передовсім зображував...
ГЕНІАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ГЕНІАЛЬНІСТЬ (від лат. genialis – притаманний генієві, плідний) – особистісна характеристика людини, найвищий ступінь її обдарованості, таланту. Г. людини виявляється у творчій діяльності...
КИРИЛИЦЯ Культурологічний словник КИРИЛИЦЯ – один з двох старослов’янських алфавітів (другим є глаголиця). Названий за ім’ям Кирила. Виникла на основі грецького письма. К. користувалися православні слов’яни,...
ВОГОНЬ Культурологічний словник ВОГОНЬ – символ духовної енергії; перетворення і переродження; руйнівної і водночас народжуючої сили; кохання, плодючості; багатства, щастя, сімейного добробуту; сонця; зв’язку з небесним...
МОДЕРН Культурологічний словник МОДЕРН (франц. moderne – найновіший, сучасний) – стиль у європейському та американському мистецтві кін. XIX – поч. XX ст. Провідну роль представники М....
ІМПУЛЬСИВНІСТЬ Культурологічний словник ІМПУЛЬСИВНІСТЬ (від лат. impulsus – удар, поштовх) – схильність людини до надто швидких, недостатньо продуманих, надміру емоційних реакцій на події, що відбуваються навколо....
СУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник СУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. subjectivus – підметовий) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтересами, смаками, уподобаннями суб’єкта. Розрізняють С....
ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені,...
ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ) Культурологічний словник ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ) – сонячний бог, якому поклонявся весь слов’янський світ, має прозору назву: даждь – “дай” і бог – близьке до “багатства”, тобто...
ДОКТРИНА Культурологічний словник ДОКТРИНА (лат. doctrina – вчення) – наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний (або політичний) принцип або нормативна формула. 104...
ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА Культурологічний словник ВІЛЛЕНДОРФСЬКА ВЕНЕРА – статуетка жінки, створена первісними скульпторами. Назва умовна, походить від першої знахідки в м. Віллендорф (Австрія)....
ТОЛЕРАНТНІСТЬ Культурологічний словник ТОЛЕРАНТНІСТЬ (від лат. tolerantia – терплячий) – терпимість до чужих думок, ідей, вірувань, вчинків....
ПЕНЯ Культурологічний словник ПЕНЯ – штрафна санкція за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань, що застосовуються в разі несвоєчасної сплати податків і податкових платежів, а також у разі...
БРАЙЛЯ ШРИФТ Культурологічний словник БРАЙЛЯ ШРИФТ – спеціальний рельєфно-крапковий шрифт для сліпих. Винайдено французьким тифлопедагогом Л. Брайлем. Різні комбінації рельєфних крапок дають змогу одержати 63 знаки для...
РЕТРОСПЕКЦІЯ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКЦІЯ (від лат. retro – назад і spekto – дивлюсь) – погляд у минуле, спосіб аналізу сучасного під кутом зору минулого, звернення до...
ЗОДІАК Культурологічний словник ЗОДІАК – символ земного життя; його матеріалізації та одухотворення; символ нескінченності, вічності; внутрішньої єдності; відповідності між земними подіями і небесними явищами; символ єдності...
БАЛЯСИНИ Культурологічний словник БАЛЯСИНИ – невисокі фігурні стовпчики, які підтримують поручні огорож....
ЮВЕЛІРНИЙ Культурологічний словник ЮВЕЛІРНИЙ (від голл. Juwelier – ювелір) – 1) Пов’язаний з художніми виробами, предметами розкоші, прикрасами з дорогоцінних металів і каменів. 2) Переносно –...
СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, що вивчає психічні характеристики поведінки і діяльності людей, включених у соціальні спільності (групи)....