Клас Земноводні, або Амфібії – Тип Хордові – Підцарство Багатоклітинні

Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА

СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

Царство Тварини

Підцарство Багатоклітинні

Клас Земноводні, або Амфібії

До класу належать холоднокровні наземні або водні тварини, розмноження і розвиток яких відбувається у прісній воді. Перші земноводні виникли в девонському періоді палеозойської ери. Налічують понад 4000 видів цього класу, яких об’єднують у три ряди: безногі, хвостаті та безхвості.

Тіло земноводних складається з голови, тулуба, інколи

хвоста та двох пар кінцівок, кожна з яких має З відділи і закінчується пальцями. Шкіра гола, багата на залози, що виділяють слиз. Виділення отруйних залоз деяких видів земноводних захищає їх від хижаків.

Скелет складається з черепа, скелета, тулуба і кінцівок. У хребті є шийний відділ (1 хребець), тулубовий (7 хребців), крижовий (1 хребець) та хвостовий відділи, або хвостова кісточка (уростиль). У безхвостих земноводних ребра відсутні, у хвостатих є лише зачатки ребер. Череп переважно хрящовий. Скелет кінцівок у земноводних складається зі скелета вільних кінцівок та скелета їхніх поясів. Передню кінцівку

утворює плече (плечова кістка), передпліччя (ліктьова та променева кістки, що часто зростаються), кисть (кістки зап’ястка, п’ястка та фаланги пальців). Задню кінцівку утворює стегно (стегнова кістка), гомілка (велика та мала гомілкові кістки), стопа (кістки передплесна, плесна та фаланг пальців). Пояс передніх кінцівок (плечовий) складається з парних кісток: лопаток, воронячих кісток та ключиць. Пояс задніх кінцівок утворений трьома парними кістками: сідничними, клубовими та лобковими. Він приєднаний до крижового відділу хребта.

Травна система земноводних починається ротоглотковою порожниною, яка переходить у стравохід. До ротоглоткової порожнини відкриваються протоки слинних залоз, їх секрет не містить травних ферментів і слугує лише для зволоження їжі. На дні ротоглотки розташований язик, який виділяє клейку речовину, слугує для вловлювання здобичі і може викидатися з рота за допомогою спеціальних м’язів. Усі зуби однакові за формою й призначені лише для утримування здобичі. Через стравохід їжа потрапляє до шлунка. Кишечник поділяється на тонкий, товстий та пряму кишку, яка відкривається у клоаку – розширення задньої кишки, у яке впадають протоки нирок та статевих залоз.

Органи дихання земноводних різноманітні. У дорослому стані ці тварини дихають за допомогою легенів та через шкіру. Ніздрі, що мають спеціальні клапани, ведуть у носову порожнину, сполучену з глоткою, звідти повітря надходить до легень. Легені мішковидної форми, не мають перетинок. При вдиху амфібія опускає дно ротової порожнини, і повітря через ніздрі заповнює її. Потім до ротової порожнини піднімається, і повітря заповнює легені. Клапани ніздрів при цьому перешкоджають (виходу повітря. При видиху амфібія відкриває рот, і повітря виходить через нього з легень завдяки скороченню м’язів тулуба та еластичності легеневих стінок. Шкірне дихання забезпечує тривале перебування під водою. Суха шкіра не здатна пропускати гази, тому вона потребує постійного зволоження слизом.

Кровоносна система земноводних замкнена. У дорослих тварин трикамерне) серце: два передсердя і шлуночок, у якому кров частково змішана. Мале коло кровообігу починається у правій частині шлуночка, звідки венозна кров надходить до легеневих та шкірних артерій і закінчується у лівому передсерді, куди надходить артеріальна кров через легеневу та шкірну вени. Велике коло кровообігу починається в лівій і середній частині шлуночка і закінчується у правому передсерді. По аорті змішана кров потрапляє до артерії, а звідти – до капілярів органів тулуба, де віддає кисень і стає венозною. По венах кров повертається до правого передсердя, звідти потрапляє до шлуночка, де змішується з артеріальною. Як і риби, земноводні належать до холоднокровних тварин, тобто температура їхнього тіла залежить від температури зовнішнього середовища.

Схема кровообігу земноводних

Центральна нервова система у земноводних складається з тих самих відділів, що й у риб. Передній мозок добре розвинений. Складається з двох півкуль. Мозочок розвинений гірше, ніж у риб, тому що на суходолі земноводні рухаються досить одноманітно. Очі пристосовані до наземних умов: вони мають повіки, які захищають око від пересилання. Особливістю земноводних є здатність бачити тільки рухомі предмети. Земноводні мають середнє і внутрішнє вухо. До складу середнього вуха входять одна слухова кісточка та барабанна перетинка. Середні вухо виконує функцію провідної системи. Воно запевнене повітрям. Орган рівноваги представлений трьома півколовими каналами, що сполучені з внутрішнім вухом.

Видільна система земноводних представлена парними стрічкоподібними нирками та видільними протоками, що відкриваються у клоаку. У земноводних є сечовий міхур.

Земноводні – роздільностатеві тварини. Для розмноження земноводні йдуть у прісні водойми. Там відбувається зовнішнє запліднення. Статеві органи парні. Сформовані ікринки під час розмноження по яйцепроводах пересуваються до клоаки, а з неї відкладаються назовні, де відбувається їхнє запліднення. З ікринки виходять личинки – пуголовки. Молодий пуголовок складається з голови, тулуба і хвоста, оточеного плавцем. Має одне коло кровообігу, двокамерне серце, бічну лінію, дихає за допомогою зовнішніх зябер. Рот відсувній; живиться запасами жовткового мішка. Згодом у пуголовка формуються легені, два кола кровообігу, виростають кінцівки, поступово вкорочується хвіст, зникають зябра та бічна лінія.

Рис. 15. Анатомічна будова жаби:

1 – серце;

2 – легеня;

3 – печінка;

4 – дванадцятипала кишка;

5 – підшлункова залоза;

6 – шлунок;

7 – ліва нирка;

8 – тонка кишка;

9 – сечовід;

10 – селезінка;

11 – товста кишка;

12, 16 – яйцепроводи;

13 – сечовий міхур;

14 – клоака;

15 – матка;

17 – спинна аорта;

18 – правий яєчник (лівий видалено);

19 – жовчний міхур;

20 – права частка печінки;

21 – лійка яйцепроводу

Ряд Безногі. Безногі земноводні поширені лише у тропіках. Червоподібне тіло пристосоване до риючого способу життя. Кінцівки відсутні. Очі рудиментарні. Середнього вуха немає. Запліднення внутрішнє. Живуть у грунті, й тільки один вид (південноамериканський) – у прісних водоймах. Представники: кільчаста черв’яга, Цейлонський рибозмій.

Ряд Хвостаті. Мають добре розвинений хвіст і відповідний хвостовий відділ хребта, що складається з багатьох хребців. 0 ребра, проте вони не беруть участі в дихальних рухах. Під час розмноження у воді в них з’являється високий гребінь на спині, який збільшує поверхню тіла, що поліпшує дихання шкірою. Цей гребінь особливо розвинений у самців. Запліднення у більшості видів внутрішнє, трапляється яйцеживородіння. Деякі хвостаті земноводні не завершують метаморфоз і набувають здатності до розмноження на личинковий стадії. Це явище отримало назву неотенії. Представники: велетенська саламандра, плямиста саламандра, карпатський та альпійський тритони, протеї, сирени.

Ряд Безхвості. У представників повністю відсутні ребра, а хвостовий відділ хребта вкорочений. Хвостові хребці злились у хвостову кістку, із якою сполучені тазові кістки. Представники родини Жаби водяться здебільшого поблизу води, пересуваються стрибками за допомогою видовжених задніх ніг, між пальцями є плавальні перетинки. За допомогою довгого язика, здатного викидатись назовні, захоплюють комах та інших безхребетних, що рухаються. Представники: жаби, ропухи, кумки, квакші.

ЦЕ ЦІКАВО

Сучасні земноводні – невеликі тварини. Безногі завдовжки 6,5-10 см, хвостаті – 7-30 см). Найменша саламандра – карликова мексиканська саламандра завдовжки 4 см, а велетенська саламандра – понад 1,5 м. Карликова кубинська жаба завдовжки 1 см, жаба-голіаф – 40см. Живородних серед земноводних дуже мало. Ті, хто турбується про своє потомство, відкладають невелику кількість яєць. Жаба-повитуха відкладає 100-150 яєць, а часникова ропуха -1000-2300, в озерної жаби кількість яєць досягає 11000.

Тривалість життя, встановлена для видів, які можуть жити в неволі: трав’яні жаби живуть 16-18 років, квакші – 22 роки, гребінчасті тритони – 28-29 років.