Комахи з неповним перетворенням

Тема 5. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ

§ 24. Комахи з неповним перетворенням

Ряд Таргани. Поширені нині таргани походять від дуже давньої групи комах, що панували на Землі близько 300 млн років тому. Зовні таргани подібні до жуків, але відрізняються від них пласким овальним тілом, непомітним переходом голови в груди, а також личинками, що виглядають, як дрібні тарганчики (а в жуків личинки схожі на гусениць). Представники цього ряду здебільшого – теплолюбні й вологолюбні комахи, які постійно живуть у тропіках (мал. 58). Серед них трапляються таргани завдовжки

до 10 см. Вони ведуть нічний спосіб життя й живляться різноманітними рослинними рештками. Звичайним видом наших лісів є тарган лапландський – комаха середнього розміру, дуже схожа на добре відомого рудого таргана. Рудий та чорний таргани живуть переважно в житлових приміщеннях. Вони поширені майже по всій земній кулі, а тому їх називають видами-космополітами.

Ряд Прямокрилі об’єднує великих комах із видовженим тілом, Довгими вузькими крильми й задніми стрибальними ногами. Ряд поділяють на підряд Довговусі прямокрилі та підряд Коротковусі прямокрилі.

До довговусих прямокрилих належать

коники й цвіркуни. Найзвичайніший вид коників – це коник зелений. Самець цієї комахи вирізняється надто довгими вусами, а самку легко впізнати за її великим серпоподібним яйцекладом – спеціальним органом, за допомогою якого самка відкладає яйця в грунт (мал. 59). Цвіркотіння коників улітку Можна почути на кожній лісовій галявині. Ці звуки видають самці завдяки специфічним органам, що містяться на надкрилах.

Мал. 58. Ряд Таргани: тарган мадагаскарський.

Мал. 59. Ряд Прямокрилі:

1 – самка коника зеленого, яка відкладає яйця; 2 – вовчок.

– Чи ти колись замислювався, чому в мультфільмах коників завжди зображують скрипалями? Виявляється, коник насправді має звуковий апарат, що нагадує скрипку і складається з правого надкрила – “струн” і лівого “смичка”. До того ж коник, “граючи”, прибирає типову позу скрипаля: він схрещує надкрила і водить “смичком” по “струнах”.

Цвіркуни – це найближчі “родичі” коників. Але цвіркотять вони гучніше й мелодійніше, бо мають досконаліший звуковий апарат. Найчастіше можна почути цвіркуна польового, що живе в нірці. За розміром він значно менший, ніж коник зелений. У житлових приміщеннях трапляється цвіркун хатній, який удень ховається в щілинах.

Близьким “родичем” цвіркуна є вовчок – велика неприємна на вигляд грунтова комаха, що риє підземні ходи передніми ногами (мал. 59). Звичайно вовчок живе в заплавинах річок, де вологий піщаний грунт, а також на городах, яким завдає шкоди. Під час прокладання ходів комаха псує корені культурних рослин. Уночі вовчок виходить на поверхню грунту, а іноді навіть летить на світло, наче нічний метелик. Самці вовчків здатні видавати звуки шляхом тертя одного надкрила по другому.

До коротковусих прямокрилих належать різні види саранових. У світі тварин сарана – також визнаний “музика”: її звуковий апарат розміщений не лише на надкрилах, а й на задніх ногах.

Сарана живе величезними зграями, які кочують у пошуках місць, де можна прогодуватися. Найвідоміший вид саранових – сарана перелітна. Це велика комаха завдовжки до 6 см. Зграя сарани здатна пролітати тисячі кілометрів, поїдаючи на своєму шляху всю рослинність.

Коротковусих прямокрилих, які живуть поодинці і менші від сарани за розміром, називають кобилками. Вони поширені не лише в степах і полях, а й у міських дворах, де росте хоч якась трава.

Ряд Бабки. Це, мабуть, найцікавіші та найчарівніші істоти серед комах із неповним перетворенням (мал. 60). Витончена зовнішність бабки, її здивовано розкриті очі, тонка талія, прозорі крильця аж ніяк не відповідають характеру цієї красуні – по суті, найненажерливішого хижака в світі комах. Бабка красуня поїдає будь-яку комаху, що пролітає повз неї, аби тільки здобич була відповідного розміру.

Мал. 60. Ряд Бабки:

1 – рівнокрила бабка красуня блискуча; 2 – різнокрила бабка коромисло зелене.

Самка відкладає яйця у воду й відлітає, анітрохи не дбаючи про своє потомство. Німфа бабки – наяда – живе у воді. Вона нагадує панцироване чудовисько, яке бігає на довгих ногах і плаває за принципом реактивного двигуна (набирає та щосили виштовхує із задньої кишки струмінь води). Викидаючи далеко вперед маску – дуже розвинена губа перетворилася на особливий хапальний апарат,- наяда захоплює і поїдає рачків, личинок інших комах або навіть мальків риб. Під водою вона дихає за допомогою трахейних зябер, розташованих на кінці черевця. Личинка рік-два перебуває у воді, а потім виходить по стеблу рослини, її спинка лускає, і зі старої шкіри з’являється готова до дорослого життя бабка.

Рівнокрилі бабки – невеликі бабки, в яких передні й задні крила однакові за формою й розміром. Це легкі й витончені лютки, стрілки, красуні – дрібні голубі й зелені тоненькі бабки, яких чимало літає біля водойм, на узліссях і галявинах.

Різнокрилі бабки – великі за розміром бабки з масивним черевцем і різними за формою передніми й задніми крилами. До них належить група бабок з цікавими назвами: дідка, коромисло і дозорець.

Ряд Рівнокрилі об’єднує кілька груп комах, яким, незважаючи на зовнішню несхожість, властиві деякі спільні особливості: вони мають хоботоподібний рот і живляться лише соками рослин, завдаючи їм шкоди. Ряд Рівнокрилі налічує понад 30 000 видів комах.

Найбільші комахи цього ряду – цикади (мал. 61). Наприклад, царствена цикада, поширена в Індонезії, має розмах крил до 18 см і є однією з найбільших комах. Цикади нагадують мух, але мають дві пари крил, тоді як мухи – одну. Цикади здатні до цвіркотіння. Вони видають звуки за допомогою спеціальних органів, розташованих на черевці.

Звичайний вид цикад, поширених у лісах України,- цикада гірська, Довжина якої не перевищує двох сантиметрів.

Крихітні комахи – попелиці – становлять ще одну групу рівнокрилих (мал. 61). Вони живуть на листі, стеблах і коренях трав’янистих рослин. Навесні з яєць, відкладених ще восени крилатими заплідненими самками, виходять безкрилі самки, які розмножуються лише партеногенезом. ( Пригадай, що таке партеногенез.) Вони не відкладають яєць, а народжують личинок. Унаслідок цього з’являється нова генерація безкрилих змок, кілька поколінь яких змінюється протягом сезону.

Мал. 61. Ряд Рівнокрилі:

1 – цикада; 2 – самка попелиці, яка народжує личинку.

Наприкінці літа серед безкрилих попелиць з’являються крилаті самки а на початку осені – самці. Після парування самки відкладають яйця, що перезимовують, і навесні з них знову вилуплюються безкрилі самки. Шкідниками садів та городів є зелена яблунева, бурякова і біла коренева попелиці. За умови масового розмноження дрібні попелиці, завбільшки близько 1 мм, можуть зашкодити культурним рослинам, спричинюючи скручування листків та пригнічення росту рослин.

Щитівки – окрема група рівнокрилих. їх можна вважати незвичайними серед комах, бо самки щитівок є єдиними наземними тваринами, які ведуть нерухомий спосіб життя. Вони присмоктуються до молодої кори або листків рослин, висмоктуючи з них сік. При цьому комахи перестають рухатися і вкриваються щитком. Вони виглядають не як тварини, а нагадують нарости або дрібні лусочки на гілках чи листках рослин. Самці щитівок мають ноги й крила, але не мають рота. За життя вони встигають лише знайти самку для парування, а після запліднення гинуть. Личинки щитівок активно розселяються на інших рослинах за допомогою шести ніг. Рослина, на якій у величезній кількості з’явилися щитівки, всихає. Особливо небезпечні вони для оранжерейних та кімнатних рослин.

Для боротьби з шкідливими комахами, поширення яких часом стає стихійним лихом, використовують їхніх природних ворогів: різноманітних комах-хижаків чи комах-паразитів, які поїдають шкідників або паразитують в їх тілі. Такий спосіб обмеження кількості шкідників належить до біологічних методів боротьби.

Ряд Воші об’єднує близько 150 видів дуже дрібних паразитичних комах, які живляться кров’ю ссавців. Вони не мають крил, тому все своє життя проводять на тілі хазяїна. Розвиток у вошей відбувається швидко – увесь життєвий цикл становить 16 діб. На тілі людини можуть паразитувати воша головна (мал. 62) і воша одежна. Воші переносять збудників дуже небезпечних хвороб.

Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи. До цього ряду належать комахи, що зовні нагадують жуків, але відрізняються від них тим, що їх надкрила не такі тверді, а ротові органи мають вигляд хоботка і пристосовані для приймання рідкої поживи. (Пригадай, у жуків гризучий ротовий апарат.) Ряд Клопи об’єднує 30 00.0 видів комах, серед них клоп-солдатик, наукова назва якого червоноклоп безкрилий, клоп італійський (мал. 63), шкідник посівів зернових – черепашка шкідлива і дуже неприємний для людини паразит – постільний клоп.

Мал. 62. Ряд Воші: воша головна.

Maл. 63. Ряд Напівтвердокрилі, або Клопи:

1 – клоп італійський; 2 – голова водомірки.

Багато видів клопів усе життя проводять у воді. Це схожий на бурий сухий листочок, що затонув у воді, водяний скорпіон і ранатра – велика комаха, яка нагадує суху паличку. У воді живе також клоп-гладун, відомий тим, що плаває під водою догори черевцем і боляче кусається. Задні плавальні ноги гладуна вкриті волосинками. До ряду Клопи належить і клоп-водомірка, що швидко бігає по поверхні води (мал. 63).

Усі водяні клопи – хижаки, які живляться дрібними тваринами і навіть нападають на мальків риб. Розвиток зародка водяного клопа відбувається у водному середовищі, але дихає він киснем повітря, тому яйця комахи мають спеціальні дихальні трубки, що виходять на поверхню води.

Ряди комах з неповним перетворенням здебільшого об’єднують різних за розміром комах, які ведуть найрізноманітніший спосіб життя. Одні з них живляться соком рослин, інші є хижаками, а ще інші – паразитують.

Терміни і поняття: ряд Таргани, види-космополіти, ряд Прямокрилі, ряд Бабки, наяда, маска, ряд Рівнокрилі, біологічні методи боротьби, рад Воші, рад Напівтвердокрилі, або Клопи.