ІКОНОГРАФІЯ ❤️ Культурологічний словник

Культурологічний словник

ІКОНОГРАФІЯ (від грец. зображення, образ і пишу, креслю, малюю) – 1) Сукупність зображень будь-якого обличчя (напр., видатної людини) або тих сюжетів, котрі були характерними для певної епохи, напряму в мистецтві та ін. 2) В образотворчому мистецтві І. – суворо встановлена система зображення будь-яких персонажів або сюжетних сцен. Іконографічні сюжети виникли на основі зв’язку стародавнього мистецтва з релігійним культом і ритуалом. Вони були покликані полегшувати розпізнавання персонажа або сцени, а також

узгоджувати принципи зображення з певною теологічною концепцією (напр. І. Богоматері, Ісуса Христа, свят – у християнському мистецтві, Будди – в буддійському). 3) У мистецтвознавстві – І. (іконографічний метод) – опис і систематизація типологічних ознак і схем, що визнані і використовуються для зображення персонажів або сюжетних сцен. Іконографічний метод склався у Франції у 40-х роках ХІХ ст. як засіб вивчення середньовічного мистецтва, тлумачення його символіки, алегорій, атрибутів. Набув поширення в 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ІКОНОГРАФІЯ - Культурологічний словник

Схожі записи:

УНІВЕРСАЛІЗМ Культурологічний словник УНІВЕРСАЛІЗМ – методологічна позиція, яка передбачає наявність вселюдських феноменів....
СТРАХОВИЙ ТАРИФ Культурологічний словник СТРАХОВИЙ ТАРИФ – це ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування. Конкретні розміри страхових сум і страхових тарифів установлюються...
ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ Культурологічний словник ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ – смислоутворюючий зміст практики, що полягає у формуванні мети як суб’єктивно-ідеального образу бажаного (цілеформування) і втіленні її в об’єктивно-реальному результаті діяльності (цілереалізація)....
ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ Культурологічний словник ХРАМ БОГИНІ ПОЛЮВАННЯ АРТЕМІДИ – Див. Сім чудес Давнього світу....
НОУМЕН Культурологічний словник НОУМЕН (від грец. noumenon – осягнути розумом) – “річ у собі”, умоглядна сутність, предмет інтелектуального споглядання на противагу об’єктам чуттєвого споглядання. За І....
АВЕРС Культурологічний словник АВЕРС (франц. avers, від лат. aversus – повернутий обличчям) – лицьовий бік монети або медалі....
НАМІР Культурологічний словник НАМІР – рішення людини виконати певну дію і домогтися певного наслідку. Н. пов’язаний з волею, він сам є вольовою установкою для людини. В...
БІЛИЙ ШУМ Культурологічний словник БІЛИЙ ШУМ – складна суміш звукових хвиль різних частот, аналогічна білому кольору....
ІНТЕР’ЄР Культурологічний словник ІНТЕР’ЄР (від франц. interieur – внутрішній) – внутрішній простір будівлі, приміщення. Внутрішнє оформлення приміщення, офісу, підприємства (організації, фірми, компанії) чи торговельної зали, яке...
ФАСАД Культурологічний словник ФАСАД (від франц. fo. ee – обличчя, лице) – зовнішній, лицевий бік будівлі....
ВІЧНИЙ ВОГОНЬ Культурологічний словник ВІЧНИЙ ВОГОНЬ – символ пошани; довір’я, багатства; очищення та вшанування пам’яті загиблих воїнів; безсмертя, пам’яті, вдячності. В уяві первісних людей – це стихія,...
ГРОМАДА Культурологічний словник ГРОМАДА – 1) Історично сформована територіальна спільнота мешканців одного населеного пункту для врегулювання виробничих, побутових, сімейних та інших стосунків між окремими родинами та...
ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – галузь соціології, що вивчає суспільно-історичні взаємовідношення людини і природного середовища в аспекті закономірностей розвитку суспільно-економічних формацій....
ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності...
ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного...
КОМПЕТЕНТНИЙ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНИЙ (від лат. competens (competentis) – належний, відповідальний) – 1) Досвідчений у певній галузі, якомусь питанні. 2) Повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи....
СТУДЕНТ Культурологічний словник СТУДЕНТ (від лат. studeo – ретельно вивчаю) – той, хто здобуває знання, ретельно вчиться....
ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
АРХАЇЗАЦІЯ Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи...
БЕРИНДА ПАМВО Культурологічний словник БЕРИНДА ПАМВО (2-га пол. XVI ст. – 1632 р.) – діяч української культури, лексикограф, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач,...
АКВЕДУК Культурологічний словник АКВЕДУК (лат. aquaeductus, від aqua – вода і duco – веду) – арковий міст із лотком або трубою, яким пропускали водовід через ріки,...
ЦИВІЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis – громадський, державний, вихований) – 1) Сукупність історичних, географічних, соціокультурних та ін. особливостей конкретного суспільства, народу, країни. 2) Історичні...
ДЕКЛАРАЦІЯ Культурологічний словник ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaration, від declam – заявляю, сповіщаю) – 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у...
БАНКИ Культурологічний словник БАНКИ – це установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших...
МОНІЗМ Культурологічний словник МОНІЗМ (від грец. – один, єдиний) – філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію (матеріалістичний М.), або дух...
АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку....
ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА Культурологічний словник ЦІННОСТЕЙ СИСТЕМА – певна ієрархічна система ідеалів, фундаментальних понять і цілей, яким ми живе суспільство і в здійсненні яких вбачає сенс свого існування....
ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним...
МІГРАЦІЯ Культурологічний словник МІГРАЦІЯ (від лат. migro – переселяюсь) – масове переселення, переміщення народів, груп, окремих осіб....
ЕЛОКВЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕЛОКВЕНЦІЯ (лат. eloquentio, від eloquor – виголошую промову) – красномовність....
БЛЮЗНІРСТВО Культурологічний словник БЛЮЗНІРСТВО – абсолютне знехтування святині. Б. є агресивно-цинічним виявом морального нігілізму. Воно виявляється у бездумно-зневажливому або свідомо-садистському глумлінні над загальновизнаними цінностями. Зухвале нехтування...
САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення...