Філософія посбіник
Тема 11. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ
§ 4. Складові соціальної філософії
Філософія техніки
Філософія техніки – один із найновітніших напрямів сучасної соціальної філософії. У зв’язку з результатами науково-технічного прогресу наприкінці XX століття виникає потреба грунтовного аналізу техніки як предмета соціально-філософського дослідження.
Науково-технічний прогрес поступово сприяє усвідомленню суттєвої ролі техніки у суспільному розвитку. Наприкінці XIX століття з’являється одна з перших праць у цій
Всесвітні філософські
Для сучасної філософії техніки характерне врахування здобутків у цій галузі таких мислителів, як М. Гайдеггер, К. Ясперс, Л. Мемфорд, А. Бергсон, М. Бєрдяєв, Е. Фромм, Г. Маркузе, та низку інших видатних філософів минулого століття. Однак аналіз їхнього осмислення техніки свідчить про те, що в умовах науково-технічного прогресу тяжко створити несуперечливі, систематизовані та цілісні концепції у галузі філософського осмислення техніки. Так, Е. Фромм критикує індустріально-технічну цивілізацію, наголошуючи, що “люди все більшою мірою стають автоматами для створення машин: розумність перших знижується відповідно до зростання інтелекту других”.
Підгрунтям індустріальної цивілізації, за Г. Маркузе, є технологічна раціональність як наслідок споживацького ставлення людини до природи, яким визначається як ставлення до світу, так і діяльність у ньому. Така репресивна, технічна раціональність обертається проти самої людини як частини природи і може призвести до катастрофічних наслідків як для природи, так і для людини. Катастрофічність розвитку технологічної цивілізації особливо гостро розкривається на рівні неможливості створення рівноцінних їй альтернатив у зв’язку із неготовністю людини відмовитися від тих благ, які пропонує гака цивілізація. До того ж традиційне розуміння парадигми технічного прогресу як безмежного процесу модернізації грунтувалося на ідеї необмеженості природних ресурсів, яку сьогодні остаточно спростовано. Тому особливої гостроти набуває питання щодо перспектив подальшого розвитку технічної цивілізації та можливих соціальних наслідків призупинення або уповільнення технічного прогресу.
На межі століть однією з основних проблем філософії техніки стають соціальні наслідки комп’ютеризації у зв’язку із привнесеними нею змінами у всі сфери суспільного життя. Сьогодні особливої актуальності набуває аналіз інформації як своєрідного глобального ресурсу та інформаційного суспільства як нового типу цивілізаційної організації соціуму. Відповідно, у сучасних умовах соціальна філософія виходить у сферу футурологічних досліджень і аналізує суспільство не тільки яким воно є, але й даючи прогнози щодо його подальшого розвитку. Класичними прикладами такого аналізу є концепція “глобального села” Г. Маклюена, а також роботи Е. Гідденса та О. Тоффлера.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)