ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ
7.4. КЕНАФ
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам.
Високі врожаї кенафу вирощують на зрошуваних площах – 150-250 ц/га зеленцевих стебел та 6-12
Дикорослі види кенафу трапляються в Південній Америці. На великих площах кенаф вирощують в Індії, Китаї, Ірані та в деяких країнах Африки й Америки.
Кенаф досить поширена культура в Узбекистані, Киргизстані. На незначних площах його висівають на півдні Казахстану, Північному Кавказі.
На півдні України високі врожаї кенафу можна вирощувати на наносних заплавних грунтах річкових долин.
БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Кенаф (Hibiscus cannabinus L.) – однорічна рослина з родини Мальвових. Корінь стрижневий, проникає в грунт на глибину понад 2 м. Стебло високе (від 2 до 5 м) з антоціановим відтінком,
Квітки великі (діаметр до 7 см), кремового кольору. Цвітіння починається з нижніх квіток і триває півтора місяця. Кожна квітка відцвітає за один день. Кенаф – самозапильна рослина, проте трапляється і перехресне запилення. Плід – п’яти або семигнізда коробочка завдовжки і 1-2 см завширшки. В коробочці міститься до 20 насінин. Під час достигання кенафу коробочки розтріскуються. Маса 1000 насінин – 20-28 г.
Кенаф – тепло – і світлолюбна рослина короткого світлового дня. Насіння проростає за температури 10- 12 °С. За мінус 1 -1,5 °С молоді рослини гинуть. Оптимальна середньодобова температура для росту кенафу – 23-25 °С.
Високі врожаї кенафу вирощують лише в умовах зрошування або в районах, де опадів за рік випадає не менше ніж 500-600 мм.
Досить високі врожаї кенафу збирають на чорноземах, сіроземах, а також на заплавних наносних грунтах річкових долин, якщо вони не заболочені. Непридатні для вирощування кенафу засолені грунти.
У перші 3-4 тижні вегетації кенаф росте дуже повільно, а в період цвітіння приріст стебел становить 7-10 см на добу. Вегетаційний період кенафу триває 120-160 діб.
СОРТИ. Кращими районованими сортами кенафу є: Кубанський 333, Кубанський 3876, Узбецький 1574, Узбецький 1503.
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Кенаф вирощують як просапну культуру, розміщуючи його після удобреної озимої пшениці чи озимого ячменю, зернобобових, люцерни, а також після просапних, зокрема кукурудзи.
Добре реагує кенаф на сумісне внесення органічних і мінеральних добрив. Обробіток грунту під кенаф і удобрення такі самі, як і під інші луб’яні культури. Перед сівбою насіння протруюють вітаваксом 200, 75% з. п., 150-200 г на 1 ц насіння.
У зрошуваних районах перед сівбою ранньою весною проводять полив. Сівбу починають, коли грунт на глибині 10 см прогріється до 12-16 °С. Сіють кенаф широкорядним способом з міжряддями 60-65 см і нормою висіву на зрошуваних полях 20, а без поливу – 16 кг/га. За сівби стрічковим способом відстань між рядками в стрічці становить 15 см, а між стрічками – 60 см. Насіння загортають на глибину 4-6 см.
Упродовж вегетації 3-4 рази розпушують міжряддя і виполюють у рядках бур’яни. У зрошуваних районах посіви кенафу поливають 2-3 рази до і 1-2 рази у період цвітіння. Норма поливу – 800 м3/га води.
Для вирощування на волокно кенаф збирають під час формування коробочок. У разі запізнення зі збиранням погіршується якість волокна. На насіння кенаф збирають тоді, коли у більшості рослин достигли перші коробочки. Стебла скошують спеціально обладнаними сінокосарками і збиральними машинами ЖК-2,1 за висоти зрізу 5 см, сортують за довжиною, зв’язують у снопи діаметром 10-12 см і досушують у бабках (суслонах). Після обмолоту їх відвозять на луб’яні заводи для переробки.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)