БЕРЕГИНЯ

Культурологічний словник

БЕРЕГИНЯ – зображення богині-праматері, давні, дохристиянські символи, нанесені на утилітарні чи побутові вироби. “Берегиня” – від слова берегти, оберігати, – так і досі літні люди на Поліссі називають своє житло й вогнище. Відомий український етнограф В. Скуратівський пише: “Мамо, – запитую: – А що означає “Берегиня”? – “Берегиня, любий мій синочку, – відповідає вона, – це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли од своїх батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті, – все це і є Берегиня” (Скуратівський В. Т. “Берегиня. Художні оповіді, новели. – К.: Рад. письменник, 1987. – С. 5-6).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


БЕРЕГИНЯ - Культурологічний словник


БЕРЕГИНЯ