ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА
Розділ 7. Писемне ділове мовлення
7.1. Організаційні документи
Інструкція
Інструкція – це правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносини установ, закладів, підприємств, службових осіб.
Групи
3 техніки безпеки | 3 експлуатації | Посадова |
Різного |
Інструкція затверджується вищими органами або керівниками організацій (чи їх наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути відмітка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа. При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці.
Реквізити:
– назва виду документа (інструкція);
– гриф затвердження;
– заголовок до тексту (до нього іноді входить назва документа);
– дата;
– індекс;
– місце видання;
– текст;
–
– види погодження.
Стиль викладу тексту вказівно-наказовий: “повинен “, “слід”, “необхідно”, “не дозволено”, “не допускається”. Текст має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від 2-ї, 3-ї особи, рідше – у безособовій формі.
Інструкція починається розділом “Загальні положення”, в якому розкривається мета її видання, вказується галузь поширення, викладається порядок використання, наводяться відомості загального характеру.
Датою інструкції є дата її затвердження керівником установи.
Найпоширенішими є посадові інструкції.
Посадова інструкція – документи, які визначають організаційно-правове становище працівника у структурному підрозділі, що забезпечує умови для його ефективної праці.
Інструкція пишеться, зазвичай, на бланку.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)