Іменники спільного роду – Іменник

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Іменники спільного роду

В українській мові окрему групу становлять іменники спільного роду. Це такі загальні і власні назви осіб, рід яких визначається тільки в контексті, за допомогою синтаксичного способу. Наприклад: Цей невдаха не знав, що робити. Вона була справжня невдаха. Лівша закинув м’яч у сітку. Лівша гарно вишивала. Більшість цих іменників становить собою характеристики людей за зовнішніми ознаками, за характерною дією: Заїка, потвора, роззява, бідолаха, нероба, плакса, заблуда, нетіпаха,

базіка, рева. Переважно це віддієслівні іменники з негативними відтінками значень. До цієї ж групи належать іменники без негативної характеристики, утворені від інших частин мови (Сирота, дружина, лівша, шульга), а також прізвища та імена (Коваль, Гмиря, Віардо, Женя, Валя).

Від іменників спільного роду слід відрізняти іменники, що формально мають лише один рід, але вживаються на означення осіб обох статей. Наприклад: іменники Особа, людина – тільки жіночого роду; Учений, академік, науковець, ректор – тільки чоловічого роду.

Іменники не змінюються за родами, як інші частини мови, а мають самостійну категорію роду.

Запам’ятайте рід іменників:

Чоловічий рід: Дріб, зяб, кір, накип, насип, нежить, пил, полин, рояль, рукопис, сажень, Сибір, собака, степ, ступінь, толь, тюль, шампунь;

Жіночий рід: адреса, бязь, вуаль, зала, нехворощ, путь, розкіш.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Іменники спільного роду – Іменник - Довідник з української мови


Іменники спільного роду – Іменник