Культурологічний словник
ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі.
ФАСАД - Культурологічний словник
Схожі записи:
АСИМЕТРІЯ Культурологічний словник АСИМЕТРІЯ (грец. asymmetria – не співмірність) – один із різновидів композиції, коли її елементи мають нерівнозначні функції; підпорядкування частини цілому. А. органічно пов’язана...
САМОПІЗНАННЯ Культурологічний словник САМОПІЗНАННЯ – дослідження, пізнання самого себе. Здатність до С. притаманна лише людині; здійснюється зрештою за допомогою розуму. Складність С. полягає в його орієнтованості...
КУЛЬТУРА Культурологічний словник КУЛЬТУРА (лат. cultura – догляд, освіта, розвиток) – може бути охарактеризована як: 1) Сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії....
ДЕПРЕСІЯ Культурологічний словник ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція...
МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ Культурологічний словник МИКОЛА ЧУДОТВОРЕЦЬ – один з найшанованіших у християнстві святих. М. Ч. (260-343) – архієпископ м. Міри Лікійської обл. Малої Азії. Своїм чудотворством уславився...
КОРФ Микола Олександрович Культурологічний словник КОРФ Микола Олександрович (14.VII.1834, Харків – 25.ХІ.1883, с. Нескучне Донецької обл.) – український та російський педагог і методист, діяч у галузі народної освіти,...
БУРЛЕСК Культурологічний словник БУРЛЕСК (франц. burlesque, з італ. burlesco – жартівливий) – 1) Перебільшено комічне зображення (в літературі або на сцені). 2) Гумористична поезія, комічний ефект...
ЛАМА Культурологічний словник ЛАМА (тибетське блама, букв. – найвищий) – буддійський чернець у Тибеті, Монголії, Бурятії....
ПРИЧАСТЯ Культурологічний словник ПРИЧАСТЯ – християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино – символи тіла і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного....
ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ Культурологічний словник ДЕТЕРМІНІЗМ КУЛЬТУРНИЙ (від лат. determinore – визначити) – концепція, за якою культура розглядається як відносно автономне утворення, незалежне від інших сфер суспільного життя,...
ФОБІЇ Культурологічний словник ФОБІЇ (від грец. phobos – страх) – нав’язливі стани страху, побоювань....
АКАДЕМ Культурологічний словник АКАДЕМ (грец. Akademos) – афінський герой. В давньоісторичний час за міським муром Афін була могила А., оточена священним гаєм що за ім’ям героя...
ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – один із напрямів глибинної психології, розроблений А. Адлером, учнем З. Фрейда. Психічний розвиток визначається, за Адлером, почуттям неповноцінності, котре формується...
СТИЛЬ Культурологічний словник СТИЛЬ (лат. stilus, букв. – паличка для письма) – 1) Знаряддя для письма в давнину та за середньовіччя. 2) У літературі та мистецтві...
ІМПЕРАТИВ Культурологічний словник ІМПЕРАТИВ (лат. владний) – вимога, наказ, закон. У І. Канта – загальнозначущий, безумовний моральний принцип на противагу особистим принципам поведінки людини, які мають...
ЕСХАТОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕСХАТОЛОГІЯ (від грец. es^atos – останній, крайній і…логія) – релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту, є складовою будь-якої релігії....
ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС Культурологічний словник ВІДРОДЖЕННЯ, РЕНЕСАНС (франц. Renaissance, італ. RenascimeNto) – епоха в історії культури країн Західної і Центральної Європи, а також деяких країн Східної Європи (в...
ЕКСПЕКТАЦІЇ Культурологічний словник ЕКСПЕКТАЦІЇ (від англ. expectation – очікування) – приписування іншій людині очікуваних або прогнозованих форм поведінки та думок....
ОДІОЗНИЙ Культурологічний словник ОДІОЗНИЙ (від лат. odiosus – ненависний) – небажаний, неприємний, той, хто викликає у навколишніх негативне ставлення. О. можуть бути поведінка, випадок, чи ситуація,...
АРГУМЕНТАЦІЯ Культурологічний словник АРГУМЕНТАЦІЯ (лат. argumentatio) – наведення аргументів на користь чого-небудь....
Я-КОНЦЕПЦІЯ Культурологічний словник “Я-КОНЦЕПЦІЯ” – відносно стійка, усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, на грунті якої він вибудовує взаємодію з іншими людьми....
АФЕКТ Культурологічний словник АФЕКТ (від лат. affectus – настрій, хвилювання, пристрасть) – психол. короткочасний максимальний за інтенсивністю емоційний стан, переживання людини (лють, жах, відчай, екстаз, екзальтація...
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ Культурологічний словник РЕТРОСПЕКТИВНИЙ розгляд матеріалу – такий, що починається з найновішого та поширюється на все більш ранні етапи історії певного явища....
НІРВАНА Культурологічний словник НІРВАНА (санскрит – заспокоєння, згасання) – найвищий стан, кінцева мета людського існування, злиття індивідуальної людської душі з духовною першоосновою світу....
ПИСЬМО Культурологічний словник ПИСЬМО – знакова система закріплення мови. З допомогою П. зміст мови фіксується і передається у просторі і часі. Виділяються ідеографічне, складове, силабічне й...
ЕГОЇЗМ Культурологічний словник ЕГОЇЗМ (франц. egoisme, від лат. ego – я) – 1) Морально-етичний принцип, який означає таку поведінку людини, коли вона віддає перевагу власним інтересам,...
ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ Культурологічний словник ГОСПОДАРСЬКО-КУЛЬТУРНІ ТИПИ – історико-типологічні спільності, що характеризуються традиційними комплексами господарства і культури, серед народів, які живуть у подібних природних і соціально-економічних умовах....
АКОМОДАЦІЯ, АСИМІЛЯЦІЯ Культурологічний словник АКОМОДАЦІЯ, АСИМІЛЯЦІЯ (лат. відповідно, пристосування та уподібнення, схожість) – вихідні категорії у теорії швейцарського психолога Ж. Піаже. В них відображено здатність організму, завдяки...
ПЕАН Культурологічний словник ПЕАН (грец. Paian) – 1) Стародавнє грецьке божество, захисник від лиха. В епосі – лікар олімпійських богів. 2) Пісня-молитва або пісня-подяка на честь...
АРХІТЕКТУРА Культурологічний словник АРХІТЕКТУРА (лат. architectura, від грец. architekton – будівничий) – мистецтво проектування і спорудження будівель, а також комплексів. Твори А. – будинки, ансамблі, а...
ПАТРИСТИКА Культурологічний словник ПАТРИСТИКА (від лат. – батько) – вчення перших християнських теологів, т. зв. “Отців церкви” (Тертуліана, Августина Блаженного), які в ІІ-ІІІ ст. заклали основи...
АМБІЦІЯ Культурологічний словник АМБІЦІЯ (від лат. ambio – обходжу, домагаюсь) – надмірне захоплення своїм “я”, самозакоханість, чванливість, пихатість. У осіб з цими рисами деформоване розуміння свого...
ПЕРСПЕКТИВА Культурологічний словник ПЕРСПЕКТИВА (від лат. perspicio – бачу наскрізь, уважно розглядаю) – потенціальна можливість розвитку особистості. Розрізняють історичну П., соціальну, життєву. Життєва П. – умовно...
АПОКАЛІПСИС Культурологічний словник АПОКАЛІПСИС (грец. – одкровення) – стан суспільства, коли існуванню самої людини загрожують руйнівні, смертоносні для неї сили....
КОЛЕСО Культурологічний словник КОЛЕСО – символ широкого охоплення чогось; символ синтезу, активності космічних сил і течії часу; вічної течії життя як боротьби добра і зла; бога...