Концепції невизначеності та ризиків підприємництва в інституціональній та неоінституціональній теорії

Концепції невизначеності та ризиків підприємництва в інституціональній та неоінституціональній теорії – сукупність основних ідей, положень, поглядів щодо сутності ризиків і невизначеності та шляхів їх подолання. Ризики, що розглядаються як небезпеки, існують на стадії укладання контракту, пов’язані з трансакційними витратами, зокрема з поганим пристосуванням до непередбачених подій, використанням недосконалої структури управління, з точним виконанням контрактних зобов’язань та ін. Звідси випливає головне завдання економічної

організації фірми – розробка контрактів і структур управління, які б економили на обмеженій раціональності людей за одночасного захисту трансакцій від ризиків, спричинених опортуністичною поведінкою їх учасників. Д. Норт стверджує, що 90% повсякденних дій людей не потребують особливих роздумів. Суб’єктивна й неповна обробка інформації пояснює, на його думку, чому ідеологія, заснована на суб’єктивному сприйнятті реальності, має вирішальне значення для людського вибору. Дотримання умов угоди може бути також наслідком переконань і кодексів поведінки учасників угоди, соціальних санкцій або
примусу з боку держави як третьої особи. Норт стверджує, що трансформація невизначеності в ризик і зростання ролі факторів визначеності завдяки розподілу ризику – одна з найвагоміших інновацій, яка дала змогу підприємцю помітно зменшувати трансакційні витрати. Будь-яка система інституціоналізації ризиків є ключовою для підприємництва. Р. Коуз витрати на зниження невизначеності розумів як витрати у сфері обміну, пов’язані з переданням прав власності, й доводив, що вони є визначальними для існування фірми, а сама проблема зниження невизначеності пов’язана із з’ясуванням “ступеня чесності” ділових партнерів. Тому фірма, яка поводиться нечесно з діловими партнерами, може миттєво отримати дохід, однак якщо її наміри буде розкрито, то вона втратить своє майбутнє, тому така опортуністична поведінка для неї невигідна. Л. Йохансен зазначає, що невизначеність стратегічного типу властива опортуністичній поведінці, особливо це стосується довготермінових контрактів. У такому разі не всі можливі майбутні події, що потребують певної адаптації до невизначеності, можуть бути наперед передбачені, напрям необхідної адаптації не є очевидним. Тому слід перейти від реалізації подібної справи через міжфірмові відносини до їх організації всередині фірми або перейти до нового способу контрактних відносин, який оберігає торговельні операції, але не виключає створення додаткової структури управління угодою.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Концепції невизначеності та ризиків підприємництва в інституціональній та неоінституціональній теорії - Економічний словник


Концепції невизначеності та ризиків підприємництва в інституціональній та неоінституціональній теорії