ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
Звуки мовлення
Класифікація приголосних звуків
Приголосні звуки утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму.
Приголосні, що складаються з голосу і шуму, називаються Дзвінкими ( , , , , , , , , , , , , , , , , , , , ), а ті, що утворюються лише за допомогою шуму, – Глухими ( , , , , , , , , , , ).
За схожістю вимови окремі дзвінкі і глухі приголосні утворюють співвідносні пари: – , – , – , – , – , – , – , – , – , – , – .
Звуки в парах різняться тим, що у дзвінких до шуму додається
Не утворюють пар за ознакою дзвінкості/глухості глухий приголосний, а також дзвінкі, , , , , , , , . Ці дзвінкі приголосні відрізняються від інших більшою звучністю (у них голос переважає над шумом), тому ще називаються Сонорними (від латинського Sonorous – звучний).
Під час вимови приголосних звуків на шляху видихуваного повітря можуть створюватися перепони різними органами мовлення (губами, зубами, переднім піднебінням, задньою частиною ротової порожнини тощо). Від місця перепони залежать різні особливості приголосних.
За місцем перепони, тобто за місцем творення, приголосні поділяються на:
А) Губні: , , , , ;
Б) Зубні: , , [ті, , , , , , , , , , , , , ;
В) Піднебінні: , , , , , , ;
Г) Задньоротові: , , , .
Зубні звуки, , , , , , , ще називають Свистячими, а піднебінні, , , – Шиплячими.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)