Імунні реакції організму. СНІД

Розділ 3 КРОВ І ЛІМФА

§ 18. Імунні реакції організму. СНІД

Алергічні реакції. Якщо під час цвітіння тополі у вас закладений ніс, сверблять і сльозяться очі, це означає, що вам не з чуток знайоме слово “алергія”. Алергією називають прояв підвищеної чутливості імунної системи до антигена (алергену). В основі алергії лежать механізми імунної реакції. У разі повторного контакту з алергеном виникає алергічне захворювання. Це призводить до ушкодження власних клітин і тканин організму. Насамперед страждають ті тканини, крізь які проникає

алерген: слизова оболонка носової порожнини, бронхів і шлунково-кишкового тракту, шкіра.

Алергенами можуть бути пилок рослин, харчові продукти (шоколад, цитрусові, полуниця, мед тощо), пил, шерсть тварин, лікарські препарати. Відомо понад 20 000 алергенів, кількість яких продовжує зростати. Симптоми алергії різні: від легкого свербіння й нежиті до набряку дихальних шляхів і припинення дихання. Уникнути контакту з алергенами неможливо, тому кожна людина має знати, чи є в неї алергія на які-небудь речовини. У разі появи перших симптомів необхідно звернутися до лікаря.

Реакція відторгнення трансплантата,

аутоімунні захворювання. Тривалий час спроби трансплантації (пересадки органів і тканин) були безуспішними. Органи донора (організму, від якого пересаджують органи) не приживалися в реципієнта (організмі, якому пересаджують органи). У 1945 р. англійський біолог Пітер Медавар довів, що відторгнення трансплантата (пересадженого органа) є результатом імунних реакцій. У всіх клітин організму людини на плазматичних мембранах є комплекс білків-маркерів. Завдяки цим міткам Т-лімфоцити відрізняють їх від клітин чужого організму. Маркери клітин донорських тканин відрізняються від маркерів реципієнта. Т-лімфоцити атакують пересаджений орган, ускладнюючи його приживлення. Щоб зменшити ризик відторгнення, застосовують речовини, які знижують активність Т-лімфоцитів.

Іноді лімфоцити починають сприймати білки-маркери власних клітин організму як чужорідні й виробляють антитіла проти них. Такі спотворені імунні реакції спричиняють тяжкі аутоіммунні захворювання: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак тощо.

Інфекційні захворювання – група хвороб, спричинених мікроорганізмами й вірусами. Ці хвороби передаються від зараженого організму до здорового повітряним шляхом (кір, грип, туберкульоз), через брудні руки, харчові продукти й воду (дизентерія, сальмонельоз, ботулізм), через кров під час укусів комах (малярія, черевний тиф, кліщовий енцефаліт), при безпосередньому контакті, потрапляючи на шкіру або слизові оболонки (короста, лишай, СНІД).

Симптомами інфекційних захворювань є загальна слабкість, підвищення температури тіла, запалення окремих органів, порушення діяльності травної та нервової систем. У разі їх виникнення потрібно негайно звернутися до лікаря. Наслідки дії інфекції на людину залежать передусім від активності імунної системи. Її зміцненню сприяють загартовування, фізичні тренування, своєчасні щеплення, збалансоване харчування.

Гостра запальна реакція. Такий діагноз відомий кожному, у кого, наприклад, набрякало розбите коліно, а з рани на ньому виділявся гній. Які процеси відбуваються в цей час у місці поранення?

Клітини вражених тканин виділяють речовини, які спричиняють розширення капілярів у місці пошкодження. Прилив крові до нього збільшується, і його температура підвищується. Змінюється проникність капілярів – вода з кров’яного русла виходить у міжклітинний простір. Розвивається набряк тканини, а пошкоджене місце червоніє. Фагоцити прямують до місця ушкодження й поглинають мікроорганізми, що потрапили до рани, та залишки пошкоджених тканин. Безліч лейкоцитів, які загинули в боротьбі проти інфекції, утворює гній. Наявність гною означає, що в рані ще є чужорідні агенти. Щоб допомогти лейкоцитам, пошкоджені місця обробляють антибактеріальними препаратами.

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД). На відміну від інших інфекційних хвороб, СНІД є “молодим” захворюванням. Уперше його зареєстрували в 1983 р. СНІД спричиняє вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) (мал. 18.1), що вражає імунну систему, руйнуючи Т-лімфоцити. Хворий на ВІЛ є беззахисним перед будь-якими інфекціями і може померти від звичайних застуд, спричинених вірусами і бактеріями. З моменту інфікування ВІЛ до появи ознак СНІД минає 2-15 років, а за цей час хворий може заразити чимало людей.

 Імунні реакції організму. СНІД

Мал. 18.1. Вірус імунодефіциту людини

Передаватися ВІЛ здатен у кілька способів: від зараженої матері до плоду, що розвивається в ній; під час статевого контакту з ВІЛ – інфікованим; у результаті переливання крові, що містить ВІЛ; а також під час використання заражених інструментів (шприців, стоматологічних інструментів тощо у випадках, коли порушується цілісність шкіри). Пам’ятайте: вилікуватися від СНІДу неможливо, але можна і потрібно уникнути зараження цією страшною хворобою!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Імунні реакції організму. СНІД - Біологія


Імунні реакції організму. СНІД