Соціологія короткий енциклопедичний словник
ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має два значення: по-перше, він характеризує процес і стан поєднання різних за якістю соціальних елементів
I. с. спостерігається на різних рівнях життя суспільства, в різних соціумах. На рівні малих (контактних) груп вона
Поняття I. с. співвідноситься з поняттям соціальної диференціації (див.) І. соціальної дезінтеграції. Ці парні співвідношення принципово різняться між собою і їх не можна змішувати. I. с. і соціальна диференціація – такі процеси чи стани, які взаємообумовлюють і взаємодоповнюють одне одного, завдяки чому система (соціум, група, держава) “живе” і рухається, перебуває в усталеному стані, якщо між ними встановлюється динамічний баланс. Отже, I. e. і соціальна диференціація становлять функціональну єдність: I. e. виникає і існує лише там, де існує диференційованість, множинна розподільність, а остання може відбуватись лише у межах певної соціальної цілісності. Співвідношення I. e. і соціальної дезінтеграції характеризує інший аспект процесу функціонування і розвитку певного соціуму – момент або етап закономірного розпаду, подрібнення, спрощення системи, її редукції до окремих частин, одні з яких гинуть, а інші – набувають самостійного буття. Дезінтеграція може також означати не розпад системи як цілого, а випадання з неї лише окремих її елементів, частин, які починають функціонувати за новим алгоритмом і рухатись у “своєму напрямі”.